Усі уроки української літератури 10 клас І семестр - 2018

ШЛЯХ НЕЧИПОРА ВАРЕНИЧЕНКА ВІД ПРАВДОШУКАЧА ДО РОЗБІЙНИЦТВА - ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Мета (формувати компетентності): предметні: навички дослідницько-аналітичної роботи з твором та виокремлення головного в тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення; ключові: уміння вчитися: навички засвоєння здобутої інформації, пізнавальної діяльності, критичного мислення та вміння розуміти образ головного героя для розкриття ідейного задуму твору; комунікативну: навички спілкування в колективі, роботи в групі; толерантне ставлення до почуттів і думок оточення; навички культури відповіді; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення до пізнання, до гуманістичних ідеалів, любов до літератури, гуманістичний світогляд; свідоме ставлення до моральності; прагнення; естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд; громадянську: патріотичні почуття, любов до України, національну самосвідомість, глибоке усвідомлення понять лицарської честі, щирого патріотизму; здатність на подвиг, усвідомлення власної гідності і національної незалежності; загальнолюдську: доброзичливість, чесність, повагу до людей, доброту, справедливість.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Літературний диктант „Так чи Ні“

1. „Перший симфоніст української прози“,— так сказав про Панаса Мирного М. Коцюбинський. (Ні)

2. Автонім Панаса Мирного Рудченко. (Так)

3. За жанром „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ — соціально-побутовий роман. (Ні)

4. Роман складається із чотирьох частин. (Так)

5. У творі порушено проблеми добра і зла, батьків і дітей, землі і достатку, народної моралі. (Так)

6. В основу написання роману покладено повість „Чіпка“. (Так)

7. Співавтором роману „Хіба ревуть воли...“ був О. Білецький. (Ні)

8. Роман уперше був надрукований М. П. Драгомановим у журналі „Киевская старина“ 1880 року. (Ні)

9. До композиції належать розташування персонажів у творі, система розгортання подій, своєрідність організації художнього матеріалу. (Так)

10. Ідея роману криється в його алегоричній назві. (Так)

11. У третій частині роману розповідається про руйнування Запорозької Січі Катериною ІІ і поступове закріпачення України. (Ні)

12. Основна сюжетна лінія роману — доля Чіпки Варениченка від народження до ув'язнення. (Так)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Наскрізним образом роману „Хіба ревуть воли...“ є образ Чіпки Варениченка. У його створенні найповніше розкривається величезний літературний талант Панаса Мирного.

Під час уроку ми простежуємо, як Чіпка, головний герой твору, прожив свій вік, якими законами й правилами він керувався у житті.

Олесь Гончар, говорячи про Нечипора Варениченка, висловив думку, що він „людина, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася у своїх потенційних якостях і можливостях“.

Отже, з'ясуємо причини, які спонукали його зійти з праведного шляху правдошукацтва на криву стежку розбійника і „стати пропащою силою“.

IV. СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за запитаннями

Ø Одним із засобів творення образ героя літературного твору є портрет. Пригадайте, де вперше автор описує зовнішність головного героя. Як характеризує його цей опис?

Ø Зачитайте портретну характеристику Чіпки. (Уперше з описом зовнішності Чіпки ми знайомимося в розділі „Польова царівна“, де хлопець іде оглядати своє поле. Зачитується цитата від слів „Отакої самої пори...“ до „ним світилась якась незвичайна сміливість і духовна міць з якоюсь хижою тугою“.)

Учитель. Ви, напевне, звернули увагу на останній рядок опису, особливо на слова „сміливість і духовна міць“ („хижа туга“).

Ø На яку думку вони можуть наштовхнути читача? (З портретної характеристики ми дізнаємось, що перед нами звичайний хлопець — хлібороб, а його погляд говорить про зовсім інше,— непередбачуваність у діях.)

2. Робота в групах

Учитель. Тож з'ясуймо, як в одній особі „вжилися“ хлібороб і злочинець. З цією метою будемо працювати в групах. Сподіваюсь, ваші повідомлення допоможуть нам дійти до спільної думки.

Методичний коментар. Під час повідомлень бажано зачитувати цитати з тексту.

Повідомлення 1 „Від дитинства до скоєння злочину“

Як відомо, особистість людини починає формуватись у ранньому дитинстві. У Чіпки воно було обікрадене. Ріс без батька. Його, на жаль, він не знав і ніколи не бачив. Виховувався матір'ю і бабусею. Мотря, мати Чіпки, перебивалась випадковими заробітками в багатіїв. Жила сім'я в крайній бідності. „...Хата осунулась... Стріха місцями повигнивала. Стіни чорні, аж цвіллю взялися од води. Біднота несказанна, злидні невилазні“.

