Українська література - шкільні твори - 2024

Проблема «зайвих людей» у творчості Миколи Хвильового

Всі публікації щодо:
Хвильовий Микола

I. Усвідомлення письменником краху романтичної віри у прекрасну «загірну комуну». (З часом у Миколи Хвильового дедалі більше з’являється творів, у яких герої, недавні революціонери, натхненні виборювані нового життя, стають у ньому «зайвими людьми», відчуваючи жахливу прірву між своїми ідеалами і реальною дійсністю. їхній шлях невизначений, їхні страждання, понівечені долі, навіть смерть виявляються не вартими такого майбутнього, обриси якого автор бачить уже досить виразно).

II. «Зайві люди» — в центрі повісті М. Хвильового «Санаторійна зона», роману «Вальдшнепи», оповідань «Редактор Карк» та «Сентиментальна історія».

1. Повість «Санаторійна зона» — прозірливе передбачення пореволюційно- го українського суспільства. (Вона пронизана болючим сумом автора, бо він же мріяв про «голубу далину» для своєї країни, гармонійно прекрасне суспільство вільних, розкріпачених, творчих, внутрішньо багатих людей. Замість цього — «санаторійна зона», в якій перебувають хворі (дехто навіть смертельно). Туман, що «стоїть стіною», є смерть, що переслідує всіх і декого наздоганяє. Кожен із персонажів повісті іде власним шляхом до свого кінця. Із зони вийти не можна, в неї можна лише увійти).

2. Роман «Вальдшнепи» — твір, у якому автор досить сміливо осмислює дореволюційну ситуацію в Україні. (Головний герой роману — Дмитрій Ка- рамазов уособлює українську інтелігенцію, розчаровану і пригнічену. Він пережив крах своїх манливих ілюзій стосовно майбутнього України, роздивився, в яку «раковину з калом» потрапила його революція, його мрія, заради якої він готовий був віддати своє життя. Тепер він має тяжку депресію, бо не бачить виходу: заперечити свої революційні ідеали не може, але й сповідувати їх також не бачить сенсу. «Дмитрії Карамазови прийшли до жахливої для них думки: немає виходу». Вустами Дмитрія Ка- рамазова Микола Хвильовий висловив свої думки щодо дореволюційної ситуації. Він, так само як і його приречений герой, залишається «вічним опозиціонером» і водночас «своєрідним фанатиком комунізму»).

3. Оповідання «Редактор Карк». (У ньому автор порушує вічну проблему протиставлення мрії та дійсності. Проблему, яка не може бути розв’язаною в Україні. Мрія у сприйнятті Карка залишилась у минулому, вона пов’язувалася з високими пориваннями, геройством, упевненістю. Теперішнє його життя скоріше є пристосуванським існуванням, воно полягає в чеканні близької смерті. Смертельно хворий Вадим заспокоює себе лише тим, гцо його смерть — це лише «приватна» трагедія у «величезній симфонії в майбутнє»).

4. Показ шукання шляхів у майбутнє «зайвою людиною» в оповіданні «Сентиментальна історія». (Головна героїня твору Б’янка не хоче почуватися зайвою людиною у цьому новому суспільстві, вона є сильною особистістю. Намагається шукати доріг як для України, так і для себе. Але поступово вона прозріває, бачучи «світовий бардачок» навколо себе, і розуміє, гцо те її омріяне світле майбутнє, яке вона називає «сентиментальною даллю», не прийде само собою, а шляхів, через які воно прийде, (морально-етичні цінності) вона не бачить, тому й віддає не лише себе, а те найчистіше, найвартісніше, гцо має в душі заради гармонії між мрією і дійсністю).

ПІ. Творчість Миколи Хвильового — серйозне осмислення наслідків революційних перетворень в Україні, аналіз перспектив її національного відродження.