Цикл Тараса Шевченка „Давидові псалми” як переспів фрагментів Біблії

Всі публікації стосовно письменника: ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Н. Бондаренко,

вчителька української мови та літератури

Канів

Мета: поглибити знання учнів про творчість Тараса Шевченка як вісника слова правди — минулої, сучасної, майбутньої, що походить від самого Бога; шляхом порівняльного аналізу глибше вивчити й детальніше проаналізувати переспіви біблійних текстів; розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності школярів, уміння висловлювати свої думки; виховувати прагнення до гармонії у світі, в соціальному середовищі, в людських взаєминах, збуджуючи думку, серце і душу.

Обладнання: музичний запис арфи, таблиця „Дороги істин. Шляхи до відновлення Господніх заповідей”, літературознавчий словник, Біблія, „Кобзар” Т. Г. Шевченка.

Література

1. Є. Сверстюк „Шевченко і час”. — Київ-Париж, „Воскресіння”. 1996

2. В. Сулима „Біблія і українська література”

3. В. Домашовець „Псалми Давидові в поетичних творах Т.Шевченка -Оттава — Морріс Плейнс, 1992.

4. І. Огієнко „Тарас Шевченко” — „Наша наука і культура”. К.: 2002.

5. Хрестоматія української релігійної літератури. — К. 1 — Поезія // Мюнхен-Лондон.

6. В. Пахаренко. Підручник з української літератури. 9 клас

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Вступна частина

Звучить арфа.

Учитель.

Будь славен, Творче наш, будь славен

І за життя, те диво див,

І за душі живий порив,

За день похмурий і яскравий,

За сонце, йдощ, і срібло злив!

Будь славен чистими серцями

У пісні, вічно - чарівній!..

Оксана Лятуринська

З давніх-давен, як стверджує Костомаров, Україна „держалася закону Божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не моляться Богу, ніде муж не любив так своєї жони, а діти своїх родителей”.

У Несторовім літописі читаємо, що поляни жили із сусідами у злагоді і мали „обичаї батьків своїх, кроткі і сумирні”.

Отже, нашими давніми предками керувала глибока віра, а своє життя вони звіряли по Біблії.

— Чому ж невичерпним є джерело Святого Письма?

— Чому до нього й донині звертаються письменники? {Біблія охоплює вічні теми: всесвіт і людина, життя і смерть, дух і матерія, гріх і покута, призначення людини.)

— Пригадайте твори українського письменства, де б використовувались біблійні мотиви? (Григорій Сковорода „Сад Божественних пісень”. Іван Франко „Іван Вишенський”, Богдан Лепкий „Молитва”, Олекса Кобець „Весь скарб у вузликах” та ін.)

Найвідомішою із книг Старого Заповіту є Книга Псалмів (Псалтир) — збірка лірико-повчальних творів.

Учень-літературознавець. Слово „псалом” (або псальма) грецького походження, воно означає піснеспів із супроводом музичного інструмента (псалтеріона). Звідси — Псалтир (збірник псалмів).

Видатний діяч візантійської церкви Василій Великий сказав про псалми так: „Чого тільки не знайдеш у них. Прояв могутності, досконалість справедливості, поважність поміркованості, повнота мудрості, шлях до спокути, міра терплячості, одне слово — вся сукупність блага”.

Учитель. У Старому Заповіті читаємо: „Давидові псалми”.

— Що вам відомо про єврейського царя Давида?

Учень-історик. Давид — другий цар Ізраїлю, який очолив державу близько 1000 років до Різдва Христового і правив близько 40 років. Він створив могутню імперію, заклав столицю Єрусалим. Давид був марнославним і мстивим. Але й духовно багатим, обдарованим талантами, мудрим. За переказами, сам цар Давид зібрав гурток спеціально підготовлених людей, що володіли мистецтвом музики і слова, й доручив їм виконувати релігійні пісні-гімни під час служби Божої.

Учитель. Споконвіку Псалтир був в Україні однією з найпопулярніших книг За ним учили в школах граматики, його читали в родинах у неділю чи у свято. Силою всемогутнього Божественного слова причастилася і родина Григорія Шевченка. З раннього дитинства Тарас часто чув і добре знав псалми.. Він навчився їх читати і декламувати.

„Я знав майже весь Псалтир напам'ять і читав його (як казали слухачі мої) виразно, себто голосно. Внаслідок такої моєї вдатності не був у селі похований жоден покійник, над яким би я не прочитав Псалтир...” Ці глибокі дитячі враження значною мірою визначали його духовний світ і поетичний темперамент.

