Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020

Панас Мирний
Розділ IIІ. Література кінця XVIII - початку XX століття

Про автора

✵ Справжнє прізвище - Рудченко.

✵ Основоположник українського соціально-психологічного роману.

✵ Представник реалізму.

✵ Важливі цитати й перифрази:

✵ «корифей української прози»;

✵ «найвизначніший український повістяр»;

✵ «перший симфоніст української прози»;

✵ «суворий літописець епохи».

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Перший соціально-психологічний роман в українській літературі

Рід: епос.

Жанр: соціально-психологічний роман.

Напрям: реалізм.

Співавтор: брат Іван Білик.

Тема: зображення столітньої історії села Піски й долі правдошукача Чіпки.

Ідея: заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові. Кому потрібна правда, якщо шлях до неї лежить через смерті невинних людей?

Новаторство: вперше всі вчинки персонажа розглянуто з погляду психології.

Місце подій: село Піски.

Період подій: до та після реформ 1860-х років, 100 років із життя села.

Прототип Чіпки Варениченка - Василь Гнидка, який вирізав сім’ю заможного козака.

Назва роману алегорична: воли - поневолені люди, душі яких «покалічені» соціальними умовами життя. Автори запозичили її із Біблії (Книги Йова).

Історія написання: подорожуючи, Панас Мирний почув історію Василя Гнидки. Спочатку автор написав нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», потім - повість «Чіпка», а уже тоді було створено роман «Пропаща сила», який згодом перейменовано на «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Важливі деталі:

✵ Чіпка - «пропаща сила» - сильна, нереалізована людина, яку зламали суспільні обставини.

✵ 5 сюжетних ліній: життя Чіпки і його родини; життя М. Гудзя і його родини; Грицько та його дружина; пани польські; історія села Піски.

✵ Причини морального краху Чіпки: комплекс байстрюка, дитячі образи, бідність, несправедливість, утиски з боку влади, безземелля, надмірна бунтовитість, генетичний спадок від батька.

Цитати про твір:

✵ «роман з народного життя»;

✵ «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами»;

✵ «роман справді написано не чорнилом, а ніби кров’ю»;

✵ «це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія».

Будова: 4 частини, зо розділів. Порушено хронологію: читаючи твір, ми ніби скакаємо з одного періоду в інший (заміщення часових площин - ретроспектива). Саме тому твір названо будинком з багатьма прибудовами і надбудовами.

Сюжетні елементи:

✵ Експозиція: знайомство Чіпки і Галі, дочки Максима Ґудзя. Розповідь про Івана Вареника та Мотрю Жуківну (батьки Чіпки). Дитинство і юність головного героя, історія села Піски.

✵ Зав’язка: у Чіпки забирають землю; він не може знайти справедливості і сходить на «слизький» шлях.

✵ Розвиток дії: знайомство Чіпки з Василем Порохом, Матнею, Лушнею, Пацюком. Початок крадіжок та розбоїв. Історія Грицька Чупруненка. Історія Максима Ґудзя та Явдохи, їхньої доньки Галі. Одруження Чіпки, його спроба жити чесно. Повернення головного героя до розбоїв та пияцтва.

✵ Кульмінація: вбивство родини Хоменків.

✵ Розв’язка: Чіпку відправляють до Сибіру на каторгу, самогубство Галі.

Найважливіші персонажі і їх характеристика:

✵ Чіпка Варениченко - центральний образ роману. Спочатку добрий, чуйний, чесний, а потім - «пропаща сила». «Поруч з добрими думками у серці ворушилося щось недобре, неспокійне. Воно ніколи не прощало нікого. І росло лихо, і виростало до гарячої відплати». «Мав лице козаче, темні карі очі. Дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилась якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою».

✵ Галя - «польова царівна», дружина Чіпки, донька бандитів Максима та Явдохи Ґудзів. «Низенька, чорнява, маленька, кругленька, швидка й жвава». Не дивлячись на своє походження, дівчина виросла чесною, благородною особистістю.

✵ Іван Вареник (Хрущ, Притика, Хрущов) - батько Чіпки. Одружившись з Мотрею, уже мав жінку та дітей. За цей обман та своє злочинне життя його відправили до Сибіру на каторгу.

✵ Мотря Жуківна - мати Чіпки. Дуже працьовита, але нещасна жінка, яку вагітною покинув чоловік. Весь свій відчай виливала на сина: «добре била, синяки іноді по місяцю не сходили. Ні. Вона його любила.

Не дай Боже занедужає Чіпка - Мотря сама не своя. Цілу ніч очей не заплющить. А нехай здоровий зробить що Чіпка - то не огонь, то лице Мотрине, то її прокльони».

✵ Баба Оришка - бабуся Чіпки, єдина людина, яка справді його щиро любила та розуміла: «зварить йому їстки, догляне, й нагодує, й спати положить, котка співає». Вона сама не доїдала, залишала онукові. Дуже добра і справедлива.

✵ Дід Улас - кріпак, пастух у пана. Чіпка працював у нього підпасичем.

✵ Грицько Чупруненко - сирота, друг дитинства Чіпки, разом з ним працював у діда Уласа. Протилежний головному герою образ. Зміг чесно заробити кошти, побудувати господарство, створити родину. Роботящий та хазяйновитий.

✵ Христя - дружина Грицька.

✵ Максим Ґудзь - батько Галі, перший красень на селі, злочинець.

