Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020

Григорій Сковорода
Розділ II. Давня українська література

Про автора

✵ Філософ, поет.

✵ Наскрізні теми творчості: «сродна» праця (по душі), свобода, чиста совість.

✵У байках мораль називає силою.

✵ Представник бароко.

✵ Цитати і перифрази:

✵ «Український Сократ (Горацій, Езоп)»;

✵ «мандрівний філософ»;

✵ «світ ловив мене, та не спіймав».

«De libertate» (Про свободу)

Рід: лірика.

Вид лірики: патріотична, філософська.

Жанр: ліричний вірш.

Напрям: бароко.

Мотив: свобода - найбільше багатство.

Уславлення Б. Хмельницького як символу волі.

Художні засоби:

Риторичне запитання: що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє?

Порівняння: добро, неначе золотеє.

Риторичний оклик: слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!

«Всякому місту - звичай і права»

Рід: лірика.

Вид лірики: громадянська, філософська.

Жанр: пісня (стала народною).

Напрям: бароко.

Мотив: чисте сумління - справжнє щастя; викриття суспільних вад.

Збірка: «Сад божественних пісень».

Важливо: цю пісню співає возний у творі «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

Художні засоби:

Рефрен: я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.

Метафора: Всяка тримає свій ум голова; Всякеє горло свій смак віднайшло; Той безперервно стягає поля; 3 диспутів учню тріщить голова; Всякому голову крутить свій дур; дім гуде;

Епітет: нав'язливих дум; модний манір; коса замашна; страшну сталь; чистий кришталь, ясний розум.

Порівняння: дім, як вулик; смерть — як коса замашна; все пожере, як солому пожар; совість, як чистий кришталь.

Риторичний оклик: інший гендлює, візьми перевір!

Перифраз: Венерин Амур - любов.

Анафора:

Всякому місту - звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова;

Всякому серцю - любов і тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.

«Бджола та Шершень»

Рід: епос.

Жанр: байка.

Напрям: бароко.

Тема: розповідь за допомогою діалогу Бджоли і Шершня про важливу роль сродної праці у житті кожної людини.

Ідея: возвеличення праці по душі; засудження паразитичного існування: ледарства, ліні, життя заради наживи.

Персонажі та їхнє значення:

✵ Бджола - символ людини, яка займається тим, що їй по душі;

✵ Шершень - символ ледаря, особи, яка живе за рахунок інших, її сенс - фізичне насичення.

Збірка: «Байки харківські».

Важливі деталі:

✵ алегоричні образи;

✵ є згадка про Катона, Цицерона, Сіраха й Епікура;

✵ в основі байки - ідея сродної праці.

Будова: мораль (у Сковороди - сила) і основна частина.

Зміст: через діалог Бджоли та Шершня автор зображує різницю між працею для задоволення і роботою для наживи. Бджола доводить, що справжнє щастя - займатися тим, що подобається: «Нам незрівнянно більша втіха - збирати мед, аніж споживати. Для цього ми народжені». Шершень її не розуміє, зазначаючи: «Твоя праця не тобі корисна, а людям. Тобі шкодить, навіть вбиває». Він обзиває Бджолу «дурною», «безглуздою». Наприкінці автор цитує Епікура: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке - непотрібним».