Учень-культуролог. Тарас Шевченко був уважним читачем Біблії, підкреслював цікаві рядки, дуже дивувався неперевершеній силі біблійних слів Зрештою, його думки віддзеркалилися у живописі.

Біблійна тематика захоплювала Тараса Григоровича, тому значну частину його живописних робіт складали малюнки релігійного змісту.

Одного разу художник Шевченко готовий був намалювати „Розп'яття” у католицькій церкві без будь-якої плати. На жаль, ксьондз не дозволив.

У доробку Шевченка-художника значаться такі полотна: „Видубецький монастир” (1844), „Воздвиженський монастир” (1845), „У соборі Почаївської лаври” (1846) та ін.

Своїми живописними роботами Тарас Шевченко довів, що людина може звести до мінімуму свої життєві потреби, однак не в змозі відмовитися від духовного життя.

Учитель. Взагалі, Тарас Шевченко звертався до Біблії все своє життя, особливо у найтяжчі його хвилини. Коли у жовтні 1845 року поет, застудившись у дорозі, лежав хворий у свого знайомого у Миргороді і не мав під рукою ніяких книжок, то виручала тільки Біблія, подарована Варварою Рєпніною. Можливо, саме в ті дні Тарас Шевченко задумав переспіви, у грудні завершив роботу.

„Давидові псалми” (1845) були першим переспівом Тараса Шевченка біблійних текстів.

III. Оголошення теми і мети уроку

Учитель. Біблійні тексти складні і тому потребують напруженого осмислення. Зате вони щедро винагороджують читачів своєю мудрістю, глибиною загальнолюдських істин, що містяться в них, афористичністю висловів.

Вдома ви ознайомилися із біблійним текстом „Давидові псалми” та читали переспів Шевченка. Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над цими текстами. Найголовніше наше завдання — пізнати глибину Шевченкових переспівів, визначити найважливіші і найзлободенніші для тієї епохи мотиви, які відповідали переживанням і сумнівам автора.

Працюючи з текстом переспівів, ви шукатимете шлях Божих істин, по якому ходив і сам Шевченко, з якого і ми не маємо права зійти.

Отже, причастімося перлами-псалмами вічних духовних істин, напоїмо серце своє Господніми чеснотами, бо „чим серце наповнене, то говорять уста” (Євангеліє від Матвія 12:34).

Із 150 псалмів Тарас Шевченко відібрав десять. „Десять псалмів, відтворених Шевченком, — це ніби невеличкий Псалтир, що обіймає все багатство і розмаїття Книги Псалмів...”

Ці 10 поезій є не лише високохудожніми перекладами давніх релігійних гімнів і молитов, а й Шевченковими заповідями народу.

— Які незаперечні істини повинні пізнати люди?

— Які заповіді рідному народу лишив по собі Т Шевченко?

IV. Формування умінь і навичок аналізувати твір

— Прочитайте псалом 1 із Біблії і „Давидових псалмів” Тараса Шевченка та визначте його тему. (Псалом 1 — це вступ, який розтлумачує основний закон буття.)

— Про які дві дороги, що завжди розходяться перед людиною, зазначено у псалмі 1? Ще щаслива дорога праведних і злощасна — грішних.)

— Охарактеризуйте ці дві дороги. До якого висновку приходить Т Шевченко? (Людина не повинна йти на компроміс зі злом. Автор твердить про безперспективність зла і безвір'я. Воно веде людину у провалля.)

— Зверніть увагу, якими художніми засобами змальовує автор героїв-антиподів у псалмі 1 ? (Письменник використовує порівняння: „праведник” — це „плодоносне”, вічнозелене дерево; а безбожник — розвіяна вітром „полова”; епітети: „блаженний муж”, „лукаву раду”, „добрім полі” та ін.)

— Яка роль цих тропів? (Вони роблять текст мелодійним і художньо досконалішим.)

— Будь-яка людина прагне до щастя. Але давайте поміркуємо, як досягти його?

— Порівнюючи два тексти — біблійний і Шевченковий, скажіть, що потрібно людині для щастя?

Група релігієзнавців.

За Біблією читаємо:

— „за радою несправедливих не ходить”;

— „не стоїть на дорозі грішних”;

— „не злорікує, значить, не судить”;

— „про Закон Його вдень і вночі розмірковує”. Група літературознавців.

