Усі уроки української літератури 10 клас І семестр - 2018

РОМАН ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ - ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН, СВІДЧЕННЯ ЙОГО МОЖЛИВОСТЕЙ У ХУДОЖНЬОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ДІЙСНОСТІ. СПІВАВТОРСТВО З І. БІЛИКОМ. ШИРОТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ - ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: знання історії написання роману, його сюжету (1, 4 частини); читацьку активність; мислення; культуру усного зв'язного мовлення; ключові: уміння вчитися: самоорганізовуватися до навчальної діяльності; загальнокультурну: дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв'язно висловлюватись під час повідомлень; соціальну: розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до співрозмовників; комунікативну: удосконалювати вміння дітей формулювати мету власної діяльності будувати діалоги, робити висновки за результатами діяльності).

Теорія літератури: соціально-психологічний роман.

Обладнання: портрет письменника, словник літературознавчих термінів, таблиця „Жанри епосу“.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

Створення анкети життєвого і творчого шляху Панаса Мирного.

Варіант І

Дата і місце народження

13 травня 1849 року у м. Миргороді на Полтавщині

Батьки

Батько, Яків Григорович Руденко, державний чиновник. Мати — домогосподарка

Сфера діяльності

Державний службовець-чиновник, поет прозаїк, драматург, публіцист, перекладач

Риси характеру

Скромний, благородний душею, наполегливий у діях, гуманний, мудрий, справедливий, працьовитий, людяний, відповідальний, вимогливий до себе і підлеглих

Життєве кредо

„Вся моя слава — Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і була слава“

Літературне оточення

І. Карпенко-Карий (1845-1907), Михайло Коцюбинський (1864-1913), Михайло Старицький (1840-1904)

Життєві випробування

Постійна конспірація (втаємничення справжнього імені), загибель у Першій світовій війні старшого сина Віктора, у громадянській — молодшого Леоніда

Псевдоніми

Мирний

Творчий доробок

Вірш „До сучасної Музи“.

Оповідання: „Морозенко“, „Лихий попутав“, „Пригода з Кобзарем“, „Дурниця“.

Повісті: „П'яниця“, „Лихі Люди“, „Лихо давнє і сучасне“.

Нариси: „Робота“, „Подоріжжя від Полтави до Гадячого“.

Новели: „Сон“, „Серед степів“, „Лови“, „Лимерівна“, „Перемудрив“, „Не вгашай духу“.

Романи: „Хіба ревуть воли, як ясла повні“, „Повія“

Вершинне досягнення

письменника

Соціально-психологічний роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“

Головний зміст і сенс життя

„Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, мій обездолений краю, і вона оповила мою душу чарівними снами й підбурювала думки до роботи“

Дата, місце і причини смерті

Помер від крововиливу в мозок 20 січня 1920 року в Полтаві, де й похований

Вшанування

пам'яті

На могилі встановлено пам'ятник з барельєфом митця. У будинку, де він жив, у 1939 році відкрито літературно-меморіальний музей. Його ім'ям названо школи, вулиці

Варіант 2

Сфера діяльності

Службовець, прозаїк, драматург, перекладач, публіцист, громадський діяч

Риси характеру

Скромний, відповідальний, цілеспрямований, послідовний у намірах і діях, добрий, толерантний, старанний, сумлінний

Кредо

„Словом боротися за правду й волю, за людське щастя“

Світ захоплень

Цікавився фольклором, історією, суспільними науками, актуальними громадськими питаннями

Освіта

Гадяцьке повітове училище, самоосвіта

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Панас Мирний часто здійснював службові поїздки, які давали багатющий матеріал для написання майбутніх творів. Під час однієї з них він почув жахливу історію, на основі якої спочатку появився нарис, згодом повість, а потім — роман.

Отже, завдання нашого уроку такі:

□ повторити жанри епосу, дізнатися, що таке соціально-психологічний роман;

□ дослідити історію написання роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“;

□ дізнатись про співавторство братів Рудченків (Панаса Мирного та Івана Білика) під час написання твору;

□ з'ясувати можливості соціально-психологічного роману у художньому дослідженні дійсності, широті представлення народного життя.

VI. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з новим матеріалом

Методичний коментар. Виступають з повідомленнями учні, які готували випереджувальні завдання. Це зекономить час і дасть змогу заслухати більше інформації. Клас орієнтовно можна поділити на групи: „Теоретики“, „Літературознавці“, „Літератори“, „Критики“.

Група № 1. Літературознавці

Завдання: визначити поняття „епос“, жанри епосу, назвати характерні ознаки роману, з'ясувати поняття „соціально-психологічний роман“.

