Аналіз художнього твору - Марко В.П. 2015

Світлий талант Максима Рильського
Художній світ лірики та ліро-епосу

Всі публікації щодо:
Рильський Максим

Він належав до групи неокласиків, куди в двадцяті роки XX ст. входили М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт. Вони — живий зв'язок української літератури з європейською класикою. Були освічені, знали іноземні мови, активно перекладали українською. Володіли високою поетичною культурою. Віддавали перевагу класичним формам віршування. Високо цінували прозорість думки, красу. Не приймали класову заангажованість. Сповідували ідеї гуманізму.

Крім О. Бургардта, котрий виїхав за кордон, усі неокласики піддавались репресіям, більшість їх знищила сталійщина. М. Рильського арештували в березні 1931 року і до вересня тримали в київській в’язниці. Після звільнення він підкорився вимогам режиму. Але зберіг творчу енергію і в часи хрущовської відлиги знову заговорив голосом, сповненим любові до України, її минулого й майбутнього, любові до людини. Його світлий талант поета, перекладача, фольклориста створив прекрасні сторінки, без яких духовна атмосфера української поєні була б значно біднішою.

Мудрість доброти

«Лист до волошки»

Вірш «Лист до волошки» (1956) увійшов до збірки «Троянди й виноград» (1957). Усі твори, що склали її , Пули написані у 1955—1956 рр. Серед них добре відомі «Шпаки», «Черемшина після дощу», «Третє цвітіння», «Коли копають картоплю», «Троянди й виноград», «Мова». До М. Рильського повернулись теми, тональність, настрої, здавалося, назавжди заглушені тоталітарним режимом: краса, любов, доброта, мудрість. Про збірку писали, вірші чи характеристичні рядки декламували: «Все тоне у безумній черемшині, / Все пахне молодістю і життям....», «Держімо в секреті, / Чому ми, друже мій, цвітіння любим третє!», «Прозора осене! Вертаєш / Ти недопиті весни нам, / Мене ти смутком огортаєш, / Що я за радість не віддам», «У щастя людського два рівні є крила: / Троянди й виноград, красиве і корисне», «Шануйте друга... Де ж таки без хиб / Ви друга на землі знайти могли б? ».

Середина 50-х років минулого століття — то кінець епохи Сталіна й початок «хрущовської відлиги». Духом тієї доби перейнята пізня творчість М. Рильського, у т. ч. й вірш про «бідну волошку». До квітки він звертається, як до людської особи, у формі листа. Це надає поетичному слову інтимного звучання й активізує його переносний, алегоричний зміст.

Чим привернула увагу поета, здавалось би, звичайна квітка? В її образі естет і гуманіст М. Рильський побачив гостру драму, викликану тим, що квітка, яка вміє так «гарно цвісти», воліє рости в житі, а не на клумбі. Через те для «вчених людей» і селян волошка — «непотрібний, шкідливий бур’ян», який треба знищувати.

Правота «хліборобів ...працьовитих» освячена суспільною мораллю, традицією, досвідом. Але твір написано не заради утвердження безперечної істини, банального повчання. Автор намагається подати доступну йому правду про волошку й акцентує ситуації, коли особливо приваблює її краса: квітка «люба в вінку, / Що обвиває голівку палку», вона хвилює, «засушена в книзі», а, «поставлена в світлий кришталь», будить у серці «радість і жаль». Йому не байдужа доля красивої квітки. Він шукає вихід із ситуації, породженої конфліктом між красою і шкідливістю волошки.

Проблема красиве / корисне, красиве / шкідливе давно хвилювала М. Рильського. Її розв’язання поет виразив формулою «У щастя людського два рівних є крила: / Троянди й виноград, красиве і корисне», символічний центр якої винесено в назву книжки — «Троянди й виноград». У таку гармонійну єдність волошка не вписується і впливу «людської культури» не піддається: у неї «дика... натура», тобто волошка зберігає свою первісну природу. А що «житу шкідлива» — у цьому її прямої провини немає. Із безвихідної ситуації світлий талант М. Рильського знаходить єдино можливий вихід: за народною традицією, висловлює співчуття квітці у формі повторів бідна, нещасна.Так завершується алегоризація образу волошки як людини складної, суперечливої долі, а позиція автора сприймається як гуманістична, як мудрість його доброти. У цьому полягає основна ідея вірша «Лист до волошки», актуальність якої неминуща.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.