Шевченко пише:

— „не вступає на лукаву раду”,

— „не стане на путь злого”;

— „з лютим не сяде”;

— „в Законі Господньому серце його й воля навчається”.

— Отже, який висновок із прочитаного ви можете зробити?

Група філософів.

1. Виконання заповідей Божих є обов'язковою

умовою для щастя.

Закінчується псалом 1 словами:

Діла добрих оновляться,

Діла злих загинуть.

Група літературознавців.

— Які слова на лексичному рівні протиставляються у цих рядках? Як називається цей прийом у літературі? (Антитеза.)

— Яка мета використання антитези у тексті? (Логічне або емоційне підсилення художньої виразності.)

— Як ви розумієте значення цих рядків?

— Отже, до якого висновку ви дійшли?

Група філософів.

2. Добро — всеперемагаюче. Зло і безвір'я — безперспективні. Вони нищать людину. (Псалом 12)

Учитель. Коли нам буває нестерпно тяжко, коли біль стискає душу, а серце наповнюється розпачем, тоді ми звертаємося до Бога.

Серце болить і у Тараса Шевченка, бо „ворог лютий” на нього дивиться й сміється. Сам Шевченко схиляє голову і стає на коліна перед Всевишнім.

— Що просить у Бога Тараса Шевченко? Прочитайте.

(„Спаси мене, спаси мою душу”, „ Спаси мене од лютої муки.”)

— Чому Шевченко не просить у Бога здоров'я, довголіття, матеріальних благ, а просить „спасти ... душу”?

— Автор пише: „Спаси мене, — помолюся...” Отже, благаючи спасіння, треба молитися. Що Тарас Шевченко підкреслює цими словами?

Група філософів.

3. Автор підкреслює велику силу молитви. Завдяки їй людина може очиститися від бруду й отримати спасіння душі. Чим більше людина молиться, тим ближче вона стоїть до Бога, і тоді світлі промінці молитви розбивають усяку пітьму, відводять біди. Отже, молитва — це розмова з Богом, або Господні слова.

— Як про Господні слова написано у псалмі 12 Старого Заповіту? Прокоментуйте їх.

Група релігієзнавців.

„Слова чисті, як срібло очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене”.

—А чи думаємо ми про спасіння власних душ?

Шукаючи відповіді на ці питання, я радила б вам, дорогі діти, прочитати книжку Олександра Нового „Прошу прийняти” (бесіди з Гарафіною Маковій, документальні матеріали).

Псалми 43 і 52.

— Який мотив із Старого Заповіту покладений в основу написаного Т. Шевченком псалма 43?

Група істориків.

В основі псалма 43 І Шевченка — тяжкі роздуми єврейського народу, що пережив болісні удари долі. Бог полишив євреїв, тому вони зазнали поразки від ворогів, віддані їм на розграбування. Ці страждання тим важчі для народу, що не забув Бога і не схибив з його шляху.

— Завдяки чому наші предки перемагали ворогів і успішно захищали свою свободу? (Бо їм допомагав Господь.)

— А що сталося нині? Як про це пише автор у псалмах 43 і 52?

Група літературознавців.

Псалом 43

...А нині?..

Покрив єси знову

Срамотою свої люде,

— І вороги нові

Розкрадають, як овець, нас

І жеруть!.. Без плати

І без ціни оддав єси

Ворогам проклятим,

Покинув нас на сміх людям,

В наругу сусідам,

Покинув нас, яко в притчу

Нерозумним людям.

Псалом 52

Їдять люде замість хліба...

— Якими епітетами змальовує автор тодішнє життя українського народу? Яке психологічне навантаження цих слів?

Група літературознавців.

Окрадені, замучені,

В путах умираєм.

— Як знайти вихід із такого стану? Яку відповідь на це питання нам дає Старий Заповіт?

Група релігієзнавців.

„Пошли Своє світло та правду Свою — вони мене будуть провадити”, „Май надію на Бога, бо я йому буду ще дякувати за спасіння

— Який вихід знаходить Т. Шевченко?

Група літературознавців.

Шевченко звертається до Бога:

Поможи нам, ізбави нас

Вражої наруги

Встань же, Боже, поможи нам

Встать на ката знову.

— Який підтекст мають ці слова? {Національно-політичний підтекст.)

— Хто врятує людей і поверне „добру долю”? Яку відповідь дає автор? Висловить власні міркування з цього приводу.

