Українська література 100 тем

МАРКО ВОВЧОК. МАКСИМ ТРИМАЧ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім — Марко Вовчок) — основоположниця української дитячої прози (22 грудня 1833 р. — 20 серпня 1907 р.).

письменниці:

У творчому доробку письменниці:

• три збірки оповідань українською і російською мовами:

„Народні оповідання” (1857; 1862), „Рассказы из народного русского быта” (1859);

! Літературна діяльність Марка Вовчка значно посилила міжнародну роль української літератури у 40-60-х рр. XIX ст.

Образ жінки-кріпачки, зображення її трагічної долі — досягнення Марка Вовчка:

оповідання „Козачка”, „Ледащиця”, „Одарка”, „Игрушечка” та повісті „Інститутка”.

√ Марко Вовчок займається розробкою жанрів:

• психологічної повісті: „Три долі”;

• оповідання: „Павло Чорнокрил”;

• історичної повісті та оповідання для дітей: „Кармелюк”, „Невільничка”, „Маруся”;

• створює жанр соціально-побутової казки: „Дев'ять братів і десята сестриця Галя”.

• „Максим Гримач” (1857 р.) — родинно-побутове оповідання, в якому зображується життя вільних селян в Україні XIX ст., в час, коли ще діяло кріпосне право.

Ідея оповідання — зображення родинного щастя, на яке не лягла тінь майнових розрахунків, та боротьба за нього.

Елементи композиції оповідання мають класичне розташування:

I частина: експозиція;

II частина: зав'язка;

III частина: розвиток дії;

IV частина: кульмінація;

V частина: розв'язка.

Головні герої оповідання: Максим Тримач — заможний козак, Катря і Тетяна — старша і молодша дочки Максима; Семен, коханий Катрі, кріпак.

√ Цитатна характеристика зовнішності героїв займає менше місця порівняно з характеристикою вчинків.

Максим: „повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!”;

Катря: „хороша та пишна, як королівна”.

√ Цитатна характеристика вчинків Максима Гримача:

„А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро”.

√ В оповіданні виразні романтичні елементи.

Зображення нічної пори, змалювання пейзажів для підсилення психологізму:

„А на самому березі верба — аж геть попустила віти на воду. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білую ручку; взяли її думки та гадки. Там під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку”.

! • Трагічність долі Катрі і Семена — у неможливості закріпити кохання шлюбом. У цьому винна їх соціальна нерівність: Катря — дочка вільного козака, Семен — кріпак.

• Такі особливості, як драматичність сюжету, трагізм внутрішнього світу героя, ліризм, насиченість оповідання діалогами та наявність казкових елементів, надають оповіданню Марка Вовчка „Максим Гримач” баладного характеру.