Українська література в таблицях і схемах. Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання - Щербакова Алла Василівна 2020

Поезія другої половини ХХ століття

Андрій Малишко

«Пісня про рушник», 1959

Дмитро Павличко

«Два кольори», 1964

Василь Симоненко

«Лебеді материнства», 1981 р.

Громадянська лірика

Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини.

В. Голобородько

«Наша мова»

Василь Стус

«Господи, гніву пречистого...»

Іван Драч шістдесятник

«Балада про соняшник» (1962)

«Художнику — немає скутих норм.

Він — норма сам, він сам в своєму стилі...» (І. Драч)

Євген Маланюк

«Уривок з поеми», 1924

Олесь Гончар,

(Олександр Біличенко)

«Модри Камень»

Рід літератури: епос.

Жанр: психологічна новела, новела-спогад

Тема: спогад солдата-розвідника про один воєнний епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень («модри» — голубий).

Ідея : уславлення всепереможної сили кохання, сильнішого за саму смерть Герої: радянський (безіменний) боєць-розвідник, його напарник Ілля, словацька дівчина Тереза, Терезина мати.

Стиль — неоромантизм

Композиція — 5 частин ( основна частина й обрамлення — мрії-видіння)

Проблематика:

- засудження війни; війни і миру;

- невмирущого кохання, яке сильніше за саму смерть;

- батьків і дітей;

- життя і смерті.

«Модри Камень» — фреска про любов, яка не знає кордонів та єднає закохані серця всупереч війнам і заборонам» (І.Балибіна, С.Сичова)

Григір Тютюнник

«Три зозулі з поклоном»

Жанр — новела, автобіографічна основа

Композиційна особливість — обрамлення

Присвята «Любові всевишній присвячується»

Тема — глибоке віддзеркалення внутрішнього світу героїв, складні перипетії їх доль, саможертовна любов, яка, не тукаючи, без дозволу входить у людське серце і наповнює його вщерть.

Сюжет —

Символи: Зозуля — смуток, тужлива звістка, тугаю.

Числівник три — символ щастя, оптимізм, сподівання на краще.

«Три зозулі з поклоном» — Михайло передає Марфі побажання щастя, душевної рівноваги.

Ліна Костенко

«Маруся Чурай», 1979 р.

Жанр — історичний роману віршах

Тема — трагічна доля Марусі Чурай (1625 - 50 рр.), зрада коханого Гриця на тлі важливих історичних подій (Хмельниччина), роль митця в історії народу.

Ліна Костенко використала народні легенди.

Прийом ретроспективного показу, антитези й контрасту.

Сюжет

Конфлікт — суд над Марусею Чурай за вбивство Гриця Бобренка.

Віршовий розмір — п’ятистопний ямб.

Проблематика:

- історичне минуле України;

- проблема стосунків народу і митця;

- моральні цінності;

- кохання і зрада;

- проблематика багатства.