Колись і Бог нам верне волю,

Розіб'є неволю (псалом 52)

Останні рядки псалма 52 сповнені оптимізму. Україна звільниться від рабських кайданів, та лише з Божої волі.

— Яка ідейна спрямованість псалмів 43 і 52?

Група філософів.

4. Не можна підкорятися злу, проти нього треба боротися, не полишаючи віри і надії на Всевишнього!

Учитель. Удома ви проводили дослідницьку роботу, читаючи псалми 53, 81, 93, 132, працювали у групах.

— Які проблеми розкриває автор у цих псалмах, за

допомогою яких символів та художніх засобів?

Група літературознавців. На особливу увагу заслуговують останні рядки 53 псалма:

І на злих моїх погляну

Незлим моїм оком.

Ці рядки розкривають широчінь душі поста, його прагнення змінити світ на краще. На це вказують дієслова, вжиті у великій кількості (13), які спонукають людину на добрі справи.

Група філософів. Останні рядки псалма 53 є своєрідним заповітом: на всяке зло відповідати тільки добром. Основний мотив псалма 53 — це всеперемагаюча сила довіри.

Група літературознавців. У псалмі 81 Тарас Шевченко чітко змальовує образ самого Господа — небесного владики, як справедливого судді і всемилосердного заступника для „убогих”, „сиріт”, „людей тихих”. За допомогою антитези автор протиставляє чесним людям „лукавих”, „неситих”, які „стяжають і кров невинну розливають людей убогих”.

Група філософів.

5. Отже, образ Бога, за переспівом Тараса Шевченка, — це символ „правди, і волі, і слави”.

Учитель. Прочитайте виразно псалом 93 із переспівів Т. Шевченка.

— Яких людей засуджує автор? („Гордих”, „лихих”, „лукавих”, „неправдивих”.)

— Зачитайте з тексту рядки-звернення до Всевишнього.

Господь Бог лихих карає —

Душа моя знає. Встань же,

Боже, Твою славу Гордий зневажає.

... Закрий славою своєю

Сліпе, горде око.

Доки, Господи, лукаві

Хваляться, доколі —

Неправдою? Твої люди

В тьму і неволю

Закували... добро Твоє

Кров'ю потопили...

— Пригадайте, строфи якої поеми Шевченка пройняті таким же вогненним духом? („Кавказ”.)

І перед образом Твоїм

Неутомленнії поклони:

За кражу, за війну, за кров,

Щоб братню кров пролити, просять

І потім в дар тобі приносять

З пожару вкрадений покров.

— Доведіть, що псалом 93 має національно-політичний підтекст.

Учитель. У псалмі 93 Тарас Шевченко протиставляє серце — розуму. Душу поет називає „живою, праведною”, а розум — „лукавим”. Чому так?

— Поміркуйте, діла „лукаві” і „кроваві” людина творить серцем чи розумом? (Розумом.)

— Отже, яку істину таїть у собі псалом 93?

7. Гордість і слава — це гріх. Людина повинна сприймати життя спочатку серцем, а потім розумом.

Учитель. Уважно прочитайте псалом 132 із Старого Заповіту та Шевченків переспів.

— Порівняйте і скажіть, які євангельські мотиви наскрізні у Шевченковій творчості?

Група літературознавців. Мотив псалма 132 — це любов до брата (ближнього), а також мотив вольної сім'ї, збудованої на певному власному добрі, де Бог

Воцариться в домі тихих,

В сім У тій великій,

І пошле їм добру долю

Од віку до віку.

Група філософів. Псалом 132 є заповіддю любові. Тільки любов може об'єднати усіх „дітей біля звільненої Матері”, — писав Євген Сверстюк. У єдності наша сила!

— Яку істину у псалмі 132 розкриває нам, сучасникам, Тарас Шевченко?

8. Необхідно жити в любові з усіма людьми.

Учитель. У псалмі 132 ми знаходимо ще одну відповідь на питання, за яких умов людина може бути щасливою. Можливо, хтось із вас здогадався? (Щаслива та людина, яка не женеться за матеріальним багатством, але прагне духовного збагачення, і в житті завжди „тиха” та „кротка”. Шевченко про це пише так:

„благих своїх Господь не забуде,

воцариться в дому тихих „.)

Учитель. У переспіві псалма 136 читаємо:

Блаженний той, хто заплатить

За твої кайдани!

