Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020


Олександр Олесь (1878 - 1944)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Народився в с. Крига (Білопілля) на Сумщині, закінчив Харківський ветеринарний технікум. У 1907 р. в Петербурзі вийшла перша книга Олександра Олеся “З журбою радість обнялась”. У наступні роки з'являються збірки “Поезії. Книга II” (1909), “Поезії. Книга III” (1911), “Драматичні етюди. Книга IV” (1914), “Поезії. Книга V” (1917).

Після Жовтневої революції 1917 року поет опиняється за кордоном (1919). 25-річна еміграція стала трагедією життя Олеся. Туга за рідним краєм, настрої пригніченості, самотності на чужині, де “дні течуть, як сльози”, є провідними в його першій емігрантській збірці - “Чужиною”, що вийшла у Відні 1919 року. У 1921 році виходить збірка гостросатиричних віршів “Перезва”, у якій поет викриває життя, побут і політичні принципи націоналістичної верхівки емігрантської громади. Ця збірка виходить під псевдонімом В.Валентин.

Поет так і не наважився на якісь рішучі дії чи рішення з приводу своєї подальшої долі. Удари долі він сприймав надзвичано болісно, емоційно, але вбачав у цьому якесь прокляття. В останні роки життя Олесь усувається від активної діяльності в житті української еміграції, займається переважно інсценізацією народних казок, написанням лібрето для дитячих опер. Останні роки життя були потьмарені фашистською окупацією Праги, важкою хворобою, звісткою про загибель у фашистському концтаборі Заксенхаузені сина - поета Олега Ольжича.

Помер письменник у Празі 1944 року.

Одинадцять поетичних збірок, більше двадцяти драм, численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, мистецькі переклади - така натхненна праця митця впродовж усього життя. Ліричні твори Олеся - музикальні, часто “романсові” за формою, тому привертали увагу композиторів. Музику до віршів поета написали М.Лисенко (“Сміються, плачуть солов'ї”, “Айстри”, “Гроза пройшла... зітхнули трави”), К.Стеценко (“Сосна”), Я.Степовий (“Не беріть із зеленого лугу верби”), С.Людкевич (“Тайна”).

Сергій Єфремов так оцінив творчість Олеся: “Обурення проти насильства, гніву за скривджених повно в поезіях Олеся 19G5 - 1907 рр., і в них він дає такі гарні зразки громадянської, справді високої поезії, до якої після Шевченка ніхто ще так високо не підіймавсь на Україні. Олесь ще раз наочно показав, що громадянські мотиви анітрохи не зв'язують крил і не заважають справжньому поетові, не підборкують його творчого натхнення”.

У творах Олександра Олеся простежуються неоромантичні та символістські тенденції.

Неоромантизм — стильова течія модернізму, що виникає в українській літературі на початку XX століття.

Неоромантики змальовували яскраву, неповторну особистість, що, попри безнадійність ситуації, бореться зі злом, сірістю, буденністю, хоче жити за критеріями ідеалу. Головну увагу неоромантики зосереджували на дослідженні внутрішнього світу людини, часто застосовували символістські прийоми, зокрема спробу вирватися за рамки повсякденного буття, зазирнути до “світу в собі”, а також символи.

Символ - поетичний троп, що ґрунтується на умовному означенні якогось явища чи поняття через інше на підставі подібності і допомагає стисло і яскраво передати певну думку.

Уже в багатьох ранніх творах Олеся звучить протест проти сірої буденщини, проти світу міщанства. В алегоричних образах Орла, Лебедя, Сокола, Іскри, що линуть до світла, поет утверджує пориви до мрії, до справжнього життя. Він з болем говорить про тих. що гинуть на дорозі до щастя, але щиро захоплюється незламністю їхнього духу.

Основна тематика першої збірки поета “З журбою радість обнялась” - життя природи, кохання, перипетії громадянської боротьби. Ліричний герой цієї збірки надзвичайно чутливо реагує на найменші зміни у стосунках з коханою, на зміни в настроях суспільства, у природі. Перехід від зовнішього явища до стану власної душі притаманний майже всім творам поета, а суб'єктивні враження покладено в основу громадянської лірики, яка відтворює не тільки народне пробудження, а і його власне. У збірці відображено настрої молодої душі, що прагне світла й боротьби за оновлення рідного краю, людського життя. Але при цьому громадянська лірика Олеся позбавлена політичної конкретності, у ній немає концептуального осмислення революційної боротьби, хоча ці поезії сповнені непідробного пафосу і ліричності. Ліричний герой Олександра Олеся не є безпосереднім учасником боротьби, на це йому бракує твердості волі, але він надзвичайно співчутливо й зацікавлено відображає цю боротьбу.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.