Українська література в таблицях і схемах. Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання - Щербакова Алла Василівна 2020
Давня українська література
«Повість минулих літ» — найдавніша пам’ятка літописання Київської Русі
Друга назва — «Початковий літопис» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів)
Жанр — літопис часів Київської Русі (ХІІ ст.)
Тема — події від створення світу до часів Нестора Літописця (1113 рік), щире захоплення героїчним минулим, глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями
«Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог» (слова Андрія Первозваного)
Оригінал «Повісті минулих літ» не зберігся, текст літопису дійшов до нас у двох списках — Лаврентіївському та Іпатіївському.
«Слово про похід Ігорів»
Жанр — героїчна поема
Тема: невдалий похід Новгород-Сіверського князя Ігоря проти
половців у 1185 р.
Композиція:
1. Заспів
2. Розповідь про збір Ігоревого війська
3. Затемнення сонця
4. Перша битва з половцями — перемога
5. Друга битва — поразка
6. Тужіння за Ігоревим військом
7. Сон і «золоте слово» Святослава
8. Плач Ярославни
9. Втеча Ігоря з полону (допоміг половець Овлур)
10. Повернення в Київ.
Ліричні відступи, роздуми, історичні екскурси, публіцистичні звертання
Автор: невідомий
Художня мова: символи, народнопоетичні паралелізми, постійні епітети, народнопоетичні порівняння.
|
Князь Ігор |
|
|
Позитивні риси |
Негативні риси |
|
любов до рідної землі, хоробрість, мужність прагнення відстояти Батьківщину. |
нерозсудливість, надмірна завзятість, гордість. |
Переклади і переспіви «Слова про похід Ігорів»
Григорій Сковорода (мандрівний філософ)
Літературна спадщина
1. Збірка поезій «Сад божественних пісень» ( 30 творів)
Тема: роздуми над змістом і суттю життя, взаєминами між людьми, між природою і людиною.
Сатирична пісня «Всякому місту — звичай і права...»
10-та пісня зі збірки «Сад божественних пісень»
- твір бароко — мова максимально наближена до живої народної
- поєднано дві традиції: книжна література та усна народна творчість
- ліричний вірш, що став народною піснею, відомі понад 50 варіантів (п’єса «Наталка Полтавка», виконує возний)
- Тема: викривальна галерея людських типів, утвердження повноцінного людського життя з ясним роздумом і чистою совістю.
|
Два плани |
|
|
Сатиричний |
Позитивний (антитеза) |
|
Викривальна галерея людських типів, які не сприймають біблійних істин: типові образи панів і підпанків, злодіїв, шахраїв, розпусників |
Стверджується повноцінне людське життя, перейдене з ясним роздумом і чистою совістю |
|
Багатство, жадібність, розпуста |
Совість, мудрість, чесність |
|
Буденне, минуще |
Вічне |
«De libertate»
|
Паспорт твору |
|
|
Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви: воля — найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького. Віршовий розмір: дактиль. Тип римування: суміжне. |
Для ліричного героя воля — найбільше багатство. Григорій Сковорода переймався долею селян, які за кріпацтва були віддані поміщикам у довічне рабство, тому проблема свободи в закріпаченій Україні була по-особливому актуальна. Ліричний герой, розмірковуючи над питанням, що таке свобода, заперечує порівняння цього людського блага із золотом: «зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш — болото». В останніх двох рядках він згадує і славить Богдана Хмельницького як символ вольності — у другій половині XVII століття ще живими були в народній пам’яті бої за визволення з-під національного й соціального гноблення. |
2. «Байки харківські» (30 байок)
Своєрідність байок:
1) Написані прозою
2) Композиція: сюжет чи фабула; мораль —«сила» байки Провідні теми: роздуми про людське щастя, скороминущість влади, природа —найкращий учитель, ідея «спорідненої праці».
Бджола та Шершень
27 байка — із «Байки харківські»
Тема: ідея «спорідненої праці»
|
Бджола |
Шершень |
|
«Герб мудрої людини, що в природженому ділі трудиться», бачить щастя у «сродній праці» |
Живе за рахунок інших, сміється з «дурної» Бджоли, що вона працює не стільки для себе, а для інших. |
Сила (мораль)
Щастя людини в «природженому ділі», яке насправді «найсолодший бенкет». «Нема більшої радості, як жити по натурі», тобто в злагоді зі своїми можливостями.
Цитує Епікура.
3. Притчі
4. Філософські трактати
5. Афоризми — короткі лаконічні судження, які містять глибоку думку:
- Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
- Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
- Не все те отрута, що неприємне на смак.
- Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
- Бери вершину і матимеш середину.
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
- Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
- З видимого пізнавай невидиме
- Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
- Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
- Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
- Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
- Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
- Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?