Українська література - шкільні твори - 2026

Маленька Леся (твір-роздум)

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Леся Українка. Це краса і гордість української нації. Геніальна поетеса і драматург. Вона була перекладачем і вченим, педагогом, журналісткою, громадським діячем. Але мало ми знаємо про маленьку Лесю, яка любила природу, танцювала і грала на фортепіано. Її з братом називали одним словом — Мише- лосія (від Михайла і Лесі). Вони були нерозлийвода, щиро приятелювали, хоч були дуже різні. Вона казала своєму братові, який любив бавитися і пустувати: «Мені так прикро, як мама тебе лає, а я мушу мовчки слухати. Краще б уже вона мене лаяла».

З дитинства вона була самостійною і працьовитою. Любила слухати українські пісні, вишивала. У 6 років подарувала татові сорочку, яку прикрасила гарною вишивкою.

А ще вона дуже захоплювалась народними піснями. Цілими днями дівчинка виспівувала з годувальницею Мотрею пісні. Також вона дуже любила поезію. Майже в 5 років Леся заучує напам’ять і розказує кожний вірш, що трапляється їй під руку. А ще вона так захопливо танцювала, бігала з іншими дітьми, грала в різні ігри. Мабуть, дуже важко було мамі дивитися, як хвора дівчинка приречено лежить у ліжку. Але навіть у такому стані вона намагалася не лежати, а ходити, порушуючи приписи лікарів.

Брат із сестрою часто проводили літо у селі Колодяжне, де були мальовничі краєвиди над чарівним Пслом. А ці старезні дерева, таємнича загадковість лісів, у яких за кожним стовбуром ввижалася мавка! Саме тоді зачарувала Лесю природа, а пізніше спонукала до написання славнозвісної «Лісової пісні». Була й інша стихія, яка вабила дівчинку. Це — море. Вона часто їздила відпочивати, особливо тоді, коли була хворою. Як подобалося їй дивитися на хвилі, відчувати на губах їх солоний присмак! Також Леся проводила серйозні фольклорні дослідження. Вона зібрала дуже велику кількість обрядових пісень.

На дванадцятому році життя Леся вивчила дві іноземні мови — німецьку та французьку. У цьому їй допомагала мама. І вже за рік вона змогла вільно читати книжки, які були написані цими мовами. За рік до смерті почала вивчати іспанську і, мабуть, на цьому не зупинилась би. А також добре знала італійську, болгарську, англійську. Письменницю можна назвати героїнею, яка не зломилася під тягарем хвороби, а стійко виносила на своїх плечах усі життєві негаразди.