Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Українська література 100 тем
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ
√ На виформування сучасної української літератури і утворення нової Генерації митців „постчорнобильської епохи” вплинула ціла низка подій, що відбувалися і продовжують відбуватися в суспільстві:
1986 р. — Аварія на ЧАЕС і наслідки цієї катастрофи.
1991 р. — Здобуття незалежності і початок розвитку нової суверенної держави.
2004 р. — Помаранчева революція, вибори Президента тощо.
2013 р. — Революція гідності (Європейська революція).
2014 р. — Воєнна агресія з боку сусідньої держави — Росії і воєнні дії на території України.
! Мистецтво мало бути виведене за межі ідеології, політики і втручань держави у творчість, визволене з „лабет” другорядних ролей в історії і нагороджене першорядними. •
√ Характерні риси сучасного літературного процесу:
• аполітичність мистецтва;
• розвиток українського слова постав у взаємозв’язку з розвитком нації;
• якісний крок від соцреалізму до нової естетики моделювання і відображення дійсності;
• питання повноцінного існування нації і свободи індивідуальності постало під знаком оклику;
• селянська тематика як акумулятор української духовності привернула увагу митців слова;
• оновлення форм художнього мислення;
• функціонування кількох типів дискурсу: модерного, неомодерного, заповідально-селянського, постмодерного.
! Постмодерний дискурс(з’явився у 80-90-х рр. XX ст.) характеризується екзистенцією, рефлексією, відкритістю, грою, цитуваннями, ремінісценціями, алюзіями з творів світової літератури:
• стирання меж між „материковою” і діаспорною літературою;
• видання творів письменників-емігрантів: У. Самчук, Т. Осьмачка, В. Барка, І. Багряний, Є. Маланюк, О. Теліга, Юрій Клен, Б. Бойчук, Ю. Тарнавський, М. Орест;
• „реанімація” заборонених тоталітарним радянським режимом творів, що відображали власний погляд на історію України: Твори М. Грушевського, Д. Дорошенка, М. Аркаса, Д. Яворницького; Лесі Українки, М. Хвильового, В. Винниченка, М. Драй-Хмари, В. Підмогильного, Г. Косинки;
• „дискусія” між митцями молодого і старшого поколінь;
• критика „шароварництва” в літературі, пародії на класичні твори тощо.
√ Ознаки сучасної поезії:
• посилення інтелектуальності в поезії, вивершеності форми;
• багатство тематики, стильових і жанрових знахідок;
• більш інтенсивний метафоричний орнаменталізм, менш інтенсивне саморозгортання інтелектуального сюжету (у порівнянні з прозою);
• поліфонічність.
√ Представники сучасної поезії належать до кількох поколінь:
• „шістдесятники”: Л. Костенко, І. Драч, Б. Олійник та ін.;
• „київська школа” поетів: В. Голобородько, В. Рубан, М. Воробйов, В. Кордун та ін.;
• поети-дисиденти: Т. Мельничук, С. Сапеляк, І. Калинець та ін.;
• „вісімдесятники”: В. Герасим’юк, І. Малкович, О. Забужко, О. Пахльовська та ін.;
• „дев’яностники”: Р. Скиба, С. Жадан, І. Андрусяк, В. Неборак, В. Махно, П. Вольвач та ін.
√ Ознаки сучасної прози:
• пошуки нових ідей, мотивів, багатство жанрів;
• виформування прози постмодерністів, відхід від патетики і ліро-романтики: В. Яворівський, О. Ільченко, Є. Гуцало;
• звернення до історичної тематики: Р. Іваничук „Орда” (1992), Ю. Мушкетик „На брата брат” (1996), Ліна Костенко „Берестечко” (1999) та ін.
! Існує дві школи прозаїків:
• „київсько-житомирська” (О. Забужко, В. Медвідь, Б. Жолдак та ін.): герой творів — інтелігент, витончений інтелектуал; переважають екзистенційні мотиви;
• „львівсько-франківська” (Ю. Іздрик, Ю. Андрухович, Т. Прохасько та ін.): герой творів — міський житель, що вийшов з сільського оточення і страждає на комплекс меншовартості.
√ Ознаки сучасної драматургії:
• відхід від традиційних шаблонів, модерне моделювання дійсності;
• інтелектуальність;
• вчинки героїв поєднуються з моральністю, філософією, поезією;
• з’являються імена-символи, імена-абстракції;
• твір будується за колажним принципом;
• камерність переважає.
√ Представники сучасної драматургії:
• Ярослав Стельмах: „Стережися лева”, „Синій автомобіль”, „Шкільна драма”, „Привіт, синичко”.
• Василь Босович: „Ісус — Син Божий”.