Література та літературознавство української діаспори - Людмила Скорина 2005

Святомир Фостун
Тематичні обрії історичної прози
Лекція 4. Проза українського зарубіжжя

Помітною постаттю серед української діаспори, особливо у Великобританії, є Святомир Фостун. Дитинство і юність С. Фостуна пройшли на Прикарпатті, де він почав формуватися як громадянин-патріот, беручи участь у національно-визвольному русі у лавах ОУН-УПА. Пройшов через тяжкі випробування долі як учасник боїв дивізії «Галичина», зазнав гіркого полину чужини у таборах військовополонених, злигоднів післявоєнних років на еміграції в Англії. Але й далі боровся із життєвими труднощами, зумів здобути освіту, науковий ступінь доктора права, став відомим письменником. За перо С. Фостун взявся за покликанням; відчував потребу перенести на папір те, що бачив, пережив і він, і його друзі-побратими у буремні роки війни.

Писати почав у 47-му поці, ще в Італії. Задумав повість на історичну тематику з час з Хмельниччини, але закінчувати її довелося уже в Англії куди переїхали дивізійники «Галичини». Після кількох років напруженої праці написав книжку про українських декабристів «Плем’я непокірних», пізніше другу книжку — про участь українців у тридцятилітній війні в Європі на боці Франції проти Іспанії. Згодом вийшла книжка «Над Галичем гримить» — широке історичне полотно про життя та діяльність Ярослава Осмомисла.

Звернення до історичної тематики визначило дальший вибір сюжетів для чергових творів автора. Він проникав у такі пласти історії, що стосувалися малодосліджених або замулених подій нашого минулого. Так, наприклад, про декабристів-росіян багато написано, зокрема російськими письменниками, а от про декабристів-українців, про їхні сподівання на визволення України з-під царського ярма не рекомендувалося говорити ні науковою, ні художньою мовою. Те, що дозволив собі талановитий російський поет К. Рилєєв у поемі «Войнаровський» за часів царату, не міг дозволити письменник за часів більшовицького режиму. Тому звернення С. Фостуна до мужніх постатей українців-декабристів мало не лише художнє, а й політичне значення. Автор повісті «Плем’я непокірних», у минулому воїн, торкався героїчних сторінок нашої історії, актуалізував нашу історичну пам’ять.

Змалювавши образи українських декабристів, С. Фостун у романі «Над Галичем гримить» звернувся до постаті князя Ярослава Осмомисла. Цей мудрий правитель зміцнив свою державу, розширив її володіння, вів боротьбу проти половців. Саме Ярослав Осмомисл — центральна постать повісті письменника, який у своїй художній оповіді спирався на свідчення літописців, легенди й перекази, скупі історичні джерела. Твір доносить до сучасних читачів відгомін давніх епох, військових походів, розкриває картини життя і побуту з князівських часів, утверджує думку про необхідність боротися за міцну і єдину державу.

Роман «Нас розсудить Бог» переносить читачів у часи гетьманування Павла Полуботка, який прагнув зберегти козацькі вольності і привілеї, що їх постійно урізував царський уряд. За це був з наказу Петра Першого ув’язнений у Петропавлівській в’язниці у Петербурзі, де помер, промучившись 25 літ, 1723 року. Історія життя й боротьби Полуботка, його взаємин з Петром Першим складає основу роману, в якому порушуються проблеми українсько-російських взаємин, морально-етичних стосунків наказного гетьмана України з царськими можновладцями, які разом з царем Петром гнобили волелюбний український народ. Книжка написана з точки зору справедливості боротьби, що її вели проти царату вірні сини України.

Навколо постаті Полуботка точилося чимало розмов, ширилися легенди про нього у зв’язку із так званим скарбом гетьмана, залишеним в одному з англійських банків. Письменник цю легенду серйозно не трактує, вважаючи її малоймовірною вигадкою. Основну свою увагу він звернув на реальні справи і події, пов’язані з іменем Полуботка, який навіть самому цареві мав сміливість сказати болючу правду про долю його народу під царською кормигою. Так міг написати про Полуботка письменник поза Україною, не знаючи над собою цензурних утисків, прислухаючись лише до голосу серця. Тільки в еміграції можна було з прихильністю згадувати Мазепу, мазепинців, а також їх нащадків, які далеко за межами Батьківщини, у Франції, турбувалися українською справою, виносили її на міжнародні політичні форуми, як це робили Пилип Орлик та його син — генерал-поручик французької армії Григорій Орлик.

Роман «Нас розсудить Бог» — твір багатоплановий: на тлі історичних подій тут розгортаються соціально-побутові та політичні події як на Україні, так і поза її межами, зокрема в Росії та Франції. Епіцентром художнього полотна є роздуми Полуботка та його однодумців над долею України, бажання протистояти намаганням Петра Першого ще більше поневолити колись вільний козацький край, остаточно перетворити його в слухняну рабиню — Малоросію. Останні розділи повісті, у яких йдеться про ув’язнення й покарання Полуботка та козацької старшини у Петропавловській фортеці, написані автором з особливою емоційною напругою. На облесливі, спокусливі обіцянки царя повернути гетьманові його права і привілеї, помилувати старшину козацьку, якщо вони розкаються, а Полуботок заявить у сенаті, що, виконуючи обов’язки наказного гетьмана, «допустився певних помилок», «прирікає в майбутньому слухатися свого государя», він рішуче каже, що не про свою долю турбується: «Хочу, щоб Україна була вільною!».

Твір написано живою, образного мовою, події в ньому розвиваються динамічно, сцени історичні поєднуються з побутовими, навіть пригодницькими. Оповідь автора — лаконічна, сконденсована.

Святомир Фостун є також автором книжки спогадів «На крилах життя» (1972), науково-популярних нарисів «50-ліття УАПЦ» (1972), наукової розвідки «Пінська конгрегація» (1974), повісті з часів Другої світової війни «Шляхами смерті» (1976), багатьох публіцистичних статей на громадсько-культурні і політичні теми. Тривалий час він провадив велику громадсько-культурну діяльність, виконував багато обов’язків: був генеральним секретарем Світового Конгресу Вільних Українців (1971 — 1973), генеральним секретарем Союзу Українців у Великій Британії, головою Об’єднання колишніх Вояків-Українців у Великобританії, заступником голови Президії Ради Українських комбатанських організацій західної діаспори, членом секретаріату Світового Конгресу Українців, головою Товариства українських літераторів у Великобританії, довголітнім редактором тижневика «Українська думка», журналів «Сурмач» і «Відомості».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.