Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка „Конотопська відьма” - Олена Акульшина - Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року - Творчі роботи наших користувачів - Українська та зарубіжна література - учнівські твори - власні твори учнів

Творчі роботи наших відвідувачів
Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року

Автор: Олена Акульшина

Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка „Конотопська відьма”

Славну сторінку вписав в історію української літератури видатний письменник Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості – все це забезпечило його творам широку популярність і довговічність, із великим успіхом і досі відбуваються вистави „Шельменко-денщик”, „Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни та за кордоном.

Знання життя, захоплива манера розповіді, гумористичне забарвлення робили прозові твори Квітки-Основ’яненка зрозумілими всім; українська проза як самостійний жанр не існувала, до того ж письменнику довелося йти неторованими стежинками. В основі мови Квітки-Основ’яненка лежать цікаві говірки Слобідської України.

У повісті „Конотопська відьма”, гумористично зображуючи побут та управління козацької старшин. XVII. ст., письменник картає паразитизм, духовне зубожіння старшини. У творі подаються реальні й фантастичні факти, сюжет створений на матеріалі живої дійсності, казкової фантастики, вірувань у нечисту силу, відьом.

Самодурство, хабарництво, жорстокість властиві конотопському сотникові Забрьосі та писареві Пістрякові, які користуються необмеженою владою, чинять насильство над населенням. Ледачий Забрьоха без Пістряка-п’яниці „ні чарки горілки, ні ложки борщу до рота не піднесе; як Пістряк Ригорович сказав, так воно і буде…” Хіба не найвищий доказ „кмітливості” писаря його знаменита хворостина!

Пістряк справжній шахрай, підступний, лестивий у взаєминах з іншими, вміє використовувати своє службове становище. Та чого доброго можна чекати від безпробудного пияки? А до того ж саме він учинив розправу над ні в чому не винними жінками, щоб виявити відьму.

Шукаючи власної вигоди, Забрьоха здатний на будь-який злочин, входить у змову з відьмою, готовий заморити голодом весь Конотоп, запалити його „з чотирьох кінців”. А козаків сотник примушує замість служби обробляти його землю, поступово перетворює їх на своїх кріпаків.

Як і у „Вечорах на хуторі поблизу Диканьки” М. Гоголя, події в „Конотопській відьмі” переплітаються з фантастикою, містикою. Чого тільки не виробляла Мотря Зубиха! Саме такою було в народі уявлення про відьму, про це можна прочитати в багатьох легендах, навіть ставлення до відьми після смерті було традиційним: „…зарили ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху її заклітили, щоб не скочила”.

„Конотопська відьма” спрямована своїм просвітительським вістрям проти неуцтва, надмірної забобонності, бездуховного існування провінційного панства.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.