Теорія літератури - Іван Безпечний 1984

Системи віршування. Українські народні ритми. Вірші з чотирискладовими тактами. Двотактові вірші
Поетична фоніка
Поетична стилістика й її завдання

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Цей вірш складається з двох тактів, а кожен такт має по чотири склади однакової музичної стійности (вартості), розділених пересіччю. Постійний наголос падає на передостанній склад другого такту, а в першому може бути два наголоси на різних місцях. Цей вірш звичайно зветься шумковим або козачковим. Представляється він схемою: 4 + 4:

Сонце гріє, | вітер віє

А дівчина | з жалю мліє

Знати, знати | по тім личку,

Що тужила | цілу нічку.

Ритмічну форму шумки С. Руданський використав для своєї поезії (пісні): «Повій, вітре, на Вкраїну...».

Повій, вітре, | на Вкраїну,

Де покинув | я дівчину,

Де покинув | чорні очі,

Повій, вітре, | з полуночі...

Формою шумки часто користувався й Т. Шевченко:

Ой по горі | роман цвіте,

Долиною | козак іде

Та у журби | питається:

«Де та доля | пишається?...»

(«Ой по горі роман цвіте»)

Оцей зразковий шумковий розмір (ритм) зустрічається у видозмінах щодо кількостиіскладів:

1. 8 + 7 — 8 + 7

І ти козак | і я козак

І оба ми | козаки;

Ти хороший, | я без грошей

І оба ми | юнаки.

(Нар. пісня)

Понад ставом у вечері

Хитається очерет;

Дожидає сина мати

До досвіта вечерять.

(Т. Шевченко, «Сова»)

Постійний ритмічний наголос падає на сьомий склад.

2. 7 + 7 — 7 + 7   3. 6 + 8 — 7 + 7

Що нам, хлопці, | за біда?

Єсть у полі | лобода!

Косіть хлопці | лободу,

Забудете | всю біду...

Ой сплю, | мені сниться,

Моє серце | веселиться,

Прокинуся І та й нема,

Бідна ж моя І голова. (Нар. пісня)