Всі публікації щодо:
Фольклор

„Українська література“ 9-10 клас - Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання

Усна народна творчість

Основою і водночас складовою частиною літератури є фольклор. „Народна творчість - це той грунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче мистецтво - і без якого вони засохли б. Звичайно, далеко не кожний художній твір будується безпосередньо на народній основі. Але кожний справді художній твір виростає неодмінно на народному ґрунті, на ґрунті народного світогляду“ - підкреслював видатний поет І вчений М.Т. Рильський у своїй статті „Краса і велич народної творчості“,

Фольклор (від англ. folk-lore - народна мудрість; народне знання) художнє відображення дійсності в словесних, музичних, хореографічних, драматичних формах колективної народної творчості, пов’язаної з життям і побутом народу (народна творчість) (у широкому значенні); словесна творчість народу (у вузькому).

Характерні ознаки фольклору

- Колективність;

- усна форма творення і реалізації;

- постійні форми;

- строга послідовність композиції;

- повторюваність;

- традиційність;

- варіантність;

- відсутність автора (анонімність);

- простота і прозорість стилістики;

- переважання дієслівних рим;

- тривалий час творення (доповнення) багатьма поколіннями.

Художні прийоми фольклору

- Образи тварин, рослин, птахів, що набувають значення символів (калина - дівоча краса, сокіл - мужність, відвага);

- діалог;

- звертання;

- психологічний паралелізм („явір похилився - козак зажурився“);

- характерні порівняння (позитивні „тиха, як вода“, „чиста, як сльоза“, негативні - „очі, як у жаби“;

- постійні епітети („рідна мати“, „хрещатий барвінок“, „ясні зорі“);

- гіперболізація;

- зменшено-пестливі слова („котику-братику“, „лисичко-сестричко“, „спатоньки хоче“);

- узагальнення („вдома і солома їдома“);

- вислови-порівняння („як грім серед ясного неба“).

Фольклористика - наука про усну народну творчість.

Фольклорні роди і жанри

Народна лірика - поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв. Ліричні твори майже завжди безсюжетні.

Народний епос - розповідні фольклорні твори, до яких належать загадки, прислів’я та приказки, анекдоти (малі фольклорні жанри), думи, історичні пісні, балади, казки, оповідання, легенди та перекази, притчі, літописи (великі фольклорні жанри).

Народна драма - фольклорний твір, в основі якого лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри („Просо“, „Мак“ „Коза“, „Меланка“, „Дід“, „Явтух“, „Подоляночка“ тощо), вертеп, весілля).