Українська література в таблицях і схемах. Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання - Щербакова Алла Василівна 2020

Література кінця XVIII — поч. ХХ ст.

Іван Котляревський

«Енеїда» 1798 р.

Жанр: ліро-епічна, бурлескно-травестійна поема.

Тема: «Поема Котляревського — самобутній і глибоко національний твір, де старовинних троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського козацтва 18 ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси «характерного роду» — духовенства, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Вергілієвих олімпійців (М.Рильський)

Художня ідея — зруйнована українська державність, відбудова якої — остаточна мета Енея і його нащадків.

Мова поеми — жива розмовна мова, яскрава, іскриста, мова народу й мова фольклору, прислів’я і приказки.

Перший твір нової української літератури, в якому мова народу — літературна.

Проблематика:

- соціальна нерівність;

- захист рідної землі від ворогів;

- громадянський обов’язок;

- честь сім’ї;

- виховання дітей;

- дружба;

- кохання.

Енциклопедія народознавства:

Докладні етнографічні описи вечорниць, поминок, похорону, назв ігор, страв, одягу, посуду, знаряддя праці, українські імена.

П’єса «Наталка Полтавка»

«Праматір українського народного театру» (І. Карпенко-Карий)

Прем’єра — в м. Полтаві 1819 р., у рік написання.

- Написана в стилі класицизму;

- Жанрові межі: І.Котляревський: «Опера малоросійська в 2-х діях»;

- Персонажі: немає позитивних чи негативних, головна героїня — Наталка (енергійна, добра) мати — Горпина Терпилиха, Микола, Петро, виборний Макогоненко, возний Тетерваковський.

- Конфлікт соціально-побутовий

- Пісень у п’єсі 22 — для розкриття характерів за змістом:

- ліричні «Віють вітри, віють буйні»;

- історичні «Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві»;

- бурлацькі « Та йшов козак з Дону»;

- сатиричні «Всякому городу нрав і права» ;

- жартівливі «Дід рудий, баба руда»;

- Музику написав —М.Лисенко;

- Події у творі протягом одного дня;

- Сковородинські «мотиви в п’єсі»: основний мотив п’єси — доброчинність природної людини

- «сродність» як основа життя

- мораль — запорука зміни світу на краще

Висновок: Насичена елементами сентименталізму, п’єса пробуджує в читача «довічну правду духовної краси», її сила в «простоті, в правді і, найголовніше, — в любові автора до свого народу.» (І.Карпенко-Карий)

Тарас Шевченко

Т.Г. Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.

Тарас Шевченко відомий у всьому світі як Великий Кобзар, співець життя народного. Він є основоположником критичного реалізму в українській літературі. Він підняв дух кріпосної України, не зупинився перед зухвалою політикою національного гноблення. Був членом Кирило-Мефодіївського товариства.

Творча спадщина Великого Кобзаря

Збірка поезій «Кобзар»; 9 повістей (із 20-ти задуманих); п'єса «Назар Стодоля»; кілька уривків інших драматичних творів; щоденник; листи.

Поетична збірка «Кобзар» названа в народі Книгою Правди; це «епоха в історії духовного розвитку цілого народу українського», бо вона «відразу відкрила немов новий світ поезії» (І. Франко).

Перше видання «Кобзаря», що вміщувало 8 творів (відкривалося віршем «Думи мої, думи мої...»), припадає на 1840 р.

Етапи творчості Тараса Шевченка:

I — ранній (1838 - 1843 pp.);

II — Період «трьох літ» 1843 - 1847 pp.;

(поема «Сон», послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним...», вірш «Заповіт» )

III — Період заслання (1847 - 1857 pp.) (вірш «Мені однаково.»)

- 1847 — 1850 pp. (Оренбург, Кос-Арал);

- 1850 — 1857 pp. (Новопетровська фортеця);

IV — творчість після заслання (1857 - 1861 pp.).

«Катерина»

- Соціально-побутова поема;

- жанр — ліро-епічна поема;

- проблематика — соціальна нерівність, трагічна доля селянки-покритки;

- поема написана у 1838 році;

- присвячена Василю Жуковському (на пам’ять про викуп з кріпацтва);

- майже вся поема написана 14-складовим віршем;

- перший твір Шевченка,у якому описується доля жінки;

- Катерина — трагічний образ покритки, образ-жертва, образ-страдниця;

- Кульмінація — зустріч Катерини з Іваном;

- велику роль у поемі відіграють ліричні відступи;

- трагедія матері-покритки у феодально-кріпосницькому суспільстві — одна із провідних тем у творчості Тараса Шевченка.

