Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Куліш Пантелеймон
Українська література 100 тем
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ. ЧОРНА РАДА — ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.
√ Пантелеймона Олександровича Куліша (7 серпня 1819 р. — 14 лютого 1897 р.) знають як письменника, поета, драматурга, перекладача з багатьох європейських мов, літературознавця та критика, фольклориста, історика, етнографа, педагога, видавця і громадського діяча.
√ Займався розвитком культури та історії України:
• видав „Граматику” (1857) — правопис укр. мови — „кулішівку”, якою користувалися до 1917 р.;
• „Записки о Южной Руси” (1856-1857) у двох томах;
• „Чорна рада” (1859): перший історичний роман українською мовою.
√ Турбота про розвиток жанру історичної прози вилилася у появу власних історичних творів: роман „Михайло Чарнишенко, або Малоросія вісімдесят літ назад”, оповідання „Орися”, нариси з історії України та оповідання „Мартин Гак”, „Січові гості”, „Брати”.
• „Чорна рада”. Хроніка 1663 року” (1857) — твір, який за жанром одні дослідники відносять до роману (більше ознак на його користь), а інші — до повісті. Він вважається першим в українській літературі історичним романом (роман-хроніка, пригодницький роман).
√ Головна ідея — закріплення думки про необхідність національної злагоди українців, підкреслення важливості національної еліти (освіченої і культурної, державотворчої).
√ Композиція: роман складається з 18 частин.
! Композиційний прийом — образ дороги, якою полковник Шрам із сином прямують із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.
√ Сюжет роману динамічний, напружений. На історичному тлі (головна — політична лінія — вибори гетьмана) розвивається романтична сюжетна лінія (другорядна) — кохання Петра Шраменка та Лесі Череванівни.
√ Персонажі умовно поділяються на дві групи:
• реальні історичні постаті: Павло Тетеря, Яким Сомко, Іван Брюховецький;
• вигадані автором: Козак Черевань, Васюта, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич, Кирило Тур, полковник Шрам, Петро, Леся та ін.
! Центральний у романі — образ соціальних низів як узагальнений демократичний образ українського народу.
√ Змальовані з антипатією:
Брюховецький, Васюта, Вуяхевич:
„Мізерна пиха розгорнулась усюди по гетьманщині. Почали знатні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші... О, неситая жадоба старшинування!”.
√ Змальовані із симпатією:
• Батько і син Шрами: „орел не козак”, „не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати”;
• Яким Сомко: „одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна”;
• старець-кобзар: „душа його жила не на землі, а на небі”;
• Кирило Тур: „Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного”.
• Леся Череванівна: „Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — так усякому на душі мов сонечко світить”.
√ Художні особливості роману: порівняння, прислів’я і приказки, авторські неологізми, народні пісні, використання сну як композиційного прийому, а також прямого авторського звертання-роздуму.