Малий Чіпка постійно недоїдав. Тому й не дивно, що шматок черствого хліба на столі був радістю для дитини.

Хлопчик ріс допитливим. Цікавився в бабусі про звірів, птахів. Це свідчить про глибокий розум. Дитяче товариство з нього кепкувало. У школі не навчався, як і більшість селянських дітей тих часів. У 12 років пішов у найми. За непослух господар його бив. У серці зародилась ненависть до кривдника, і він вирішив підпалити господарські будівлі. Відтоді у нього з'явилась ненависть на долю, яка поділила людей на багатих і бідних.

Світлим променем у його житті став дід Улас, який пас громадську отару. Дід своїми розповідями збагачував знання Чіпки про життя, уперше сказав підліткові, хто його батько. Через деякий час діда Уласа знову забрав пан до двору.

Отже, у дитинстві Чіпка зазнав перших моральних травм: смерть баби Оришки, повернення діда до панського двору.

Методичний коментар. Група „Психологи“ працює над створенням таблиць „Чинники впливу на психоемоційний стан героя“.

Чинники впливу на психоемоційний стан Чіпки-дитини

№ п/п

Негатив

Позитив

1

„Виродок“

Спілкування з бабусею Оришкою

2

Злидні

Бесіди з дідом Уласом

3

Постійне недоїдання

Щасливі дні на пасовиську в товаристві діда та Грицька

4

Відсутність освіти


5

Невдале наймитування


6

Злість на панів і кривдників


7

Смерть баби


8

Діда забрали до панського двору


Повідомлення 2 „Чіпка — господар“

Від далекого родича Мотря отримала у спадок землю. Саме у клопотах, працюючи біля землі, Варениченко почувався справжнім господарем. Придбав з часом конячку, потім корову. Вистачало у хлопця сили працювати і на своєму полі і в наймах.

Учень зачитує цитату: „Рано встає, пізно лягає, та все в полі та в полі. Хоч не дуже радіє та й не журиться, за роботою ніколи. Сам на себе, на свою працю всю надію покладає. Припадає до того поля, наче закохався у його. Не тільки в будень — і в свято“.

Для Чіпки поле було змістом селянського життя, достатку. На своєму полі він зустрів польову русалку Галю, яку покохав з першого погляду. Невпізнанно змінився, „з лиця спала давня туга, став веселішим, привітнішим“.

Чинники впливу на психоемоційний стан Чіпки-господаря

Позитивні

Негативні

Домашня живність: кінь, корова, свині

Побоювання, що Галя не схоче вийти за нього, бо багачка

Мати купила новий одяг


Закоханий і мріє про одруження


Повідомлення 3 „Слизька дорога“

Недовго тривало Чіпчине хліборобське щастя. З'явився далекий Луценків небіж з Дону і за хабар відсудив собі землю. Слово „Дін“ для матері й сина стало символом нещасть і бід.

Безземелля — страшна трагедія для хлібороба. Це вічні найми. Годі й думати було про одруження. З пекучою ненавистю до хабарництва й неправди Чіпка зайшов уперше до шинку.

Учень зачитує цитату: „Що тепер я?.. Людський попихач, наймит?.. Пропало... все пропало.“

Усі статки, зароблені важкою працею селянина-хлібороба, попливли до шинку. У п'яному гніві вигнав Чіпка матір з дому. Зійшовся з „друзями-п'яницями“. Ночував у холодній нетопленій хаті. Усе пропив. Одного тільки не зміг — жита. Рештки хліборобської совісті не дозволяли цього зробити. Необмолочені снопи вирішив подарувати колишньому товаришеві Грицькові, бо знав, що його праця „не пропаде марно, а доведе її добрий чоловік до розуму...“.

Коли не стало за що пити, компанія (Лушня, Матня, Пацюк і Чіпка) вирішує обікрасти пана. Мотивують свій вчинок тим, що в пана добро нажите людською кривавицею.

Чіпка йшов неохоче, опинався, а коли дійшло до того, що їх викрив сторож, він напав на сторожа і прибив його. Через кілька днів ні в чому не винний чоловік помер, залишивши сиротами малих дітей.

Наступними жертвами грабунку стали сільський писар та голова. Цього разу Чіпка сам виступив ініціатором нападу. Хлопець довго вів безпутне життя, хоч хвилини тверезості ставало воно йому остогидним і противним.

Коли піщанські кріпаки збунтувались проти пана, почалася над ними розправа. Чіпка побачив діда Уласа, якого били різками. Хотів заступитись, кликав на поміч: „Братця!.. Не даймо знущатися над дідом!.. Ходім, братця!.. Тимофію! Петре! Якиме! Збирайте громаду докупи! Не даймо, братця!..“ Тоді в його голові визріває страшний план помсти: „Станьмо краще такими людьми, як усі,— приймемось за роботу, удень будемо працювати. а ніч — матінка — і научить і скаже, де наше лежить.“.