Епос — це зображення людського характеру в дії через участь у подіях і стосунках із людьми.

Жанри епосу: казка, легенда, дума, переказ, оповідання, новела, повість, роман.

Роман — це великий за обсягом складний за будовою прозовий (віршований) епічний твір, у якому широко охоплені життєві події глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Характерні ознаки роману:

□ зображення всебічної картини життя людей та складного кола життєвих явищ;

□ декілька сюжетних ліній;

□ наявність системи рівнозначних персонажів;

□ значна тривалість подій у часі.

Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях, розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. На відміну від соціально-побутового роману, у соціально-психологічному досліджуються взаємини особи і соціуму.

Група № 2. Літературні критики

Завдання: підготувати повідомлення на тему „Історія розвитку жанру“.

Одним із перших творів цього жанру можна назвати роман „Червоне і чорне“ Стендаля, що був надрукований у 1830 році. Елементом психологізму у творі є епізод, де Матильда де Ла-Моль, думаючи про Жульєна Сореля, малює його профіль.

До цього жанру можна віднести О. Бальзака „Батько Горіо“, „Розкоші і злидні куртизанок“. Згодом їх традиції продовжив і вдосконалив Г. Флобер у своєму романі „Пані Боварі“.

В Англії представником соціально-психологічного роману став „Технерей“, „Історія Пенденніса“, „Пригоди Олівера Твіста“, „Домбі і син“.

У Росії О. Пушкін „Євгеній Онєгін“, М. Лермонтов „Герой нашого часу“, І. Тургенєв „Батьки і діти“, Л. Толстой „Анна Кареніна“, Ф. Достоєвський „Злочин і кара“.

Багато зробив для розвитку жанру польський письменник Болеслав Прус („Лялька“, „Емансиповані жінки“). У ХХ столітті до цього жанру зверталось чимало письменників: А. Кронін „Зірки дивляться вниз“, Т. Драйзер „Трилогія бажання“, „Геній“.

Слово вчителя. В Україні піонером цього жанру став Панас Мирний. Його роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні“ засвідчив новий етап у розвитку української прози.

Історію створення роману ми почуємо від самого Панаса Яковича, який присутній на нашому уроці.

На уроці також присутні кореспонденти багатьох сучасних видань, вони мають слушну нагоду поспілкуватися з автором і дізнатися про роман, як кажуть, з перших уст.

2. Хвилинка акторської майстерності

Методичний коментар. У ролях письменника та представників преси виступають учні.

Кореспондент часопису „Слово“. Панасе Яковичу, нам відомо, що написанню роману „Хіба ревуть воли...“ передували два ваших твори: нарис „Подоріжжя від Полтави до Гадячого“ та повість „Чіпка“. Розкажіть, які події лягали в основу їх написання.

Автор. Дякую за питання і розпочну з того, що 14 квітня 1872 року їхав я від Полтави до батьків у Гадяч на Великодні свята. Проїжджали селами. Хлопчик-візник почав розповідати різні місцеві бувальщини. З жахом слухав його розповідь про розбійника Василя Гнидку, який вирізав сім'ю заможного козака, не пожалів навіть немовляти, котре спало в колисці. Гнидка, як здоровенний іржавий цвях, забитий у гладеньку стіну мого спомину, ломив він мою голову і поривав думку розгадати його чудову появу. У листопаді того ж року написав повість „Чіпка“. Вона потім стала першою редакцією мого майбутнього роману „Хіба ревуть воли...“. Головну увагу зосередив на постаті центрального героя твору — Чіпки Варениченка!

Кореспондент журналу „Україна“. Як тогочасна критика оцінила ваш твір?

Автор. Рукопис повісті я надіслав у Житомир Івану Білику, своєму брату. Він у ті часи був найсерйознішим критиком в Україні. Твір прочитав дуже пильно, щедро розписав на полях зауваження. Найсуттєвіші зводилися до необхідності розширення соціального тла введення в дію інших типів для порівняння й відтінення головного героя, поглиблення мотивації його вчинків і вимога ширшого суспільного погляду на явище розбійництва.

Рецензію отримав на початку 1873 року. Знову перечитав написане. Дещо виправив, дещо деталізував, накидав нову сюжетну лінію про Грицька. Відклав на певний час за своїм творчим принципом: нехай вилежиться і достигне, як та овоч на дереві.

Кореспондент газети „Доба“. Розкажіть, будь ласка, коли Ви знову повернулись до твору. Як Вам удалося його розширити?

