Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Дружба справжня й удавана за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»
Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир
Ми дуже часто чуємо, як люди називають один одного «друг» або «подруга». Наскільки ж справедливою є така характеристика?
На мою думку, до цих визначень слід підходити обережно. Бо, як відомо, справжній «друг» або «подруга» найчастіше буває лише один або одна. Щаслива та людина, яка може сказати, що має багато друзів. Тоді постає питання: як же назвати інших? Товариш, приятель, знайомий, однодумець? Безумовно, треба знайти справжнього друга, а всі інші нехай стануть щирими приятелями.
Дружбу оспівують поети, художники пишуть портрети друзів, музиканти присвячують друзям свої твори. Давайте дізнаємось, як про дружбу написав В. Вин- ниченко.
В оповіданні «Федько-халамидник» автор проводить своє власне дослідження психіки дитини. Перед нами проходить багато героїв, але найбільшу увагу привертає Федько. Наче біс який сидів у хлопцеві, це був чистий розбишака-халамид- ник. Там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом, там шибку з рогатки вибив, там синця поставив своєму найліпшому другові. Здається, ніяк не можна назвати його позитивним героєм. Він терпляче, без сліз зносить покарання, і головне, ніколи не обманює і не видає товаришів. Батько дуже за це поважає сина, бо Федько — чесний і відвертий. Тому найбільше ці позитивні риси виявляються в порівнянні з іншим героєм — Толею. Він був «ніжною, делікатною, смирною» дитиною.
У хлопців характери — повна протилежність один одному. Автор відзначає сміливість, навіть відчайдушність Федька, його кмітливість у боротьбі зі стихією, вправність і завзяття. Толя зовсім інший, це — слабка, малодушна, лицемірна панська дитина. Він постійно заздрив Федькові, але виявився безсилим перед страшенною стихією.
Трагедія на річці розставила все на свої місця! Розбишака Федько кидає виклик і наляканим дорослим, і розбурханій річці. Він один визволяє з льодового полону наполоханого Толю. А що ж Толя? Він, навпаки, навіть не намагається витягти з крижаної води свого рятівника. Страшний фінал! Єдиний раз у своєму житті Федько сказав неправду, вдруге врятувавши боягуза Толю, за що поплатився власним життям.
Саме таким закінченням свого оповідання В. Винниченко дає можливість формувати уявлення про добро і зло, про порядність, чесність, про те, якою має бути справжня людина.
