Українська література: експрес-підготовка до ЗНО - О. В. Савенкова 2019

Додаток (коротко про основне)

Усна народна творчість

1. Календарно-обрядові пісні виконувалися під час народних свят і обрядів. Цикли. Зимовий цикл: колядки прославляють Бога, виконуються на Різдвяні свята — 06.01 («Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!»); щедрівки величають людину-господаря, ці пісні-побажання виконуються під Новий рік, у Щедрий вечір, з 13.01 до Водохреща («Щедрик, щедрик, щедрівочка»). Весняний цикл: веснянки закликали весну й добрий урожай («Ой весна, весна — днем красна»). Літній цикл: русальні співали в травні — червні («У ржі на межі»); купальські пісні виконували в ніч перед святом Івана Купала — 06.07 («Заплету віночок»). Осінній цикл: жниварські супроводжували процес збирання врожаю — жнива («Маяло житечко, маяло»).

2. Суспільно-побутові пісні відображали настрої народу, викликані різними явищами суспільного життя: козацькі («Стоїть явір над водою»), чумацькі («Ой з-за Дону, з-за ріки»), кріпацькі («Наступає чорна хмара»), рекрутські («Налетіли гуси з далекого краю»), бурлацькі («Та забіліли сніги»), наймитські («Брала дівка льон-льон»), стрілецькі («Ой у лузі червона калина...»)

3. Історичні пісні — про важливі події минулого та видатних осіб («Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль»).

4. Родинно-побутові пісні — про кохання, сімейні відносини («Цвіте терен»).

«РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ» — літературно-мистецький рух 20-30-хрр. XX ст., для якого характерне високе духовне піднесення, який дав високохудожні твори; це покоління митців, що було репресоване більшовицьким режимом: М. Хвильовий, М. Куліш, В. Підмогильний, М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Л. Курбас...

«КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ» — літературний стиль початку XX ст. (орієнтація на античну класику, європейську поезію). М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Ю. Клен (О. Бургардт) — «п’ятірне гроно».

«ПРАЗЬКА ШКОЛА поетів-емігрантів» міжвоєнного двадцятиліття (20-30-і рр. XX ст.), Подєбради (Чехо-Словаччина): Ю. Дараган, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Ольжич, О. Теліга, Ю. Клен...

«ШІСТДЕСЯТНИКИ» (1960-і рр., «Хрущовська відлига», десталінізація) — культурно-ідеологічний рух за свободу творчості, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими, звільнення від соцреалізму; «в’язнична поезія», «тиха» лірика, «химерна» проза: В. Симоненко, Г. Тютюнник, В. Стус, І. Драч, Д. Павличко, Л. Костенко, М. Вінграновський.

«ДИСИДЕНСТВО» — активне інакодумство (незгода), результат еволюції шістдесятництва від культурництва до політичного протистояння тоталітарному режиму: В. Стус, Л. Костенко, В. Симоненко, І. Світличний, А. Горська, І. Калинець, Л. Лук’яненко, Є. Сверстюк...

Сучасна українська література

ПОСТМОДЕРНІЗМ («після модернізму») — кінець XX — початок XXI ст., словогра, карнавальність, абсурдизм, відмова від культурних традицій: Ю. Андрухович, О. Забужко, О. Ірванець, С. Жадан,Г. ПагутякД. АндрюсякД. Прохасько,В. Герасим’юк,В. Голобородько.

СУЧАСНІ УГРУПОВАННЯ: «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада): Ю. Андрухович, О. Ірванець, Львів. «ЛуГоСад»: І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський, Львів. «Нова дегенерація»: С. Процюк, І. Ципердюк, Івано-Франківськ. «Пропала грамота»: Ю. Лозняк, Київ. «Західний вітер»: В. Махно, Тернопіль. «Червона фіра»: С. Жадан, Харків. «500», М. Розумний, Київ.