Автор. Навесні 1873 року я знову повернувся до твору. Почав розгортати повість у багатоплановий соціально-психологічний роман. Твір невпізнанно розрісся вшир і вглиб, сягаючи аж у півторасталітню давнину. Із короткої, на дві сторінки, згадки про Максима Гудзя постала ціла частина на 5 розділів, де зображено соціальні процеси в Україні від ліквідації автономного устрою до повного закріпачення селян. Варто сказати, що ця частина — ніби окрема повість у романі, викликала у нас із братом багато вагань: була „прибудовою“. Але ми її залишили, бо вона несла в собі вагоме ідейне навантаження. До того ж, постать Максима рельєфно відтінювала образ центрального героя.

Другою контрастуючою тінню Чіпки, ледь зачепленою в повісті, став образ Грицька. Грицьку я присвятив цілий розділ.

Кореспондент журналу „Воля народу“. У мене до Вас запитання: скільки всього було редакцій роману? Коли і де він вийшов друком?

Автор. Всього редакцій було шість. Остаточний варіант твору був надрукований лише 1880 року у Женеві за сприяння Михайла Драгоманова.

Кореспондент газети „Соборність“. Скажіть, будь ласка, що стало на перешкоді друку роману „Хіба ревуть воли...“ в Україні?

Автор. У 1875 році я домовився з М. В. Лисенком, що він допоможе мені видрукувати роман у Петербурзі. З певних причин друк почався тільки наприкінці травня 1876 року, а 5 червня цього ж року вийшов Валуєвський циркуляр про заборону видань українською мовою.

Отже, довелось видавати твір за кордоном. Поширювався він в Україні нелегально.

Кореспондент журналу „Громада“. Панасе Яковичу, мене, як і всіх шанувальників вашої творчості, цікавить те, що твір має два автори. Співавтор — ваш брат Іван Білик. Поясніть читачам, чому ви дали дозвіл на співавторство.

Автор. Уже після третьої редакції твору поради І. Білика переросли у співпрацю, спрямовану на вдосконалення твору. Брат ввів у роман два нові розділи „Новий вік“ і „Старе та поновлене“, поділив його на чотири частини, розбив відповідні вставки в інші розділи.

У своїх розділах і вставках І. Білик використав дійсні факти і події. Наприклад, перші земські вибори у Гадяцькому повіті та діяльність Гадяцької повітової управи за 1868-1873 роки.

Кореспондент журналу „Минуле й сучасне“. Пане Панасе, усім відомо, що відомий український історик Дмитро Яворницький дуже схвально відгукнувся про роман „Пропаща сила“, такою була його перша назва, надрукований у „Киевской старине“ 1903 року. Поясніть, чому у наступних виданнях ви змінили назву твору. Дякую.

Автор. Справді, перша назва твору влучно характеризувала Чіпку як розбійника, але брат мене переконав, що суспільство тримається не на грішниках. Назва „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ — алегорична, промовиста. У творі ми намагалися розкрити причини, які штовхали селян на слизьку дорогу, нівечили мораль, вели до трагедії.

Учитель. Дякуємо автору за цікаве і змістовне інтерв'ю. Дякуємо представника ЗМІ за участь у нашому уроці.

3. Опрацювання ідейно-тематичного змісту твору

Наступним етапом нашої співпраці буде робота над визначенням ідейно-тематичного змісту твору, його композиційної будови, яку відомий літературознавець Олександр Білецький порівняв з будинком з багатьма прибудовами, „зробленими неоднозначно і не за строгим планом“, маючи на увазі насамперед сюжетний розвиток подій.

З цією метою будемо працювати в групах.

Методичний коментар. Якщо клас невеликий, то з повідомленнями виступають підготовлені учні.

Група 1. „Теоретики“

Завдання: визначити ідейно-тематичний зміст роману.

Тема: показ життя та боротьби затурканого українського селянства проти соціального гноблення напередодні та під час реформи 1861 року.

Ідея: воли (алегоричний образ селянства) не ревли б, якби були нагодовані.

У творі порушені такі проблеми:

□ кріпацької неволі;

□ землі і достатку;

□ добра і зла;

□ народної моралі;

□ батьків і дітей;

□ жінки-матері в сім'ї;

□ сім'ї;

□ гріха і спокути;

□ милосердя і жорстокості.

Група 2. „Літературознавці“

Завдання: з'ясувати композиційну специфіку роману.

