МАРКО ВОВЧОК. МАКСИМ ТРИМАЧ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

Українська література 100 тем

МАРКО ВОВЧОК. МАКСИМ ТРИМАЧ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім — Марко Вовчок) — основоположниця української дитячої прози (22 грудня 1833 р. — 20 серпня 1907 р.).

письменниці:

У творчому доробку письменниці:

• три збірки оповідань українською і російською мовами:

„Народні оповідання” (1857; 1862), „Рассказы из народного русского быта” (1859);

! Літературна діяльність Марка Вовчка значно посилила міжнародну роль української літератури у 40-60-х рр. XIX ст.

Образ жінки-кріпачки, зображення її трагічної долі — досягнення Марка Вовчка:

оповідання „Козачка”, „Ледащиця”, „Одарка”, „Игрушечка” та повісті „Інститутка”.

√ Марко Вовчок займається розробкою жанрів:

• психологічної повісті: „Три долі”;

• оповідання: „Павло Чорнокрил”;

• історичної повісті та оповідання для дітей: „Кармелюк”, „Невільничка”, „Маруся”;

• створює жанр соціально-побутової казки: „Дев'ять братів і десята сестриця Галя”.

• „Максим Гримач” (1857 р.) — родинно-побутове оповідання, в якому зображується життя вільних селян в Україні XIX ст., в час, коли ще діяло кріпосне право.

Ідея оповідання — зображення родинного щастя, на яке не лягла тінь майнових розрахунків, та боротьба за нього.

Елементи композиції оповідання мають класичне розташування:

I частина: експозиція;

II частина: зав'язка;

III частина: розвиток дії;

IV частина: кульмінація;

V частина: розв'язка.

Головні герої оповідання: Максим Тримач — заможний козак, Катря і Тетяна — старша і молодша дочки Максима; Семен, коханий Катрі, кріпак.

√ Цитатна характеристика зовнішності героїв займає менше місця порівняно з характеристикою вчинків.

Максим: „повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!”;

Катря: „хороша та пишна, як королівна”.

√ Цитатна характеристика вчинків Максима Гримача:

„А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро”.

√ В оповіданні виразні романтичні елементи.

Зображення нічної пори, змалювання пейзажів для підсилення психологізму:

„А на самому березі верба — аж геть попустила віти на воду. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білую ручку; взяли її думки та гадки. Там під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку”.

! • Трагічність долі Катрі і Семена — у неможливості закріпити кохання шлюбом. У цьому винна їх соціальна нерівність: Катря — дочка вільного козака, Семен — кріпак.

• Такі особливості, як драматичність сюжету, трагізм внутрішнього світу героя, ліризм, насиченість оповідання діалогами та наявність казкових елементів, надають оповіданню Марка Вовчка „Максим Гримач” баладного характеру.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.