АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) — давньоукраїнський поет першої половини XVII ст.

Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку «Лямент по святобливо вмерлім... Іоанну Василевичу, презвитерю...», який призначався для декламації під час похорону Іоанна Василевича. Твір є типовою пам'яткою українського літературного бароко.

Літ.: Українська поезія: Кінець XVI — початок XVII ст. К., 1978; Українська поезія XVII століття (перша полонина): Антологія. К., 1988.

О. Хоменко