Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.) - Ігор Ісіченко 2011
Єзуїтські колегії
Школа і літературне життя
Суспільно-культурні виміри епохи бароко
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Відповідно до затверджених у 1540 р. «Конституцій» Товариства Ісусового серед основних завдань ордену єзуїтів виділяється освітня праця. Протягом 1540-х рр. при університетах у Парижі, Падуї, Лювені, Кельні засновуються монаші доми - колегії. Спершу колегії були такими собі монашими гуртожитками, де жили відповідно до правил Ігнатія Лойоли єзуїти, що навчалися в цих університетах.
Однак невдовзі характер колегій починає змінюватися. Спершу в країнах місій, а потім і в традиційно християнських країнах монаший дім сполучається із середньою школою, де викладають єзуїти, навчатися ж можуть також світські люди. В такому разі студенти жили при колегіях, керуючись загальними правилами чину. В колегії здійснювалося навчання «семи вільних наук», філософії та богослов’я.
На час смерти Ігнатія Лойоли (1556) нараховувалося вже 33 єзуїтські школи в семи країнах. Розробляється спільна програма цих шкіл - «Ratio Studiorum», перший проект котрої був підготований спеціальною комісією 1585 року. Остаточну версію було опубліковано в 1599 р. В основу програми колегії було покладено систему п’ятикласної граматично-риторичної школи (інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика). Перший та останній класи передбачали можливість дворічних студій. Навчання було безкоштовним.
Зразком для всіх єзуїтських шкіл стала Римська колегія, відкрита 1551 р. завдяки Ігнатієві Лойолі та Франциску Борджа. Її спершу називали «Scuola di grammatica, d’umanita e dottrina cristiniana» («Школа граматики, гуманітарних наук і християнського вчення»), а потім прищепилася назва «Collegium Romanum» (Римська колегія). Вже в 1553 р. у Римській колегії було відкрито кафедри філософії та богослов’я, на яких студенти здобували вищу освіту. Колегія отримує право присвоювати вчені ступені. А папа Григорій XIII надає їй в 1578 р. академічні права університету. На його честь колегію й було названо Папським Григоріанським університетом. Нині це один із найавторитетніших університетів світу. Серед його вихованців - 20 святих, 29 блаженних, 14 римських пап. Там працюють близько 300 викладачів, а навчаються понад 2,5 тис. студентів.
Починаючи із середини XVI ст. у Речі Посполитій поширюється тип єзуїтської колегії. В 1565 р. група єзуїтів з Вармії перебралася до Браунсбурґу (Бранева), де відкрилася перша єзуїтська школа. В 1567 р. вона була перетворена на духовну семінарію, а 1569 р. - на новіціят. Кількість єзуїтів доходила там до 80, а учнів колеґії - до 2079. З 1569 р. Віденська колеґія (академія) поступово перетворюється на важливий осередок навчання для дітей української та білоруської шляхти. Було відкрито на етнічній українській території Львівську (1584), Луцьку (1608), Кам’янець-Подільську (1610), Берестейську (1623), Фастівську (1623), Острозьку (1626), Вінницьку (1630), Кросненську (1631), Новгород-Сіверську (1636), Барську (1638), Переяславську (1638), Київську (1647), Перемиську (1651)80 колегії.
Школи були під наглядом провінціяла, котрий призначав до них ректора й префекта. Передбачалося, крім слухання лекцій, проводити диспути й бесіди, а також театральні вистави. Заняття проводилися латинською мовою, але допускалося використання національних мов - як польської, так і руської (української). Єзуїтські колегії стають престижними школами для дітей українських шляхтичів і козацької старшини. їхня модель використовується при творенні нових українських шкіл - братських і Києво-Могилянської колегії.
У 1661 р. декретом польського короля Яна II Казимира Львівську колеґію було піднесено у статус університету з правом викладання всіх університетських дисциплін і присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. До 1773 р. університет підпорядковувався генералу Товариства Ісусового. Спочатку в ньому було два факультети: філософії та богослов’я. На першому головним чином вивчали філософську систему Аристотеля, яка була сукупністю логіки, фізики й метафізики; у складі фізики розглядали також елементи математики, астрономії, біології, метеорології, у складі метафізики - питання психології та етики. Крім цього, студіювали історію, географію, грецьку мову та ін. На відділі філософії навчання тривало два-три роки. Після закінчення цього відділу можна було здобувати богословську освіту. На теологічному відділі навчання тривало чотири роки. Тут проходили історію Церкви, Старий і Новий Завіти, догматичне і моральне богослов’я, канонічне право, казуїстику, староєврейську мову.
79 Uczniowie-sodaliści gimnazium jezuityw w Brunsberdze (Braniewie) 1579-1623. - Krakyw: WAM, 1998. - S. 5-27.
80 Z dziejyw szkolnictwa jezuickiego w Polsce. - Krakyw: WAM, 1994. - S. 6-18.
