Українська література - Новий довідник - М. Радишевська 2008
Виникнення терміну «соціалістичний реалізм»
Літературний процес першої половини XX ст.
Нова література(поч. XIX - до наших днів)
У кінці 20-х - на початку 30-х рр. починаються судові процеси, більшість з яких була сфабрикована. їх. ня мета — знищити цвіт української нації, її інтелектуальну та культурну еліту. Сумна статистика свідчить, що серед репресованих письменників Радянського Союзу половина -. українці.
Політичні репресії не могли не вплинути на перебіг літературного процесу. Згортаються стильові пошуки, розпускаються літературні організації. У 1934 році відбувся І Всесоюзний з’їзд радянських письменників, який засвідчив існування в Україні єдиної спілки письменників СРСР. Поняття стилю й методу починають ототожнювати. У результаті вирішено дати визначення нормативного методу.
За настановами ВКП(б) впроваджено єдиний всесоюзний літературний напрям, для назви якого пропонували такі формули: «пролетарський реалізм», «психологічний», «тенденційний», «конструктивний», «метод комуністичного реалізму», «діалектико-матеріалістичний метод». Усі ці формулювання ввібрав у себе термін соціалістичний реалізм (за аналогією до критичного реалізму XIX ст.).
Довгі роки стильові пошуки мали визначатися саме критеріями соцреалізму як офіційно визнаного провідного літературного методу. Він вимагав зображення реальних подій, оспівування революційного ідеалу, обов’язкової поляризації персонажів, чітко визначеного морального аспекту («Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Оптимістична трагедія» 3. Вишневського).
Водночас «стара» традиція (а назва цього методу свідчить про те, що походить він від класичного реалізму) дозволяла митцям широко залучати досвід минулих поколінь. Проте час від часу з’являються твори, що виходять за рамки звуженого підходу до літературної творчості, вони стають гордістю української літератури («Патетична соната» Миколи Куліша, безсмертні усмішки короля українського гумору Остапа Вишні). Це засвідчує неабиякий мистецький хист майстрів слова, їхнє глибоке внутрішнє прагнення відстоювати власну індивідуальність, творчу свободу, вільне виявлення свого внутрішнього світу.