Композиція літературного твору — це розміщення і співвідношення всіх його складових частин (епізодів), що змальовують певні життєві події, описів зовнішності персонажів, картин природи, інтер'єрів, а також монологів, діалогів, полілогів, це розташування персонажів, а також порядок розгортання подій.

Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на розділи. Всього у творі 30 розділів, які й складають його зовнішню структуру. Кожна частина, розділ мають свій закінчений зміст, внутрішній лад, художню завершеність.

У першій частині розповідається про дитинство та юність Чіпки.

У другій — про сторічну історію села Піски.

Третя знайомить читача зі складною долею Нечипора Варениченка.

У четвертій йдеться про слизьку стежку бунтаря-розбійника, його трагедію. Розв'язуються всі вузли соціальних та особистих суперечностей.

Група 3. „Дослідники“

Завдання: дослідити, у чому полягає складність, багатоплановість роману, визначити його сюжетні лінії.

Свідченням багатоплановості роману є:

□ показ процесу закріпачення українського села;

□ сатиричне викриття чиновництва, земства;

□ показ згубного впливу московської солдатчини;

□ показ наслідків реформи 1861 року.

4. Інтерактивна вправа „Мікрофон“

Завдання: продовжити речення.

1. У романі „Хіба ревуть воли...“ на перший план висунуто життєві долі... (Чіпки, Грицька, Мотрі).

2. Сприяють рельєфному відтіненою головних героїв такі персонажі... (Галя, Христя, баба Оришка).

3. Епізодичними образами твору є ... (Лушня, Матня, Пацюк, Порох, Чижня, Явдоха, генеральша, пан Польський, Крижов).

4. За принципом контрасту розкриваються характери персонажів ... (Чіпки і Грицька).

5. Визначним досягненням романістів є створення колективного образу ... (селянства, яке поступово звільняється від рабських пут).

6. Важливе значення у романі мають епізоди, у яких викриваються ... (хабарництво, крутійство чиновників).

7. Пейзажі у творі подаються і як тло дії, і як ... (засіб індивідуальності).

5. Робота над сюжетом

У романі можна виділити п'ять сюжетних ліній:

1. Рід та життя Чіпки.

2. Розповідь про життя Грицька і його дружини.

3. Історія села Піски.

4. Сюжетна лінія панів Польських.

5. Розповідь про долю Максима Гудзя.

Усі розвиваються на тлі суспільно-історичних подій і тісно пов'язані з ними. Вони то розвиваються окремо, то переплітаються і створюють загальний сюжет твору.

Експозиція починається інтригою. Ми зустрічаємось з головними героями — Чіпкою, Галею, Мотрею.

У другому розділі йдеться про батьків Чіпки, його дитинство і підлітковий вік. Це ближчий шар головної сюжетної лінії, що непомітно входить експозицію. У цій же частині представлена сюжетна лінія Грицько — Христя.

Друга частина роману — це далека передісторія: історія закріпачення села Пісок, що розвивається трьома взаємопов'язаними сюжетними лініями — історія села, роду Максима Гудзя і панів Польських.

У третій частині відбувається зав'язка головної сюжетної лінії („Нема землі“). Далі йде напружений розвиток подій:

□ марне звертання Чіпки до суду;

□ запій;

□ п'яне товариство;

□ повне позорення;

□ проблиск хліборобської совісті (Чіпка дарує жито Грицькові);

□ запій;

□ перша крадіжка;

□ чорна помста сільським властям;

□ захист кріпаків;

□ гірка образа і план помсти.

У цій частині переплітаються лінії Чіпки, Грицька — Христини, історії села Пісок, панів Польських.

У четвертій частині роману лінії Максима Гудзя і Чіпки розвиваються паралельно і сплітаються через розбої та одруження Чіпки з Галею. У лінії історії села постає новий образ — земство, що поєднує в собі і лінію панства і лінію головного героя, доводить останню до кульмінації. Чіпку виганяють із земства. За кульмінацією настає трагедійна розв'язка — винищення козацької родини.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

1. Інтерактивна вправа „Мікрофон“

Ø Чому автори роману зупинилися на алегоричній назві твору?

Ø Які загальнолюдські проблеми порушено у творі?

Ø Чому академік Білецький порівняв композицію роману з будинком „з багатьма прибудовами і надбудовами“?

Ø Чи задумувались ви над тим, що більшість проблем, порушених у творі, є актуальними у наш час?

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

□ „Цікавим питанням на уроці було...“,

□ „Хочу дізнатися більше про...“.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Скласти сенкан до образу Чіпки.

2. Підготуватися до розгляду проблемного питання: „Чіпка Варениченко — правдошукач чи розбійник?“.