Українська література - шкільні твори - 2026

Порівняння народних та літературних колискових пісень (за мотивами вірша Лесі Українки «Колискова»)

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Щовечора, вкладаючи дитину спати, добра й лагідна мати сідає біля її ліжечка й співає колискову. Багато існує таких пісень, та всі вони сповнені теплоти та любові, їхні мелодії завжди, легкі. Колискові з давніх часів існували в народі. Це народні колискові. Але багато хто з поетів також складав колискові — літературні пісні, що мали на меті те саме

— приємними словесними образами та ніжною мелодією спонукати до сну маленького слухача. Однією з таких літературних колискових є вірш Лесі Українки.

Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Пізній бо час.

Так звертається авторка до свого синочка, заколисуючи його ввечері. Схожими словами звертаються матері до своїх діточок, співаючи народних колискових:

Люляй, люляй, мій синочку

Люляй, люляй, мій синочку,

Справлю тобі колисочку,

Справлю тобі колисочку

Та й повішуна дубочку.

Ей сонце зійде, обігріє,

Листок впаде та й накриє,

Будуть пташки прилітати та будуть співати

Дитиночку малесенькубудуть присипляти.

Колискові пісні сповнені мріями, думками матері про майбутню долю її дитини. Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим мати вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски.

Почуття, які відчуває мати, дивлячись на свою дитину, завжди однакові. Вони не змінюються ані від національності, ані від часу. Тому настільки схожими є народні та літературні колискові. Бо поетеса — теж жінка. В неї таке саме серце, яке любить і болить за долю всіх дітей.