Українська література в таблицях і схемах. Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання - Щербакова Алла Василівна 2020
Теорія літератури


Художні засоби
|
Назва |
Визначення |
Приклад |
|
Епітет |
Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. |
Прощавайте, сині гори, білії сніги. «трепет щастя», «вечора синь» |
|
Порівняння |
Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого. |
«круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай» |
|
Метафора |
Уподібнення одних предметів і явищ іншим за певними схожими ознаками. |
Сонце сміється, вечір-мулат підійшов до порогу, «За думою дума роєм вилітає» «Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «облетіли надії». |
|
Метонімія |
Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів і понять. |
Весь театр аплодував, «Гомоніла Україна», читаю Шевченка, випив склянку води. |
|
Гіпербола |
Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження |
Море сліз, «Тобі я кину всі квітки до ніг...» |
|
Оксиморон |
Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття. |
Лід палає, дзвінка тиша |
|
Синекдоха |
Один із видів тропу, оснований на зміні назв предметів за кількісною ознакою |
Бережи копійку, «І на оновленій землі врага не буде, супостата.» (Т.Шевченко). |
|
Алегорія |
Іносказання, троп, у якому ідеї, думки, абстрактні поняття через уподібнення передаються в конкретних образах. |
Здебільшого у байках: Лисиця — хитрість, Вовк — хижість, Ягня — беззахисність. |
|
Літота |
Надмірне неприховане применшення. |
«Внучечка качається по садку білим клубочком». |
|
Анафора |
Єдинопочаток |
Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити. |
|
Епіфора |
Єдинозакінчення |
— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. |
|
Градація |
Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили |
«Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями»; |
|
Антитеза |
Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів тощо. |
«Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди» |
|
Риторичні питання, оклики |
Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді. |
«Чого являєшся мені у сні?..» |
|
Інверсія |
Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. |
Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив... Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? |
|
Алітерація |
Повторення приголосних звуків |
Тінь там тоне, тінь там десь. |
|
Асонанс |
Повторення голосних звуків |
«І день іде, і ніч іде.» «О панно Інно, панно Інно.» |
|
Символ |
Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом |
Голуб — символ миру, калина — Україна. |
|
Паралелізм |
Це художній прийом, який характеризується зіставленням явищ природи і людського життя. |
Стоїть явір над водою, В воду похилився. На козака пригодонька — Козак зажурився. |
|
Рефрен |
Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості. |
Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. |
|
Іронія |
Прихована насмішка |
«Запізнився на урок! Молодець...» |
|
Сарказм |
Дошкульна, викривальна насмішка, відвертий вияв ненависті, презирства. |
Поеми «Кавказ», «Сон» Т.Шевченка: По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті! |
|
Гротеск |
Навмисне карикатурне спотворення форм і сутності предметів, поєднання реального і фантастичного, трагічного і комічного. |
«Сон» Т. Шевченка |