«Сон» («У всякого своя доля...»)

- жанр — ліро-епічна поема;

- перший твір політичної сатири в українській літературі;

- сатиричні засоби, наявні у поемі:

- гротеск

- сарказм

- іронія

- автор використовує особливий поетичний прийом — прийом сну;

- поема складається зі вступу і трьох картин сну: Україна, Сибір, Петербург;

- різкий контраст убогого українського села із розкішним Санкт-Петербургом;

- поема має своєрідну композицію: кожна розповідь про нове місце перебування автора у його подорожі чергуються з ліричними відступами, в яких міститься пряма оцінка побаченого, тобто авторський висновок;

- Шевченко ставить перед собою завдання — викрити хижацьку суть царської влади.

«Кавказ»

- жанр — лірична поема-соната;

- часто називають ліричним твором типу медитації;

- твір присвячений Якову де Бальмену — другу Шевченка;

- своєрідність композиції: низка монологів, кожний з яких містить у собі чітко визначений зміст;

- сонатна будова твору п’ять частин:

- перша — вступ

- друга — експозиція

- третя — розробка

- четверта — реприза

- п’ята — кода

- тема — показ та викриття загарбницької політики самодержавства;

- чимало фраз поеми стали афоризмами:

У «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».

У «Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям».

У «Усі ми в золоті і голі».

У «На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує».

У «Ви любите на братові шкуру, а не душу».

У «Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить» тощо.

«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

- повна назва — «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружне посланіє»;

- жанр — лірична поема-послання;

- поема створена в 1845 році;

- твір написаний у формі звернення до української громадськості;

- послання адресовано не окремим особам, а різним соціальним групам;

- у поемі звучить звинувачення української інтелігенції;

- Шевченко втілює в життя місію національного пророка, розпочату в «Кавказі»;

- у творі Шевченко використовує звертання у різних формах:

- епіграф до поеми, взятий зі Святого Письма, допомагає краще зрозуміти головну думку послання;

епіграф: «Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той неправдомовець».

«Заповіт»

- зразок політичної лірики;

- вірш написаний у формі монологу-звернення;

- поєднання особистих роздумів автора про неминучу смерть із палким закликом боротися за волю рідного краю;

- «Заповіт» — найпопулярніший твір Шевченка в Україні;

- вірш перекладений більш ніж на сто мов народів світу;

- на текст створено понад 60 музичних композицій;

- «Заповіт» Шевченка — це і національний гімн, і революційна пісня.

Пантелеймон Куліш

«Чорна рада»

(роман — хроніка)

Перший український історичний роман

Риси:

- Доба великої Руїни в історії України історичне підґрунтя роману.

- автор використав літопис Самовидця

- композиція — 18 частин

Тема

Головні персонажі

Проблематика:

- боротьба за владу;

- взаємини між панством, старшиною і простолюдом;

- стосунки між Україною і Росією;

- козацтво і його місце в історії;

- батьки і діти;

- кохання і подружнє життя;

- роль державного діяча в житті;

- патріотизм і незалежність держави;

- людина і народна мораль.

Іван Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім'я — соціально-побутова повість

Тема — життя пореформеного села з усіма його складнощами й суперечностями в атмосфері повної бездуховності на прикладі родини Кайдашів.

Сюжет:

Персонажі

Панас Мирний

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Жанр — соціально-психологічний роман.

Історія написання:

Тема: «Роман з народного життя», в якому «змальовано майже столітню історію українського села» (І.Франко)

Композиція: «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» (О.Білецький)

1 частина — дорослий Чіпка і перше кохання.

2 частина — історія села Піски, історія Максима Гудзя.

3 частина — складна доля хлібороба Чіпки, добро і зло.

4 частина — підсумок життя Максима, Чіпки.

Чіпка — складний проблематичний образ правдошукача і кримінального злочинця.

Причини падіння: Опускається на дно: пиячить, грабує, вбиває.

Українська драматургія

Театр корифеїв

Етапи розвитку українського театру:

1. «Наталка Полтавка» 1819 р. м. Полтава «Сватання на Гончарівці» Г.Квітка-Основ’яненко, «Назар Стодоля» Т.Шевченко. Аматорські театральні гуртки.

2. Початок 80-х років; Ініціатива Марка Кропивницького та Миколи Садовського 1881 р. — м. Кременчук, Харків, Полтава, Київ кілька українських вистав російською трупою.

