Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020
Іван Котляревський
Розділ IIІ. Література кінця XVIII - початку XX століття
✵ Нова українська література.
Іван Котляревський

Про автора
✵ Зачинатель нової української літератури.
✵ Першим почав писати розмовною українською мовою про простих людей.
✵ Представник класицизму.
✵ Важливі цитати і перифрази:
«Коперник українського слова»;
«показав, що і під грубою свитою б'ється людське серце»;
«від часу появи Котляревського наше письменство стає щораз ближче до реального життя, щораз відповідніше до його потреб, входить щораз глибше в душу народну»;
«будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть».
«Енеїда»
Перший твір нової української літератури, написаний простою народною мовою Рід: ліро-епос.
Жанр: бурлескно-травестійна поема. Напрям: класицизм.
Тема: зображення життя і побуту різних верств населення; глузування з панівної верхівки.
Ідея: утвердження безсмертності українського народу, його культури, мови, ментальності; засудження паразитизму панів, жорстокості, хабарництва чиновників, пияцтва.
Новаторство: вперше в українській літературі твір написано простою розмовною мовою, головними героями стали люди із народу. Важливі деталі:
✵ Перероблена на український лад «Енеїда» Вергілія.
✵ Автор приховав реальний зміст, щоб уникнути переслідування влади.
✵ Робота над поемою тривала зо років. Перші з частини видані без відома автора, а наступні з - уже після смерті Котляревського.
✵ Троянці - козаки, боги з Олімпу - пани, зруйнована Троя - Січ.
Цитати про твір:
«енциклопедія українознавства»;
«праматір нової української літератури»;
«перша ластівка українського національного відродження»;
«з появою «Енеїди» забуте і закинуте під сільську покрівлю слово, наче фенікс з попелу, воскресло знов»;
«педанти здивувалися і замовкли. Жовчні люди схопили цю книжку з наміром потішитися, вилаяти її, знищити зухвалого письменника, але з перших сторінок їхній гнів минув - вони почали сміятися».
Будова: 6 частин.
Персонажі і їх характеристика:
✵ Еней головний герой поеми, ватажок троянців. Неоднозначний персонаж: з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», полюбляє випити. А з іншого боку, коли йдеться про державу та троянців, Еней поводить себе дуже гідно: «Прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий».
✵ Венера - мати Енея, богиня кохання, позашлюбна донька Зевса. Жінка легкої поведінки. Заради сина готова на все. «Молодиця сміла, бо все з воєнними жила, і бите з ними м’ясо їла, і по трактирах пунш пила; частенько на соломі спала, в шинелі синій щиголяла».
✵ Анхіз - батько Енея, перебуває у пеклі.
✵ Юнона - ненавидить Енея, богиня шлюбу.
✵ Дідона - цариця Карфагену, вдова, закохалася в Енея і, коли той її покинув, спалила себе. «Трудяща, дуже працьовита, весела, гарна, сановита».
✵ Зевс - верховний бог. Зображений жорстоким, вередливим п’яницею: «тоді кружляв сивуху і оселедцем заїдав; Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав».
✵ Латин - цар Латинської землі. «Старий скупиндя - скурвисинська, дрижав, як Каїн, за алтин».
✵ Амата - дружина Латина.
✵ Лавінія - донька Латина та Амати, наречена Енея. «І ззаду, спереду, кругом, червона, свіжа, як кислиця, і все ходила павичом. Дородна, росла і красива, приступна, добра, не спесива, гнучка, юрлива, молода».
✵ Турн - цар рутульців, суперник Енея, кохає Лавінію. «Не в шутку молодець був жвавий, товстий, високий, кучерявий, обточений, як огірок; і війська мав свого чимало, і грошиків таки бряжчало».
✵ Сивілла - стара баба, пророчиця. Допомагає Енеєві потрапити у пекло. «Крива, горбатая, сухая, запліснявіла, вся в шрамах; сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса, і, як в намисті, вся в жовнах».
✵ Евандр - цар аркадців, союзник Енея у війні проти латинців.
✵ Паллант - син Евандра. Союзник Енея. Загинув на війні проти Турна і латинців.
✵ Ацест - цар Сицилії.
✵ Цирцея - перетворює людей на тварин.
✵ Низ та Евріал - найманці Енея, які пожертвували собою у боротьбі з ворогом. «Хоть молоді були, та гожі, кріпкі, храбрі, як харциз. В них кров текла хоть не троянська, якась чужая - бусурманська, та в службі вірні козаки». Коли Евріал отримав пропозицію відступити
заради матері, той сказав: «Де общее добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять».
