Українська література підготовка до ЗНО

Проза - ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII — перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)

У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім — драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на ґрунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х роках, видані були лише в другій половині XIX століття.

Виникненню української прози сприяв посилений інтерес польських і російських письменників до української тематики. Успіх повістей Гоголя заохотив уже відомого автора сатиричних фейлетонів Григорія Квітку спробувати себе у написанні повістей про український народ українською мовою. І в 1833 році в альманасі „Утренняя звезда” (Харків) вийшли перші спроби Квітки-Основ’яненка — гумористичне оповідання „Салдацький патрет” та уривки з повісті „Маруся”.

З 1833 по 1843 pp. Григорій Квітка-Основ’яненко написав українською мовою 15 оповідань і повістей, три драматургічні твори і публіцистичний цикл статей „Листи до любезних земляків” і став зачинателем нової української прози.

Г. Квітка став одним з найпопулярніших письменників, а своїми повістями він утвердив художню прозу в українській літературі і дав поштовх молодим романтикам М. Костомарову, П. Кулішу, а згодом його літературна діяльність стала поштовхом до творчості Марка Вовчка, Ю. Федьковича та ще цілої плеяди прозаїків другої половини XIX — початку XX століття.