Українська література : довідник для абітурієнтів та учнів закладів загальної середньої освіти - В. А. Мелешко 2014
«З дитинства: Дощ»
Василь Голобородько (народився 1942)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Перші дві строфи поезії є розгорнутою метафорою, одна ланка якої поєднується з іншою, утворює панорамну картину дощу. Цей засіб розгортання притаманний українським казкам (пригадайте казку «Рукавичка», де ланцюгом розгортається дія).
Наступна строфа, побудована на недомовленні, нагадує загадку. Думка йде від узагальнення до конкретики:
Але усім тепло,
усі знають: дощ перестане,
і хто напасеться, хто набігається,
хто нахитається,
хто насадиться на горбі...
На початку поезії окреслюється, а наприкінці увиразнюється образ хати. Спершу вона «видніється на горі, як зелений птах», потім наповнюється «теплом, як гніздо». Батьківська хата схожа на птаха, який сидить на гнізді. А птах на гнізді - символ родинного затишку.