✵ Явдоха - мати Галі, дружина Максима Ґудзя. Дуже гарна. Підтримує чоловіка у його злочинах. Згодом підштовхує Чіпку повернутися на «слизький шлях».

✵ Василь Порох - п’яниця, який ненавидить панів. Допомагає Чіпці написати скаргу, коли у того відібрали землю.

✵ Товариші Чіпки по розбійництву - дуже негативні персонажі:

Матня - товстий, неповороткий, дуже неохайний. Мовчазний. Любив лише горілку.

Лушня - високий, широкоплечий, гарний. Дуже балакучий.

Пацюк - перший співак на селі. Дуже худий, низький, зовні схожий на справжнього пацюка.

Зміст

Частина І

«Польова царівна». Чіпка розглядає свою ниву, почувається

справжнім хазяїном. Бачить дівчину, яка здається йому русалкою. Поспілкуватися з нею хлопцеві не вдалося, але його думки красуня заполонила.

«Двужон». За 20 років до відміни кріпацтва у село Піски прийшов чоловік, який назвався Остапом Хрущем. Згодом він одружився із Мотрею, яка вже втратила надію на заміжжя. Навесні чоловік пішов на заробітки. Невдовзі в село надіслали документ, що Хрущ насправді має прізвище Притика і у нього вже є дружина та троє дітей. За це чоловік потрапляє у в’язницю. Вагітну Мотрю зневажають в селі. Чутки поширюються, і виявляється, що Хрущ зовсім не Притика, а кріпак Іван Вареник. Тим часом Мотря народжує сина. Люди сприймають його нечистим, тому охрестили Чіпку рідна баба Оришка та перехожий москаль.

«Дитячі літа». Життя Мотрі дуже складне і весь свій біль жінка виливає на сина. Ображає його, б’є, звинувачує в усіх своїх бідах. Баба Оришка стає для Чіпки єдиною людиною, яка по-справжньому його любить та розуміє. Діти не сприймають хлопця, ображають.

«Жив-жив». Чіпка виростає в голоді, злиднях та самотності. Мати і бабуся віддають хлопця на роботу до пана, але через день його виганяють. Через рік Чіпку знову працевлаштовують. Цього разу робота підпасичем у діда Уласа хлопцеві сподобалася. Там Чіпка познайомився з сиротою Грицьком, який став його другом.

«Тайна-невтайна». Чіпці 17 років. Померла бабуся Оришка. Хлопець дуже тяжко переживає цю втрату. Згодом Чіпка дізнався правду про батька. Відмінили кріпацтво, але це лише ускладнило життя. Всі ці події стали першими причинами морального краху героя.

«Дознався». Чіпка дорослий. Має власне майно, навчився не зважати на образи людей. Але волосні забирають землю у хлопця. І це ще більше наближає героя до морального краху. Чіпка все частіше навідується до шинку, пропиває багато грошей, знайомиться з Лушнею, Матнею, Пацюком. Разом вони починають грабувати. Одного разу Чіпка вбиває сторожа, але його провину так і не доводять.

«Хазяїн». Грицько Чупруненко, друг дитинства Чіпки, повернувся із заробіток, привіз грошей, купив землю, одружився із сиротою Христею, почав господарювати.

Частина IV

«Невзначай свої». Нічні збіговиська злодіїв у домі Максима Ґудзя.

«Розбишацька дочка». Чіпка дізнається, що польову царівну звати Галя і вона - донька Максима та Явдохи Ґудзів. Дівчина уже засватана за москаля Сидора, проте кохає Чіпку і це взаємно.

«Козак - не без щастя, дівка - не без долі». Чіпка за гроші вмовив Сидора відмовитися від Галі. Матері повідомляє про намір одружитися.

«На своїм добрі». Сватання Чіпки і Галі. Вінчання та весілля. Переїзд Галі до Чіпки. Жінка вмовляє чоловіка кинути злочинне життя. Герой зводить новий будинок, займається продажем полотен. Родини Грицька Чупруненка та Чіпки дуже потоваришували.

«Новий вік». Нове життя після реформ. Односельці почали поважати Чіпку, обирають його в земство. Чоловік планує робити добро та покращувати життя громади. Мати відчуває, що все це не до добра.

«Старе - та поновлене». З’являється інформація про вбивство Чіпкою сторожа. І чоловік втрачає посаду. Це ще одна причина морального занепаду героя. «Скрізь неправда, куди не глянь - усюди кривда. Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, падаєш, знову встаєш, знову падаєш...», - нарікає Чіпка. Галя намагається підтримати чоловіка, але все даремно. Він цілу ніч не змикає очей, все щось думає. Максим Ґудзь занедужав, а згодом помер.

«Лихо не мовчить». Явдоха Ґудзь переїздить в будинок Чіпки. Розпочалися сварки між Мотрею та Явдохою. Чіпка повертається до минулого: пияцтво, вбивства, крадіжки. Герой «робився все хижіший та хижіший».

«Так оце та правда». Галя та Мотря відчувають щось недобре. І недаремно. Довго Чіпка пиячив із товариством, тоді вони десь зникли. Повернувшись, на кожному були сліди свіжої крові. Побачивши це, Мотря вирішила зранку зректися сина і розповісти про його вчинки. Чіпка і його товариство вирізали всю родину Хоменків. Вісім невинних людей стали жертвою «пропащої сили». Галя не витримала такої звістки і покінчила життя самогубством. Чіпку заарештували, в згодом відправили на заслання до Сибіру. Мотрю взяв до себе Грицько, там вона дожила до смерті.