Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020


Микола Вороний (1871 - 1938)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Вороний Микола

Микола Вороний - перекладач, педагог, літературознавець, дослідник літератури й театру.

Народився на Катеринославщині в родині ремісника. Навчався у Віденському і Львіському університетах (філософський факультет). У Львові зблизився із І.Франком, працював у редакції журналу “Житє і слово”. З 1897 року був актором у складі театральної трупи М.Кропивницького і П.Саксаганського. Був одним із засновником Української Центральної Ради. У 1917 році став засновником і режисером Українського національного театру. 1920 року емігрував до Варшави, але невдовзі переїжджає до Львова, де викладає в українській драматичній школі. Після повернення в Україну 1926 року займається педагогічною та театрознавчою діяльністю. Працював у Києві у Всеукраїнському фотокіноуправлінні. Репресовано у 1934 році. Розстріляний у 1838 ропі. Реабілітовано посмертно у 1957 році.

М.Вороного називали автором маніфесту українського модернізму. П.Тичина і М.Рильський уважали його своїм учителем, а критики порівнювали його творчість із мистецтвом таких французьких символістів, як Шарль Бодлер і Поль Верлен. Сам митець стверджував: “Любов, краса і шукання правди (світла, знання, початку чи Бога) — це сфери символічної поезії, вона найкраще може це оповісти”.

Творчих псевдонімів багато (Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик, Sirius).

Микола Вороний не став захопленим провісником революції. Перша публікація - вірш “Не журись, дівчино” (1893). Поетичні збірки - “Ліричні поезії” (1911), “В сяйві мрій” (1913), “За Україну” (1921), “Поезії” (1929). Значне місце у спадщині належить мистецтвознавчим працям, перекладам і переспівам з інших літератур. Найвідоміший твір - “Євшан-зілля”, у якому поет порушує проблему історичної пам'яті, усвідомлення людиною своєї національної приналежності.

І.Лучук про М.Вороного: “Перший правдивий модерніст української поезії... Мав сміливість понад усе цінувати красу, прагнув облагороднювати марудну дійсність. Володів екстраординарним відчуттям слова...”

С.Єфремов назвав Вороного “жрецем краси, пуристом художнього слова”.

Творчість Миколи Вороного - це перша декларація ідей і форм українського символізму.

Символісти вбачали своє естетичне завдання в подоланні натуралізму та побутовізму, у заглибленні в таємні першооснови буття, недоступні логіці, звідси потяг до асоціативних значень слова-образу, постійно повторюваних символів. Символісти надавали великого значення звукопису та формі твору.

Український варіант символізму відрізняється від європейського своєю філософською концептуальністю: у ньому менше містицизму та окультності, більше відгуків на життя, для нього неприйнятне ігнорування всіх суспільно-політичних проблем та ідеї національного визволення.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.