3. Восени 1882 р. — м. Єлисаветград утворилась українська професійна трупа М.Кропивницького: Марія Заньковецька, Олександра Вірина і три брати Тобілевичі: Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський та сестра Марія Садовська-Барілотті. Михайло Старицький - організація оркестру, за власні кошти придбав гардероб, декорації

4. 3 серпня 1883 р. в Одесі трупа відкрила сезон п’єсою «Наталка Полтавка»

5. 1885 р. із трупи Старицького виділилась окрема трупа, яку очолив М. Кропивницький.

Іван Карпенко-Карий

Іван Карпович Тобілевич

«Сцена — мій кумир, театр — священний храм для мене!»

«Мартин Боруля» , 1886 рік

Жанр — трагікомедія

Тема — дворянство як міф про краще життя, бажання Мартина Борулі стати дворянином.

Автобіографічність — сюжет побудований на фактах із життя родини Тобілевичів:

В основу сюжету твору покладено невигадану анекдотичну історію гонитви селянина за дворянством і втрати надії на нього через прикрий недогляд, допущений писарем у минулі часи — розбіжність в одній-єдиній літері прізвища. Драматург узяв родинну подію, коли батько Карпо Адамович намагався довести своє дворянство, щоб вивести принаймні дітей із селянського стану за походженням у стан панський. Та всі старання пропали марно. У документах його прізвище фігурувало в двох різновидах: Тебілевич і Тобілевич. Іван Карпенко-Карий добре пам'ятав, що довелося пережити батькові після офіційної відмови йому в дворянському званні. Старий, як і головний герой драми «Мартин Боруля», мало не помер від образи.

Тематична спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин — шляхтич»

Основні ідеї: викриття хабарництва в судочинстві, засудження відмови від особистіших цінностей заради станової приналежності.

Композиція: комедія в 5-ти діях — так визначив жанр твору автор. Події відбуваються протягом кількох тижнів.

Драму було надруковано у львівському журналі «Зоря» у 1891 році. Роль Мартина Борулі блискуче грав Марко Кропивницький.

Події у драмі відбуваються в середині XIX століття у родині багатого орендатора землі.

Дійові особи: багатий селянин Мартин Боруля, його дружина Палажка, діти: Марися й Степан; багатий шляхтич Гервасій Гуляницький та його син Микола; реєстратор з ратуші Націєвський; повірений Трандалєв; наймити Омелько й Трохим.

Розв’язка: спалив усі папери про дворянство:

«Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, — попелом стала».

Іван Франко

Повість «Захар Беркут» 1882 р.

«Думка в мене була — написати повість по-німецьки... історично-сенсаційно-реальну, та що, вже ось пару місяців ношуся з нею, як дурний з ступою, а навіть зачати ще не вспів. Чи вспію ж восени скінчити, і взагалі, чи буде з тої кози м’ясо?».

Зрештою, у 1883 році він отримав премію за твір, який було надруковано у «Зорі» під назвою «Захарь Беркуть. Образь громадского житя карпатскои Руси вь XIII віці».

Тема: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.

Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.

«Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх сили, ослаблюється громада». («Захар Беркут»)

Жанр: історична повість.

Проблематика твору:

1) захист рідної землі;

2) моральний вибір;

3) єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;

4) людина і природа;

5) кохання, вірність, самопожертва;

6) взаємовідносини батьків і дітей.

Епіграф — слова О.Пушкіна

«Лови на грубого звіра — то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть». («Захар Беркут»)

«Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба, і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу і може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські. Тож ніколи, працюючи всілякими способами для своєї Тухольщини, Захар не забував і про сусідні громади». («Захар Беркут»)

«Захар Беркут» мав дві екранізації. Перша — Леоніда Осики — 1971 року. Сценаристом був Дмитро Павличко. Тоді у фільмі знялися такі відомі актори як Борислав Брондуков, Василь Симчич та Костянтин Степанков, а також режисер і сценарист Іван Миколайчук.

Збірка «Зів’яле листя»

Лірична драма 1896 р., 1911 р.

Композиція:

Весна «Перший жмуток»

Літо «Другий жмуток»

Осінь-зима «Третій жмуток»

Муки розбитого серця через нерозділене кохання

«Чого являєшся мені у сні?»

- лірична перлина збірки;

- написана ямбом;

- внутрішній монолог;

- щиросердечна сповідь зраненої душі;

- біль безнадійного кохання;

- драматизм і глибина почуттів.

