Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Літературознавство
Творчі роботи наших відвідувачів
Голодний 1933 рік в українській літературі та в документах
Жить стало лучше,
Жить стало веселей.
Й. Сталін
…А онде під тином опухла дитина,
голоднеє мре…
Т. Г. Шевченко
Вдумаймося в ці рядки. Вони належать двом людям-антиподам. Геніальний Т. Шевченко правдиво показав увесь трагізм життя українських селян за часів кріпацтва. На жаль, ці трагічні рядки стали пророчими й для нашої новітньої історії, коли в дні розквіту соціалізму в Україні запанував голод. Пухли старі й малі, вимирали роди, цілі села. Кістлява страшна рука смерті ні вдень, ні вночі не випускала своєї кривавої коси.
Лише через багато років з’явилися твори, що відкрили нинішньому поколінню правду про ті страхітливі події, почали друкуватися архівні документи очевидців.
Тепер усі знають, що голод панував іще з літа 1932 року. За кілька місяців увесь хліб у селян забрали. Згадує Г. Пасічник із села Галиці на Чернігівщині : “За весну 1933 р. в нашому селі пройшли чотири хлібозаготівлі. Коли вже вкотре прийшли до нас у хату, мати, щоб урятувати залишки зерна, розсипала його на печі, прикрила рядном і поклала нас, трьох дітей, зверху спати. Але коли в хату увірвалися, ми перелякались, злізли з печі, заховались, а зерно знайшли і забрали“. А за підібраний у полі колосок розстрілювали або давали десятирічне ув’язнення.
Наприкінці зими 1933 року голод в Україні лютував. Селяни їли мишей, щурів, горобців, траву, борошно з кісток, кору дерев. За рік в нашій країні вимерло до десяти мільйонів людей. А навесні 1933 р. почалося людоїдство, відбулося десять тисяч судів над людоїдами. Це було дійсно дуже страшно.
Про пекельні муки й страждання голодування відомо не так вже й багато. Про це писали, свідчили, згадували передусім за кордоном. В Україні довгий час мовчали. Письменник із діаспори Василь Барка (справжнє прізвище - Очерет), який жив у США, сам пережив голод і бачив на власні очі жахи канібалізму, він відтворив цю трагедію в романі “Жовтий князь“. Змогли ми прочитати цей твір тільки через тридцять років, бо його надрукували лише в 1961 році.
Світ побачив фільм “Голод-33“, створений за мотивами роману В. Барки. На першому Всеукраїнському кінофестивалі, присвяченому пам’яті Івана Миколайчука, ця стрічка здобула головний приз.
Нехай же вічно горить свічка пам’яті в Україні, що стала храмом скорботи за “невинно убієнними“ її синами й дочками.
Олена Акульшина, м. Керч
