Порівняльне літературознавство - Василь Будний 2008

Концепція інтертекстуальності в компаративістиці
Рівень літературних стилів і напрямів

Всі публікації щодо:
Літературознавство

З останніх десятиліть XX ст. у компаративістиці посилився рух за вихід поза рамки вузької генетичної «археології», поверхової фактографії міжлітературного спілкування, наджорсткої структуральної типології, яка виштовхує у сферу «суб'єктивного», «випадкового», «маргінального» все, що не піддається систематизації. До цих тенденцій належать інтертекстуальні, культурні, постколоніальні та інші студії, що дотримуються плюралістичних засад — вони не обмежуються якимсь одним аспектом як, мовляв, «істотним», «об'єктивним», а враховують взаємодію різнорідних чинників літературного розвитку. Можна у зв'язку з тим говорити і про полігенетизм чи мультидетермінізм, бо йдеться тут про звільнення дослідника від примусової детермінації, від необхідності пошуку зовнішніх причин, які завжди будуть частковими, завуженими, обмеженими. У поліфонічній інтертекстуальній мережі, де текст вступає у діалог з безмежною множинністю інших текстів, втрачається різниця між зовнішнім і внутрішнім, суб'єктивним і об'єктивним, наслідком і причиною, типовим і випадковим.