Література та літературознавство української діаспори - Людмила Скорина 2005

Юрій Липа
Тематичні обрії історичної прози
Лекція 4. Проза українського зарубіжжя

Всі публікації щодо:
Липа Юрій

Юрій Липа (1900 — 1944) — громадський діяч, поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, історик, філософ, лікар, політик. Роман «Козаки в Московії» — неабиякий здобуток української історичної прози — всієї, не лише діаспорної. Написанню роману передував тривалий період накопичення матеріалу: молодий автор уважно вивчав першоджерела, історичні й літературні пам’ятки, словники, документи, рукописи. Звідти потрапило на сторінки Липиного роману чимало характеристик, описів, слівець, зворотів, а також імен та прізвищ. Очевидно, звідти перебрався і головний герой — Григорій Трембецький, лицар і купець. З отих одчайдухів, чиїми стараннями, чиєю сміливістю і кмітливістю, потом і кров’ю багатіла козацька нація. Той, що у власних потребах об’їздив Захід і Схід, побував і на Півдні, і на Півночі, а нині, за підказкою царського сина і втікача Іоан- на Шуйського, прагне здобути «найбільший скарб Московії», що його цар Іван IV Лютий заховав десь на волзьких берегах, щойно завойованих і досі не приборканих. Григорій Трембецький разом зі своїми товаришами знаходить це закляте місце, щоправда, коштом неймовірних зусиль, жертв і принижень. Знайшов і прочитав вирізьблені, порослі мохом слова: «Буде ти мя подимеші — Добро тебі будеть». Довго ще вони марудяться, підкопуючи й зіштовхуючи велетенську брилу, Трембецький радіє, бо твердо знає: «За всі знущання, всі труднощі і небезпеки мав йому камінь деспота заплатити». Зрештою, вони зрушили з місця, перевернули камінну потвору. І вражений шукач московських скарбів прочитав вибиті на зворотному боці, по-азіатськи лукаві слова: «Пощо шукаєш, нічого бо тут не положено». А що інше могло там заховатися, крім страху, насильства, батогів свистячих і стятих голів? «Бо ж тільки черви ворушаться під цим камнем оного тирана».

За багатьма ознаками перед нами твір авантюрного жанру, і Юрій Липа сумлінно працює в заданих параметрах. А проте най- крутіші авантюри чекають на читачів не в зовнішній площині, а в сфері внутрішній, духовній: ми з неослабною увагою стежимо за пригодами розмислів — як авторових, так і його непосидючих героїв. Вони постійно ставлять (собі і нам) цікаві запитання, що на них маємо відповідати.

Юрій Липа вигострив своє історіософічне мислення у трактатах і розвідках, тож наочно продемонстрував, що розвиток думки може тримати читача в напрузі від першої до останньої сторінки. Так, сюжет «Козаків в Московії» складний, і вправляється з ним автор непогано. І сам по собі подієвий ряд колоритний і розгалужений. Але його підкріплено ще рядом осмислювальним — і виявляється, що він і є головною дійовою особою, елементом визначальним і засадничим. Ми стежимо за перегонами думок з не меншою цікавістю, аніж за бійками і пересуванням героїв у просторі, за їхніми зальотами і приватами.

Зрештою, Липина думка рухається в одному, обраному свідомо напрямку: треба свою, українську державу мати! Годі вже озиратись то на Польщу, то на Московію, то на Туреччину, то на Литву, і єдине, що нам допоможе і зарадить — то гетьманська, монарша десниця, що міцно тримає всіх у покорі, провадить до спільної мети. У цьому благо не лише України, а й ближчих і дальших її сусідів, і то не гра дрібних людських амбіцій — то вияв історичної необхідності. «Не буде війни, — мовить у романі гетьман Богдан Хмельницький, — між Москвою і Короною Польською — ми утвердимося». Юрій Липа обстоював гетьманський, авторитарний спосіб керування українською державою.

Зовсім не зайвим буде запізнатись, як під пензлем видатного майстра оживає суперечливе, жорстоке і героїчне, буремне XVII століття, вікопомна доба Хмельниччини, якими барвами починає світитися образ великого гетьмана. Постать Богдана Хмельницького, за Юрієм Липою, одна з центральних і найважливіших у багатовіковій українській історії. У такому тлумаченні, очевидно, був певний виклик. Адже радянські, наприклад, історики таврували Богдана Хмельницького, називали виразником класових інтересів українського магнатства і шляхетства, тобто зрадником трудових народних мас. Юрій Липа натомість дивився на Богдана Хмельницького іншими, захопленими очима і вбачав у ньому не ворога, а рятівника українського народу. Як усі великі реформатори, був він передусім завершенням досвіду попередніх поколінь. Він розв’язав хитання своїх попередників, козацьких політиків, як, наприклад, блискучого геополітичного стратега середини XVI ст. Дмитра Байди-Вишневецького. Інша річ: за цим романом перебіг народного повстання під проводом Хмельницького студіювати неможливо і не треба. «Козаки в Московії» — скоріше поема, низка розгорнутих поетичних метафор на теми з епохи народно-визвольної війни. Роман «Козаки в Московії» суттєво розширив як тематичні, так і стилістичні об- шири української прози.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.