Літературний рід. Жанр

ЕПОС (рід). Жанри: байка (невеликий алегоричний твір) «Бджола та Шершень»; новела (невел. твір, незвичайна подія з несподіваним закінченням, драматизм) «Intermezzo», «Камінний хрест», «Valse melancoligue», «Я (Романтика)», «Модри Камень», «Три зозулі з поклоном»; усмішка «Сом»; гумореска «Моя автобіографія»; повість (змалювання життя одного чи кількох героїв протягом тривалого часу) «Кайдашева сім’я», «Захар Беркут», «Тіні забутих предків»; кіноповість: «Зачарована Десна»; літопис (оповідь за роками, хронологія) «Повість минулих літ»; роман (великий за обсягом і складний за побудовою епічний або віршований твір) «Чорна рада», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Місто», «Майстер корабля», «Тигролови».

ЛІРИКА (рід). Жанри: вірші: «Всякому місту — звичай і права», «Заповіт», «Чого являєшся мені у сні?..», «Contra spem spero», «Блакитна Панна», «О слово рідне! Орле скутий!..», «Пам’яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить?», «О панно Інно...», «Любіть Україну!», «Різдво», «Задивляюсь у твої зіниці...», «Ти знаєш, що ти — людина?», «Лебеді материнства», «Господи, гніву пречистого...», «Страшні слова, коли вони мовчать», «Уривок з поеми», «Наша мова»; пісні: «Пісня про рушник», «Два кольори»; ода (хвалебний вірш) «De Libertate»; сонет (складна строфа з 14 рядків) «У теплі дні збирання винограду»; послання «І мертвим, і живим...»; романс (вірш для співу) «Чари ночі».

Ліро-епічні твори. Жанри: історична пісня «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль»; балада (твір з драматичним сюжетом) «Ой летіла стріла», «Балада про соняшник»; дума (великий пісенно-розповідний твір героїчного змісту) «Дума про Марусю Богуславку»; поема (великий віршований твір, у якому зображено важливі події та яскраві характери) «Енеїда», «Катерина», «Сон», «Кавказ», «Мойсей»; роман у віршах «Маруся Чурай».

ДРАМА (рід). Жанри: драма (п’єса з гострим конфліктом, немає трагічної розв’язки) «Наталка Полтавка», трагікомедія (поєднано трагічне й комічне) «Володимир» Ф. Прокоповича; драма-феєрія (казка) «Лісова пісня», комедія (події, характери зображено в гумористичному, сатиричному плані) «Мартин Боруля», «Мина Мазайло».

Літературні напрями

Монументалізм (ґрунтовність, глибина змісту) «Повість минулих літ»; орнаменталізм (мозаїчність композиції) «Слово про похід Ігорів»; бароко «Всякому місту звичай і права», «De libertate»; класицизм (зразковий, орієнтація на античну літературу) «Бджола та Шершень», «Енеїда», «Наталка Полтавка»; романтизм (виняткові герої в незвичайних обставинах) «Катерина», «Чорна рада»; реалізм (правдиве відображення дійсності) «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Кайдашева сім’я», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Мартин Боруля», «Зачарована Десна». Модернізм «Мина Мазайло»: імпресіонізм (ліричність, зорові (кольори) і слухові (звуки) враження) «Intermezzo», «Я (Романтика)»; неоромантизм (сильна особистість, здатна перетворити бажане на дійсне) «Мойсей», «Valse melancolique», «Тіні забутих предків», «Лісова пісня», «Майстер корабля»; експресіонізм (вираження, загострене суб’єктивне світобачення, крик душі) «Камінний хрест»; екзистенціалізм (людина здатна до вибору власної долі) «Місто»; символізм (умовне вираження сутності явища) «Блакитна Панна», «Чари ночі», «О слово рідне!..», «О панно Інно...», «Пам’яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить», «Різдво», «Балада про соняшник»; неокласицизм (звернення до античності, «чисте» мистецтво) «У теплі дні збирання винограду...»; постмодернізм (бачення життя як театру абсурду, словогра, карнавальність, абсурдизм, відмова від культурних традицій) «Наша мова».

