Всі публікації щодо письменника:
Теорія літератури

Теорія літератури - Олександр Галич - 2001

Містерія - Жанри драматичного роду - ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ - РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ

Містерія (від грец. μυστήριον — таїнство, служба) — жанр релігійної драми XIII — середини XVI століття, що поширюється в Італії, Англії, Німеччині, Нідерландах і особливо у Франції. Містерія постає, з одного боку, з літургійної драми, з іншого — з так званих „мімічних містерій” (міських процесій на честь релігійних свят або урочистих з'їздів до міста королів). Як і в літературній драмі, основними групами містерій були різдвяні й великодні. Але до подій, пов'язаних з народженням і воскресінням Христа, долучалися також усі події Старого й Нового Заповітів, що мали у спою чергу зв'язок з ними. Окрім різдвяних і великодніх подій, згодом опрацьовувалися інші епізоди Священної історії (історії гріхопадіння, Авраама та Ісаака, Йосифа, Благовіщення, весілля в Кані, Христові притчі тощо). Такі містерії потребували для вистави кількох днів, а нерідко — тижнів, у них брали участь сотні людей. Так, „Містерія Старого Заповіту” складалася з майже 40 п'єс, де 250 акторів зображали біблійні події від створення світу до Різдва Христового. Близько 400 персонажів діяло в „Містерії Страстей Господніх” А. Гре- бана. У XV столітті створюється французька містерія на матеріалі не релігійної, а історичної події — „Містерія про облогу Орлеана”, в якій створюється образ Жанни д'Арк. Текст містерій нерідко імпровізувався. П'єси здебільшого писали анонімні автори або колективи. З відомих нам імен творців драм цього жанру — Ж. Бодуель, А. Гребай, Рютбеф. У містеріях XVI століття посилюються натуралістичний і комедійний елементи, що призводить до заборони п'єс у 1548 році. На зламі XIX—XX століть містерії відроджуються в Німеччині, Іспанії, Франції. В драматургії XX сторіччя можна знайти чимало зразків, де засоби містерії сполучаються з комедійними елементами (наприклад, „Містерія-буф” В. Маяковського, „містерія для театру ляльок” „Про диявола, що проповідував чудеса” бельгійського драматурга М. де Гельдерода). Містеріальне у творах театрального авангарду синтезується з „низьким”, вульгарним, фарсовим (драми Антонена Арто, Олександра Введенського, Жана Жене).

Середньовічні європейські містерії знайшли свій відгомін в українській різдвяній та великодній драмах. У 1737 році М. Довгалевський створює різдвяну драму „Комічна дія”. Дві різдвяні драми початку XVIII століття приписують Д. Тупталу („Комедія на день Рождества Христова”, „Комедія на Успеніє Богородиці”). До кінця XVII століття належить київська шкільна драма „Дія, на страсті Христові списана”. Найяскравішою українською драмою великоднього кола є галицьке „Слово про збурення пекла”, засноване на апокрифічній Євангелії від Никодима.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.