Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020


Остап Вишня (1889 - 1956)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Вишня Остап

Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва (с.Грунь на Сумщині) в селянській родині. Закінчив Київську військово-фельдшерську школу, працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. У 1917 році навчався в Київському університеті на історико-філологічному факультеті, який не закінчив. Революція закинула в Кам'янець-Подільський, де в газеті “Народна воля” 1919 року за підписом П.Грунський 5УЛО опубліковане сатиричний твір “Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)”. З 1920 року працює у видавництві. У газеті “Селянська правда” 22 липня 1921 року з'являється фейлетон “Чудака, їй-богу” вперше за підписом Остап Вишня. Перша друкована книжка - “Діли небесні” (1923). З цього часу стає найпопулярніщим письменником в Україні. Офіційно тривалий час не належав до жодної з письменницьких організацій. Лише після “саморозпуску” ВАПЛІТЕ став організатором Пролітфронту. 25 грудня 1933 року заарештовують, звинувативши в контрреволюційній діяльності, тероризмі, й засуджують до розстрілу, який потім замінили десятирічним ув'язненням, яке відбував в Ухто-Печорському таборі під егідою ГУЛАГу. Із заслання повернувся в грудні 1943 року. Першим друкованим твором у післятаборовому житті стала “Зенітка” (1944). У 1955 році Остап Вишня був реабілітований судовими органами за півроку до смерті. Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.

Загальна характеристика творчості. За світобаченням був ліриком. Літературна спадщина Вишні - це тисячі гуморесок на всі теми дня - своєрідний тип фейлетону, що йому він дав назву “усмішка”. Окрім цього, створив немало фейлетонів, писав і автобіографічні оповідання.

Усмішка - різновид гуморески, створений Остапом Вишнею, специфіка якого полягає у зближенні з фейлетоном, поєднанні жартівливих замальовок з фейлетонною гостротою та почасти в'їдливою дотепністю. Усмішка започаткувала появу усмішки-нарису, усмішки-оповідання, усмішки-фейлетону, усмішки-жарту.

Засоби Вишні були прості. Насамперед свіжа, дотепна, багата мова - народна, селянська. Комізм Вишні не був комізмом ситуацій чи масок, а комізмом слова, гри слів, жарту, афоризму, примовки, недомовки. Найбільше користався нехитрим прийомом “зниження” високих і галасливих обіцянок, гасел, програм - до голої дійсності.

Усмішки Остапа Вишні невеличкі за обсягом, сповнені іскрометного сміху, бо йдеться в них про події, факти, речі, які часто заважають людині жити.

У центрі уваги усмішки - комічна ситуація, комічний конфлікт чи зіткнення персонажів (“Зенітка”). Чимало усмішок Вишні (“Як ми колись учились”, “Ох, і лікували нас”) побудовані на нанизуванні комічних ситуацій, що відтворюються через діалоги героїв або через опис-розповідь письменника. Часто це своєрідні “трактати”, які за формальними ознаками нагадують ґрунтовне наукове дослідження з конкретного питання, а за своєю сутністю є глибоким спостереженням автора за людською вдачею.

Та найприкметніша риса вишнівських усмішок - їх ліризм, м'яка, доброзичлива тональність з іронічними вкрапленнями.

Ще гуморист увів у свої твори ліричного героя-оповідача, людину дотепну й оптимістичну, яка завжди перебуває в гуморі й радісному настрої.

Тематика його творів пов'язана насамперед з українським затурканим селом, яке ніяк не може вилізти з одвічних злиднів; тут зустрічаються різні типи селян. Пише твори на суспільно-політичну тематику, цікавиться долею інших народів (наприклад, кримських татар). Має твори, спрямовані проти релігії, ура-патріотизму й націоналізму, бо був письменником своєї епохи. Його цікавив розвиток української культури, особливо літератури й театру. Висміював вади своїх сучасників - хуліганство, ледарство, браконьєрство, легковажність, консерватизм тощо. А найбільшим ліриком показав себе в “Мисливських усмішках”, де передав красу рідної природи.

Окрім фейлетонів та усмішок, у творчому доробку Остапа Вишні є і автобіографічні оповідання: “Моя автобіографія”, “Отакіпишу”, “Великомученик Остап Вишня”, “Все життя з Гоголем”, “Пінська ялинка”. У цих творах Остап Вишня з гумором і легкою іронією пише про себе.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.