Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020

Блакитна панна (1912)
Микола Вороний (1871 - 1938)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Вороний Микола

Зразок поезії символізму. Провідний мотив твору - возвеличення краси природи та її єдність із мистецтвом.

Блакитна панна - це символ Весни запашної, “у серпанках і блаватах”, яку вітають гори, гаї, луги, поля - вся земля. Цей образ є традиційним для

української поезії, але Микола Вороний змальовує весну по-новому. Для нього це уособлення вічної жіночності:

Довгождана, нездоланна...

Ось вона — Блакитна Панна!..

Весна, як справжня жінка-красуня, “сяє вродою святою, неземною чистотою”.

Творячи образ весни, поет використовує як традиційні художні засоби, зокрема, епітети (весна запашна, в прозорих шатах, вродою святою, променистою росою), персоніфікацію (земля виспівує, миготять камеї), асонас (гомонять-бринять пісні голосні), так і мистецькі терміни (арабески, камеї, фрески, гротески) та урочисту лексику (осанна). Неповторного звучання надають поезії метафори (сміючись росою, сяйво мрій, в душі в'ються хмелем арабески).

Митець постійно експериментує з віршовим розміром, створюючи рядки з різним ритмічним малюнком. Рядки різної довжини нагадують нерівномірне, аритмічне скрапування талого снігу з гілочок, бурульок з дахів будинків, що зливається в неповторне звучання весни, неперевершену музику, яку творить сама Природа.

Микола Вороний з цього приводу сказав: “Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більш ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша”.

Блакитна панна

Має крилами весна

Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах...

Сяє усміхом примар з-поза хмар.

Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить

Майорить,

Довгождана, нездоланна...

Ось вона — Блакитна Панна!..

Гори, гай, луги, поля —

Вся земля

їй виспівує: “Осанна!”

А вона, як мрія сна

Чарівна,

Сяє вродою святою.

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

На квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В'ються хмелем арабески.

Миготять камеї, фрески,

Гомонять-бринять пісні

Голосні

І сплітаються в гротески.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.