Словник

Алегорія — інакомовлення, змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ. Алітерація — повтор, однакових приголосних звуків. Амфібрахій |и-и|. Анапест |ии-|. Анафора — єдинопочаток. Антитеза — протиставлення. Асонанс — повтор, однакових голосних звуків. Афоризм — лаконічне судження. Білий вірш — вірш без рими. Бурлеск — про високе — грубо, про буденне — піднесено. Верлібр — вільний вірш. Гіпербола — перебільшення. Гротеск— сатира, навмисне карикатурне спотворення зображуваного. Гумор— доброзичливий сміх. Дактиль |-ии|. Драма — 1) рід; 2) жанр (п’єса). Експозиція — вступ. Епітет — художнє означення. Епіфора — єдинозакінчення. Епос (епічні твори, проза) — рід літератури. Ідея — основна думка. Інвектива — гнівний виступ-звинувачення. Інверсія — непрямий порядок слів. Інтер’єр — опис приміщення. Інтродукція — вступ. Іронія — прихована насмішка. Катрен — строфа із чотирьох рядків. Композиція — побудова літ. твору. Кульмінація — момент підвищеного напруження. Лірика — громадянська (або політична), інтимна, пейзажна, філософська. Літота — поетичне зменшення. Метаморфози — перетворення людини на рослину, тварину. Метафора — перенесення ознак з одного предмета (явища) на інший за подібністю. Метонімія — перенесення назви одного предмета (явища) на інший, що перебуває з ним у тісному зв’язку. Модернізм — комплекс напрямів (імпресіонізм, експресіонізм тощо). Пірихій |ии|. Рима — співзвучне закінчення рядків у вірші. Сарказм — особливо дошкульна викривальна насмішка. Сатира — гостре висміювання. Синекдоха — кількісна заміна понять (однина / множина). Строфа — група віршованих рядків, об’єднаних змістом, розміром, римуванням. Тавтологія — повторення тієї самої думки іншими словами. Хорей |-и|. Ямб |и-|.

Твір/місце/час

«Ой Морозе, Морозенку» / Савур-могила. «Чи не той то хміль» / Жовті Води / 1648 р. «Слово про похід Ігорів» / половецька земля / 1185 р. «Повість минулих літ» / Київ, Іскоростень/ 852-1113 рр. «Енеїда» / Троя-Карфаген-Сицилія-Кумська земля-Латинська земля / XVIII ст. «Наталка Полтавка» / Полтавщина / поч. XIX ст. «Чорна рада» / хутір Хмарище, Київ, Ніжин / 1663 р. «Кайдашева сім’я»/село Семигори, Бієвці; Київ/ II пол. XIX ст., пореформений період. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» /село Піски /1775-1861 рр. — закріпачення селян; II пол. XIX ст., пореформений період. «Захар Беркут» / Карпати, с. Тухля / 1241 рік. «Valse melancolique» / Західна Україна, кінець XIX ст. «Intermezzo» / Кононівка / поч. XX ст. «Тіні забутих предків» / Карпати. «Лісова пісня» / Волинь (Полісся). «Камінний хрест» / Галичина /кінець XIX ст. «Пам’яті тридцяти» / Крути, Аскольдова могила / 1918 р. «Мина Мазайло»/Харків / 1920-і рр.,українізація.«Я(Романтика)»/княжиймаєток /1917-1920 рр. «Зачарована Десна» / село Сосниця / І пол. XX ст. «Місто» / Київ / 1920-і рр. «Майстер корабля» / Одеса, Італія, Румунія / поч. XX ст. «Модри Камень» / Словаччина / Друга світова війна. «Маруся Чурай» / Полтава, Київ / XVII ст. «Тигролови» / Сибір, Зелений Клин, Хабаровськ / 30-ті рр. XX ст. (тоталітарна система).

ПСЕВДОНІМ / ПРІЗВИЩЕ: І. Багряний / Іван Лозов’ягін, Олександр Олесь / Олександр Кандиба, Остап Вишня / Павло Губенко, І. Карпенко-Карий / Іван Тобілевич, Панас Мирний / Панас Рудченко, Іван Білик/Іван Рудченко, Леся Українка /Лариса Косач, І. Нечуй-Левицький / Іван Левицький, М. Хвильовий / Микола Фітільов.