Блажен, блажен! Тебе, злая,

В радості застане

І розіб'є дітей твоїх

О холодний камінь!

— Як ви вважаєте, у цих словах йдеться про помсту? (Ні. Автор говорить про боротьбу за справедливість.)

— Яка істина у псалмі 136?

9. Людина не повинна бути байдужою, бо байдужість — гірше ненависті.

Учитель. Визначте тему псалма 149. (Прославлення справедливого Бога, подяка праведника Творцеві за підтримку.)

Розглянемо псалом 149 з погляду істориків, літературознавців, філософів та релігієзнавців.

Історики. Псалом підкреслює національну гідність і згуртованість єврейського народу.

Релігієзнавці. У псалмі передається почуття схвильованості, невимовного душевного піднесення. Після тяжких випробовувань та сумнівів Тарас Шевченко відчуває присутність і ласку Бога.

філософи. Шевченко піднісся від конкретно національної проблематики до загальнолюдської. Автор переконаний у тому, що останній Суд Божий буде справедливий. Він остаточно знищить зло і встановить рай на землі.

Літературознавці. Зло у псалмі уособлюється в об-разі царя, а добро — „слави преподобних”. Отже добро, Бог і любов протистоять злу, дияволу і насильству. За злі справи люди будуть розплачуватись, „і осудять губителей судом своїм правим”.

10. Отже людина повинна жити праведно.

V. Підсумок уроку

Учитель. Підсумовуючи досліджене сьогодні на уроці, звернемо увагу на таблицю „Дороги істин. Шлях до вершини щастя.”

1. Виконання Божих заповідей і є обов'язковою умовою для щастя.

2. Добро всеперемагаюче. Зло і безвір'я — безперспективні. Вони нищать людину.

3. Молитва очищує людину від бруду.

4. Проти зла необхідно боротися, не полишаючи віри і надії на Бога.

5. Пам’ятай, символ „правди, слави і волі” є Бог.

6. Гордість і слава — це гріх.

7. Життя сприймай спочатку серцем, потім розумом.

8. Необхідно жити в любові з усіма людьми.

9. Байдужість — це великий гріх, вона гірша ненависті.

10. Людина повинна жити праведно.

— Діти, прочитайте стежки-істини і спробуйте піднятися до вершини щастя.

Подорожуючи у житті, ніколи не забувайте тих доріг, які вас приведуть до щастя, любові, злагоди, миру. Євген Сверстюк писав: „Біблійні гори для всіх великих завжди недосяжно високі й вічно манливі Але вони приймають до себе і тільки тих, хто увесь час піднімається крізь терни. Вони відкриваються тільки блаженним, що чисті серцем і готові бути гнаними та вмерти за правду.”

— Яким ми бачимо автора, читаючи „Давидові псалми”? (Шевченко усвідомлює основний закон буття. Це дає змогу автору залишатися самим собою, зберігати праведність душі у цьому лукавому, злому, лютому світі.)

У грудні 2005 року минуло 160 років з дня написання Тарасом Шевченком „Давидових псалмів”.

Як „у той щедрий рік високого сонця поет любові прагнув прихилили неба своєму народові і піднести його до вершин, а на сторожі коло них, принижених земляків своїх, поставити слово, щоб звеличити їх”, так і зараз Шевченкове слово кличе людей до любові, добра, єдності та утвердження справедливості.

Коли б уміли ми любити так, як він

Любив людей і Україну рідну, —

Давно б уже злетілися з усіх чужий

У тихий рай, на землю заповідну.

Коли б уміли ми ненавидіть, як він

Ненавидів сваволю й зла потвору, —

Ніколи в світі не ходили б на поклін

До чужаків — і в найскрутнішу пору...

Коли б уміли ми терпіти так, як він

Терпів заради правди люті муки, —

Були б ми вквітчані найкращими з перлин

Високої Христової науки.

Коли б уміли ми втішати так, як він

Втішав надіями — пелюстками любові, —

Не чули б ми сирітських немічних квилінь,

Не знали б, як ридають гірко вдови.

Коли б уміли ми молитись так, як він

Молився непорочними устами, —

Сам Утішитель найскорботніших хвилин, —

Ісус, Син Божий, був би всюди з нами...

Олексій Кобець „Тарас Шевченко”

VI. Оцінювання учнів, які працювали у групах

VII. Домашнє завдання

Написати твір-роздум „Моя життєва позиція”.