ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ. ЧОРНА РАДА — ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

Українська література 100 тем

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ. ЧОРНА РАДА — ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

Пантелеймона Олександровича Куліша (7 серпня 1819 р. — 14 лютого 1897 р.) знають як письменника, поета, драматурга, перекладача з багатьох європейських мов, літературознавця та критика, фольклориста, історика, етнографа, педагога, видавця і громадського діяча.

√ Займався розвитком культури та історії України:

• видав „Граматику” (1857) — правопис укр. мови — „кулішівку”, якою користувалися до 1917 р.;

• „Записки о Южной Руси” (1856-1857) у двох томах;

• „Чорна рада” (1859): перший історичний роман українською мовою.

√ Турбота про розвиток жанру історичної прози вилилася у появу власних історичних творів: роман „Михайло Чарнишенко, або Малоросія вісімдесят літ назад”, оповідання „Орися”, нариси з історії України та оповідання „Мартин Гак”, „Січові гості”, „Брати”.

• „Чорна рада”. Хроніка 1663 року” (1857) — твір, який за жанром одні дослідники відносять до роману (більше ознак на його користь), а інші — до повісті. Він вважається першим в українській літературі історичним романом (роман-хроніка, пригодницький роман).

Головна ідея — закріплення думки про необхідність національної злагоди українців, підкреслення важливості національної еліти (освіченої і культурної, державотворчої).

Композиція: роман складається з 18 частин.

! Композиційний прийом — образ дороги, якою полковник Шрам із сином прямують із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

Сюжет роману динамічний, напружений. На історичному тлі (головна — політична лінія — вибори гетьмана) розвивається романтична сюжетна лінія (другорядна) — кохання Петра Шраменка та Лесі Череванівни.

Персонажі умовно поділяються на дві групи:

• реальні історичні постаті: Павло Тетеря, Яким Сомко, Іван Брюховецький;

• вигадані автором: Козак Черевань, Васюта, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич, Кирило Тур, полковник Шрам, Петро, Леся та ін.

! Центральний у романі — образ соціальних низів як узагальнений демократичний образ українського народу.

Змальовані з антипатією:

Брюховецький, Васюта, Вуяхевич:

„Мізерна пиха розгорнулась усюди по гетьманщині. Почали знатні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші... О, неситая жадоба старшинування!”.

Змальовані із симпатією:

• Батько і син Шрами: „орел не козак”, „не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати”;

• Яким Сомко: „одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна”;

• старець-кобзар: „душа його жила не на землі, а на небі”;

• Кирило Тур: „Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного”.

• Леся Череванівна: „Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — так усякому на душі мов сонечко світить”.

Художні особливості роману: порівняння, прислів'я і приказки, авторські неологізми, народні пісні, використання сну як композиційного прийому, а також прямого авторського звертання-роздуму.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.