Українська література 100 тем

ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

81. ОСТАП ВИШНЯ. «МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ». «СОМ»

Остап Вишня(справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко, 13 листопада 1889 р., хутір Чечва, Сумщина — 28 вересня 1956 р., Київ) — письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX ст. Його називали «королем українського тиражу».

! За часів тотальних арештів і розстрілів у роки Голодомору 1932-1933 рр. Остап Вишня за сфабрикованою справою став в'язнем сталінських концтаборів, від розстрілу його врятували фейлетони, які змусили написати з метою викриття УПА і спростування смерті поета від рук Москви. Був реабілітований після 22 років життя в ролі «ворога народу».

Творча манера Остапа Вишні:

• поєднання лукавого і доброго гумору;

• усмішка — винайдений Вишнею жанр;

• внесення ліризму у гумористичну розповідь;

• часто вдається до наслідування ділових паперів;

• змішання стилів — високого і низького.

• Соціально-побутова (або автобіографічна) гумореска «Моя автобіографія» (1927-1955 рр., напрями модернізм та реалізм, течія — неореалізм) описує найяскравіші події життя автора, показує, як відбувалося становлення його характеру.

√ У гуморесці утверджується думка, що на формування людини великий вплив має дитинство, освіта, природа, рідна мова, а також, що щастя є невід'ємною рисою людського існування.

Основні мотиви: краса дитинства, життєва гармонія, освіта, батьки, рідна мова, становлення митця.

Образи-символи негуманної освіти: лінійка (виробляла літературний стиль Вишні); книга «Катехізис» Філарета (її треба було знати напам'ять); книга «Руський паломник» (матір читала його 20 років).

! • Творчу манеру Остапа Вишні не можна порівняти ні з якою іншою, оскільки його гумор і ставлення до життя неперевершено відображаються у творах:

«У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий, і потім — років, мабуть, із десять підряд — мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку».

• Звичайні події дитячого життя Остап Вишня знову ж таки жартівливо називає «літературними предзнаменуваннями»:

«То вглиб тебе потягне, — тоді ото ямки колупаєш, — то погирить тебе в височінь, на простір, вгору кудись. Тоді лізеш у клуні на бантину горобці драти або на вербу по галенята».

Композиція будується за основними точками життя письменника.

Художні засоби: засоби творення комічного (гумор, іронія, сарказм), плеоназм («Моя автобіографія»), епітети, порівняння, гіперболи.

! Іронія Вишні в гуморесці над чиєюсь пишномовною біографією: «Письменник не так живе й не так росте, як проста собі людина...».

• Соціально-побутова, гумористична усмішка «Сом» (1956 р., збірка «Мисливські усмішки», присвята: «Максиму Рильському»; течія — соціалістичний реалізм).

! М. Рильський говорив про Остапа Вишню, що він «справжній мисливець і при тому поет полювання».

Тема усмішки — розповідь про сомів за царських часів і за радянських. Вишня змальовує казкову красу природи на заплаві річки Оскіл за славним містом Енськом на Харківщині, висміює марновірство і обмеженість. В усмішці прочитується прихована насмішка над владою.

Художні засоби: епітети, порівняння, гіперболи, засоби творення комічного (гумор та іронія).