Чинники впливу на психоемоційний стан Чіпки-п'яниці, Чіпки-злодія

Позитив

Негатив

1

Подарував жито Грицькові

Спився

2

Заступився за діда Уласа

Потрапив у товариство п'яниць і злодюг

3


Вигнав з дому матір

4


Жорстоко побив сторожа

5


Займався крадіжками

6


Виконував страшні плани помсти

Повідомлення 4 „Чіпка багатіє“

Чіпка знайшов у собі сили перепросити матір і повернути її в рідну домівку. Люди дивувалися: Варениченко взявся за розум, бо почав господарювати, найнявся в сусіднього пана молотити снопи, знову потоваришував з Грицьком. Ніхто не здогадувався, що Чіпка вів подвійне життя. Вдень — порядний хлібороб, уночі — розбійницькі мандри, якими, як з'ясувалось, керував Галин батько.

Чіпка розбагатів, одружився. Інакше до нього почало ставитись сільське начальство, прості селяни. Під час перших виборів у земство громада висунула його у виборщики, а потім у гласні. На виборах він заступався за селян. Коли його обрали у члени управи, дуже зрадів.

У нього навіть виникла думка „давнє забути і слід його загладити“. Панам у земстві не хотілось, щоб серед них були представники від селян. Вони повернули закон так, щоб вивести Чіпку з управи, бо він не мирився з махінаціями земців.

Чинники впливу на психоемоційний стан героя

Позитив

Негатив

1

Примирення з матір'ю

Нічні розбої і грабежі

2

Одруження

Вигнання з управи

3

Хліборобська праця


4

Достаток


5

Визнання громади


6

Повага від начальства


7

Вибори до земства


Повідомлення 5 „Злочинець“

Вигнання з управи було останньою краплею, яка переповнила все і вивела Чіпку на шлях сліпого розбою. Він став жорстоким ватажком розбійницької ватаги.

Грабунки, вбивства, зводять нанівець його протест. Кров загублених жертв, смерть ні в чому не винних людей невиправним тавром заплямовують Чіпку. Він з правдошукача перетворюється на звичайного кримінального злочинця.

Чинники впливу на психоемоційний стан Чіпки-вбивці

Позитив

Негатив

1


Грабунки

2


Вбивства

Учитель. Настав час заслухати результати дослідження на основі заповнених таблиць групи психологів, які досліджували причини морального падіння Чіпки за допомогою таблиці чинників впливу на психічний стан героя впродовж його життя.

Орієнтована відповідь. Проаналізувавши таблицю, ми зробили висновок, що в житті Чіпки переважали негативні чинники. Позбавлений батьківської любові, недолюблений матір'ю, зневажений однолітками... Перелік можна продовжувати. Психіка людини формується в дитинстві.

Отже, руйнування почалось у дитинстві і, не підкріплене постійним позитивом, продовжилось у зрілому віці. Негатив привів до падіння.

3. Пошуково-дослідницька робота.

Вправа „Вихід зі складної ситуації“

Дати відповідь на такі питання.

Ø Яке рішення міг би прийняти Чіпка після втрати землі? (Піти на заробітки, найнятись у пана на роботу. По клаптику купляти землю, яку ніхто не відбере).

Ø Чи міг би Чіпка пристосуватись до нових обставин, коли його виключили із земства? (Звичайно, міг би, адже він уже мав землю, достаток. Міг би працювати і шукати мирні шляхи боротьби з несправедливістю.)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

Учитель. Дійшли ми висновку, що Чіпка — вбивця, злочинець. Усе життя він шукав правду й одночасно нею нехтував. Шукав її межи людьми, а власну втратив. Збирався помститися своїм кривдникам, а вбивав невинних: сторожа, сім'ю Хоменків. За все в житті слід відповідати. Каторга для нього — справедливе покарання. Можливо, після повернення, він зможе змінити своє життя.

Метод „Коло ідей“

А зараз уявіть на мить, що ви зустрілися з Нечипором Вареником. Які поради при нагоді ви дали б йому на майбутнє?

□ Навчитися прощати.

□ Критично ставитись до себе і до своїх вчинків.

□ Шукати винуватців нещастя не в комусь, а в собі.

Учитель. Кожна людина народжується на світ для добра, але, на жаль, у житті Чіпки переважило зло. Гіркий досвід „правдошукача“ дає зрозуміти, що життя — це не чернетка, в якій можна виправити помилку. Його слід творити за законами честі й порядності.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати твір-мініатюру „На крові щастя не збудуєш“.

2. Дібрати ілюстрації робіт українських художників із зображенням жінок, дівчат.