✵ Плутон - бог підземного царства (пекла).
✵ Харон - перевізник через річку Стікс, яка веде до пекла.
✵ Еол - бог вітрів, на прохання Дідони здіймає бурю на морі, щоб потопити троянців.
✵ Нептун - бог моря, за хабар від Енея вгамовує бурю на морі.
✵ Вулкан - бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери. Змайстрував таку зброю для Енея, з якою його ніхто не може перемогти.
✵ Онона - богиня шлюбу.
✵ Ірися - посередниця між богами і людьми.
✵ Меркурій - бог торгівлі.
Локації у творі та шлях Енея: Троя - Карфаген - Сицилія - Кумська земля - острів Цірцеї - ріка Тибр, Латинська земля.
Сюжетні елементи:
✵ Експозиція: знайомство з Енеєм, його військом.
✵ Зав’язка: початок подорожі Енея та троянців у пошуках землі для побудови нової країни.
✵ Розвиток дії: все, що відбувається з троянцями аж до початку війни з Турном і латинцями.
✵ Кульмінація: битва Енея з Турном.
✵ Розв’язка: перемога Енея.
Зміст:
✵ Частина І. Троя зруйнована. Еней отримав завдання знайти землю для побудови нової держави. Він вирушає у подорож. Юнона, яка ненавидить Енея, обіцяє Еолу гарну дівку в обмін на те, що він здійме
бурю на морі і потопить троянців. За хабар Нептун допоміг Енеєві вгамувати вітри. Втомлені троянці прибувають до Карфагена, де править вдова Дідона. Вона закохалася в Енея, тому влаштовує постійні гуляння аби той забув свою місію. Так троянці у Карфагені прожили 2 роки, але Зевс за допомогою Меркурія нагадує троянському ватажкові про його місію. Еней тікає від Дідони і та з горя спалює себе.
✵ Частина II. Троянці прибувають до Сицилії, де править цар Ацест. Еней влаштовує поминки за батьком Анхізом. Троянці багато випивають. Юнона продовжує шкодити ватажкові, влаштовує пожежу і багато кораблів троянців згорає. Вночі до Енея уві сні приходить батько. Він кличе сина навідати його у пеклі.
✵ Частина III. Троянці прибувають на Кумську землю. Еней все думає, як йому потрапити до пекла. І все-таки знаходить спосіб. Він прийшов до лісу, де побачив хатину на курячих ніжках. Там живе пророчиця Сивілла, стара та горбата баба. Вона й повела Енея до пекла. Там він побачив, як карають грішників, зустрівся із батьком. Анхіз повів сина до ворожки, яка сказала, що в Енея все буде добре, він матиме багато дітей і правитиме світом.
✵ Частина IV. Троянці нарешті прибувають до місця призначення - ріка Тибр. Це земля, де править Латин. Спочатку в Енея справи йдуть добре: він налагоджує гарні стосунки із царем Латинської землі, стає нареченим Лавінії. Але Юнона не може спокійно дивитися, як Еней радіє життю. Вона сварить його із Турном, який теж кохає Лавінію. Рутульський цар викликає ватажка троянців на двобій. Але і цього Юноні замало. Вона посварила троянців з латинцями. Насувається війна. Еней дуже розгублений. Уві сні до нього приходить дід, який радить об'єднатися з аркадянами, давніми ворогами латинців. Еней так і вчинив. Венера теж не змогла стояти осторонь. Вона попросила Вулкана зробити для її сина зброю, з якою він буде непереможним.
✵ Частина V. Війна триває. Боги постійно втручаються у справи земних людей. Кожен допомагає тому, хто їм подобається. Низ та Евріал, друзі Енея, роблять героїчний подвиг. Жертвуючи власним життям, вони вночі перерізають ворогів. Низові й Евріалові теж не вдається врятуватися.
✵ Частина VI. Зевсові набридло, що боги постійно втручаються у справи людей. Верховний бог наказує не заважати їм. Відбувається двобій Енея і Турна. Троянський ватажок перемагає.
«Наталка Полтавка»
Перший драматичний твір нової української літератури
Рід: драма.
Жанр: соціально-побутова драма (автор назвав малоросійською оперою).
Напрям: класицизм з елементами сентименталізму.
Тема: зображення життя і побуту українських селян на поч. XIX ст.; вірність у коханні людей з народу.
Ідея: оспівування духовної величі людей з народу; засудження застарілих народних звичаїв.
