Теорія літератури - Іван Безпечний 1984

Тропи
Поетична семантика
Поетична стилістика й її завдання

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

У попередніх розділах ми вже згадували, що слово може мати пряме і переносне значення. Коли ми означаємо словом якесь явище, то зупиняємо свою увагу на якійсь основній властивості цього явища. Уживаючи це слово, ми уявляємо собі це явище в його загальному вигляді, в його основній функції. Так, наприклад, словом море ми означаємо великий водяний простір з гірко-солоною водою. Це є його головна ознака, його пряме значення. Але в морі ми можемо знайти ще багато найрізнородніших властивостей і особливостей. Для моря також характеристичні: синява, безкраїсть, глибина, безнастанне збурення тощо. Все це його вторинні ознаки. В цьому розумінні слово полісемістичне, багатозначне. Його можна використати не лише в своєму головному значенні, а й своїх вторинних значеннях. Вторинні значення можна взяти для характеристики інших явищ; одно слово ми характеризуємо другим, що головним значенням з ним не зв’язане, але в якомусь одному з вторинних значень з ним перегукується. Ось таке вживання слова, коли воно використовується в одному зі своїх вторинних значень для характеристики іншого явища, називають переносним значенням слова. Візьмімо, наприклад, фразу: «Його любов широка, як море». Як бачимо, слово море в своєму головному значенні не має відносин до Любови. Але воно ніби перехрещується з ним в одному зі своїх вторинних значень: широчінь, безкрайність тощо, відривається ця ознака і переноситься на любов. Або: «Збурився, як море». Нова вторинна ознака моря — збурення (хвилювання), нове переносне значення. Також вислови: «мінливе, як море», «синє, як море» і т. д.; у всіх цих випадках слово море виступає в переносному значенні. Отже, словесна майстерність письменника визначається не лише тим, який багатий він створив собі запас слів, а й тим, як він уміє використовувати багатозначність слова, тобто як він уміє вживати його у вторинних, переносних значеннях, інакше кажучи, як він уміє змінювати основне значення слова. Способи зміни основного значення слова звуться тропами (гр. tropos — поворот). Наявність тропів особливо забезпечує барвистість мови. У тропі одно явище ніби пояснюється іншим: серце — як камінь, зуби — як перли, губи — як вишні, небо — як шатро і т. д. Ось ця властивість тропа, що в ньому одно явище характеризується другим, допомагає читачеві яскраво, життьово, барвисто, індивідуально уявити собі пояснювальне явище, предмет, процес тощо. У цьому і полягає головне значення тропів. Завдяки їх властивості особливо яскраво характеризувати явища їх часто звуть ще образними або художніми засобами мови.

Тропи мають властивість збуджувати емоційне ставлення до теми, навівати ті чи інші почуття, мають чуттєво- емоційний зміст. Створюючи тропи, письменник зосереджує увагу читача саме на тих рисах і властивостях, які вважає за найістотніші для даного предмета зображення. До тропів належить: порівняння, епітет, метафора, персоніфікація, метонімія, синекдоха, символ, алегорія, гіпербола та інші.