Довідник з української літератури

КЛИМЕНТІЙ ЗІНОВІЇВ

КЛИМЕНТІЙ ЗІНОВІЇВ (40-ві — 50-ті роки XVII ст. — після 1712, Чернігів) — поет, один із перших українських етнографів.

Біографічних відомостей про Климентія Зіновієва майже немає. Очевидно, був вихідцем із незаможної родини. Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. Постригся в ченці. Життя пройшло у мандрах Україною, Білоруссю, Польщею, Росією, Литвою. Останні роки провів у одному з монастирів Чернігова.

Климентій Зіновіїв — автор рукописної збірки, уперше опублікованої В. Перетнем у Львові 1912 р. під назвою „Вірші ієромонаха Климентія Зиновієва сина”. У ній міститься 369 віршів і близько 1600 прислів'їв та приказок.

Тематика поетичних зацікавлень митім досить широка. Він правдиво відтворював життя й побут різних верста тогочасного суспільства, висловлюючи і власні погляди на зображуване. Чимало віршів є соціально спрямованими — він щиро співчуває біднякам, засуджує користолюбні, нечесні вчинки багатих, водночас дошукуючись відповідей на вічні моральні питання людського співжиття на землі. Своїх майбутніх читачів мовби намагається спрямувати на шлях добра, справедливості, любові. Часом у тексти, в основному зображально-описової лірики, проривається гірка іронія чи засторога автора від нечесних, ганебних учинків. Деякі вірші присвячено житло чернецтва. З них можна зрозуміти дещо про його власну долю, зокрема причини, що змусили покинути спокійне перебування в монастирі й податися в мандри („О чернцах и о хотящих в чернецтво”).

Писав поет книжною мовою, але активно залучав елементи уснорозмовної лексики, таким чином значно розширюючи образно-стильові можливості художнього відтворення. Його поезії жанрово різноманітні: елегії (яких більшість), а також духовна лірика (молитви, канти, псалми).

Літ.: Компан О. С. Творчість Климентія Зіновієва як одне з джерел вивчення історії Лівобережної України другої половини XVII і початку XVIII ст. // Наук. зап. Ін-ту історії. К, 1957; Колосова В. П. Климентій Зіновісв. К., 1964; Історія української літератури: У 8 т. К., 1967. Т. 1.

Р. Мовчан