Поема «Мойсей»

Жанр — філософська поема

Джерело натхнення — події російської революції 1905 р.

Тема — смерть Мойсея як пророка, не визнаного народом.

«Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійному оповіданні.»

І. Франко

Будова: 20 пісень і пролог.

4 композиційні картини:

I ( 1 — 11 пісні) Змалювання, наростання і загострення конфлікту між народом і пророком, до повного розриву.

II ( 12 — 18 пісні) Мойсей у вигнанні. Філософські роздуми.

III ( 19 пісня) Зустріч Мойсея з Єговою.

IV ( 20 пісня) Смерть Мойсея — поштовх, що розбудив народ.

Пролог — звернення і заповіт українському народові:

«Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом вкритий!»

Основна думка:

Щоб здобути державність, народ не повинен бути бидлом, якого поганяють, а духовним монолітом, об’єднаний спільною метою. Вождь — несхитний, терпеливий, цілеспрямований і люблячий свій народ.

Михайло Коцюбинський

Новела «Intermezzo»

Написана 1908 року у селі Кононівка, де стомлений М.Коцюбинський був на відпочинку.

У новелі «Intermezzo» немає сюжету, що розвивався, конфлікту діалогів. Майже суцільний пейзаж, царство природи. Все це об’єднане в одне ціле зболеним «Я», яке шукає зцілення в обіймах природи.

Тема — митець і суспільство

За жанром — лірико-психологічна поема в прозі, написана в імпресіоністичному жанрі.

Імпресіонізм відтворює не саму дійсність, а як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан. Ознака — заглиблення у внутрішній світ.

Кульмінація твору — зустріч митця із селянином.

Ядро конфлікту — Моя утома і Сонце.

Сонце проникає в душу. Тепліє. Відганяє втому

Повість «Тіні забутих предків»

Задум написати повість із життя гуцулів народився у М.Коцюбинського під час перебування у гірському селі Криворівня.

С. Параджанов зняв фільм за повістю українською мовою.

Тема повісті: чарівний світ поетичної краси гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і природи.

Ідея: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами та інтересами.

Проблематика:

- Гармонія між людиною та світом природи.

- Життя і смерть, добро і зло.

- Сила кохання і неможливість існування без нього.

- Вплив мистецтва на людину.

- Роль прощі в житті людини.

- Стосунки батьків і дітей.

- Язичництво і християнство.

Конфлікт

Василь Стефаник

Представник Покутської трійці

Новела «Камінний хрест»

Тема — еміграція українців з Галичини на американський континент

- Прообраз головного героя Івана Дідуха — Стефан Дідух (односелець Стефаника) або Іван Ахметійчук .

- Головна причина еміграції: пошуки кращої долі.

Ольга Кобилянська

«Valse melancolique»

Безпосереднім поштовхом до написання новели стали її непрості особисті стосунки з О. Маковеєм. Про автобіографічність твору сама письменниця в листі до нього в 1898 р. писала: «Прочиталисьте «Valse melanc» і знаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого».

Власну життєву драму О. Кобилянська змогла узагальнити до осмислення долі значної частини українського жіноцтва того часу.

Жанр — музична новела.

Тема: музика, мистецтво та їх вплив на людину, а також доля талановитого митця.

Три артистичні натури Ганни, Марти та Софії.

Вони різні за характером, але їх об’єднує любов до краси, прагнення до гармонії, фізичної та духовної досконалості.

Основний зміст твору — художній аналіз їхніх думок та почуттів героїнь проблема — жіночого щастя.

Мотив вальсу у творі наскрізний і об’єднує всі події в завершене ціле.

Музика є центральним образом: з неї починається твір і закінчується.

У «Valse melancolique» О. Кобилянська виступає новаторкою у створенні художньої форми. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як музика. Це виражається і в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова.

Леся Українка

Лариса Косач

«Contra spem spero!» (лат. «Без надії сподіваюсь»)1890р., збірка «На крилах пісень»

«Лісова пісня» — казковий дивосвіт коханої Волині 1911 р., м. Кутаїсі

Тема: гімн єднанню людини й природи, пісня про велич духовного, про болісні шляхи шукання щастя.

Жанр — драма-феєрія, драма-казка Джерело написання — народна творчість.

Конфлікт — суперечність між мрією і дійсністю.

Композиція: Розвиток стосунків Мавки і Лукаша