Новаторство: вперше ідеалом зображена проста українська дівчина, а люди із народу - головні герої твору.
Місце подій: село під Полтавою неподалік від річки Ворскли.
Важливі деталі:
✵ події відбуваються протягом одного дня;
✵ у тексті 22 пісні;
✵ драма починається піснею «Віють вітри...» Марусі Чурай;
✵ возний співає пісню «Всякому місту...» Г. Сковороди;
✵ у творі Петро розповідає про театр.
Цитати про твір:
«праматір українського народного театру»;
«з цієї української першоп’єси кожне нове покоління черпає науку почуттів, моральні взірці кохання».
Персонажі і їх характеристика:

✵ Наталка Полтавка - ідеал української дівчини: «Золото - не дівка! Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна - яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить».
✵ ГорпинаТерпелиха - мати Наталки.
✵ Петро - коханий Наталки, любить дівчину «більше всього на світі», «більше, як самого себе». Пішов на заробітки, бо був бідним сиротою. І це заважало йому оженитися з Наталкою (батько дівчини був проти).
✵ Возний Тетерваковський - судовий чиновник. Дуже хвастливий, «хапун такий, що і з рідного батька злупить». Розмовляє на суржику, часто вживає «теє-то як його».
✵ Виборний Макогоненко - типовий чиновник: «Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і вродиться».
✵ Микола - далекий родич Терпелихи. «Сирота, без роду, без племені, без таланту і без приюту. Не має ні власного дому, ні сім’ї.
Будова: дві дії.
Сюжетні елементи:
✵ Експозиція: знайомство з персонажами. Ми дізнаємося, що Наталка кохає Петра і чекає його.
✵ Зав’язка: намір возного одружитися з Наталкою.
✵ Розвиток дії: сватання возного до Наталки, повернення Петра, його розповідь про театр.
✵ Кульмінація: возний готовий відпустити дівчину, щоб вона була разом із Петром.
✵ Розв’язка: Терпелиха дає благословення на шлюб Наталки і Петра.
Зміст:
✵ Дія І
Наталка сумує за коханим Петром, який поїхав на заробітки, щоб мати змогу бути поруч з багатою нареченою. За час його відсутності родина дівчини збідніла. Полтавку зустрічає возний, який хоче посвататися до неї. Але Наталя нічого і чути не хоче, обгрунтовуючи все тим, що вона йому нерівня. Це не зупиняє Тетерваковського, бо він дуже кохає дівчину.
Діалог виборного і возного. Перший хвалить Наталку: гарна дівчина, добра, працьовита, але заміж її ніхто не бере через бідність. Тим, хто намагався свататися, вона сама відмовляла. Возний не
втримується і розповідає Макогоненку про свої почуття до Наталки. Виборний радить свататися і розповідає йому історію про Петра, якого кохає Полтавка. Він старший за неї на з - 4 роки, сирота. Батьки Наталки колись приютили та виховали його, як рідного. Але, дізнавшись про стосунки з донькою, вигнали хлопця. Старий Терпило пропив все майно і помер. Його дружина, продавши рештки майна, переїхала із Наталкою у село під Полтавою. Про Петра уже з роки нічого не чути.
Возний просить допомогти виборного умовити дівчину стати його дружиною. Натомість обіцяє виконати все, що Макогоненко попросить.
У розмові з Наталкою Терпелиха дорікає доньку у бідності. Дівчина вирішує пожаліти матір, обіцяє забути Петра і вийти заміж за першого, хто до неї посватається. Виборний дізнається про це і розповідає Терпелисі про наміри возного. Та не може повірити у своє щастя, а Наталка не може піти проти волі матері. Відбувається сватання.
✵ Дія II
Бачимо Миколу, який думає, куди ж йому податися далі. Чоловік зустрічає Петра, який розповідає, що йде в Полтаву до своєї коханої. Вони бачать, що виборий і возний повертаються із сватання. Дізнавшись, що йдеться про його Наталку, Петро дуже засмутився. Микола пішов дізнатися, чи це дійсно та дівчина. Виборний тим часом спілкується з Петром. Хлопець розказує, де він був. Оповідає про театр.
Виходить Наталка. У розмові з Миколою вона підтверджує, що її посватав возний, але кохає дівчина Петра. Побачивши хлопця, Терпелиха злякалася. Наталка відмовляється одружуватися із возним. Виборний погрожує покаранням. Терпелиха намагається прогнати Петра. Той, віддаючи Наталці всі зароблені гроші, готовий піти. Але возний благородно вирішує не ставати між закоханими. Терпелиха благословляє дітей.