Українська література - статті та реферати

Урок-екскурсія до пам'ятника Т. Шевченку в Харкові

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

1. Юридична безпека(список учнів із підписом і печаткою директора школи) 2. Тема і назва екскурсії 3. Мета 4. Розподіл обов’язків 5. Призначення головного координатора і відповідального за техніку безпеки, екскурсовод 6. Історія створення пам’ятника.

Він створений видатним скульптором М. Г. Манізером. Постать Шевченка сприймається досить реально: зосереджене обличчя, проникливий погляд очей, міцно стиснуті вуста — все це переконливо передає внутрішній стан поета. Він стоїть, глибоко замислившись. Енергійним жестом ніби скидає одвічне ярмо рабства, надихає поневолений народ України на боротьбу. Починає і завершує скульптурну композицію жіночий образ. Катерина, яка відкриває галерею чудових скульптур, символізує пригнічену Україну, інша — горда, з книгою в руці — символ незалежної освіченої України. Поряд з Кобзарем — найулюбленіші герої його творів: — Ярема, Понта, солдат-рекрут, Кріпак з жорнами. Фігури, що оточують п'єдестал, - вдвічі менші статуї Шевченка. Вони сприймаються в основному поблизу. У створенні скульптур, близьких до шевченківських образів, неоціненну допомогу М. Г. Манізеру надали видатні майстри української сцени - актори харківського театру "Березіль", згодом народні артисти СРСР Н. М. Ужвій, А. М. Бучма, І. О. Мар'яненко, О. І. Сердюк та інші. Композиційні та пластичні рішення : ? Катерина ? Перша композиція. (Вмираючий гайдамака. Гайдамака з косою. Той, що рве пута.) ? Зв'язаний запорожець. ? Друга композиція. (Жінка-селянка. Той, хто несе жорно. Солдат-рекрут.) ? Третя композиція. (Робітник із схиленим прапором. Студент. Робітник з гвинтівкою. Матрос. Червоноармієць). ? Четверта композиція.(Селянин. Шахтар. Жінка з книгою (Дівчина-рабфаковка))

7. Покладання квітів

8. Декламація поезій Шевченка

9. Фото і відео репортаж

10. Письмовий твір(враження від екскурсії) «Мій і наш Шевченко».

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отоді я

І лани і гори -

Все покину і полину

До самого бога

Молитися... А до того -

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.