Усі уроки української літератури 10 клас І семестр - 2018

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 2. ПИСЬМОВИЙ ТВІР ЗА ТВОРЧІСТЮ ПРОЗАЇКІВ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО ТА ПАНАСА МИРНОГО - ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Мета (формувати компетентності): предметні: досконалення вмінь учнів писати твори-роздуми на основі систематизованих та узагальнених знань; ключові: уміння вчитися: розвиток творчих здібностей учнів, уміння послідовно викладати свої думки, робити висновки, наводити відповідні аргументи; загальнокультурну: розвиток логічного мислення, пам'яті, прищеплення інтересу до наслідків власної праці; громадянську: виховання почуття пошани до творчості письменників, минулого.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Вступне слово вчителя про вимоги до творів

Ø З кількох запропонованих тем оберіть не найлегшу, а ту, яка вас цікавить і хвилює.

Ø Добре обдумайте тему, визначте, який обсяг матеріалу вона охоплює.

Ø Визначте основну думку майбутнього твору, намагайтеся зберегти її під час роботи над твором.

Ø Складіть план, чітко та стисло сформулюйте думку кожного пункту. Пам'ятайте, що назва основної частини в складному плані — це теза, яку треба довести.

Ø Підберіть епіграф, який висловлює основну думку твору.

Ø Напишіть вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору висловіть головну думку, потім обґрунтуйте її, доповніть фактами із твору, у разі потреби наведіть цитати.

Ø Стежте за послідовністю викладу думок.

Ø Дотримуйтеся пропорційності частин твору і стежте за зв'язком між ними.

Ø Висловлюйте власне ставлення до всього, про що пишете, робіть власні висновки, узагальнення.

Ø Наприкінці твору зробіть загальний висновок, зумовлений змістом роботи.

Ø Правильно і грамотно висловлюйте свою думку.

Ø Дотримуйтеся вимог до зовнішнього оформлення (план пишіть перед текстом твору, залишайте поля, дотримуйтеся абзаців).

2. Вибір учнями теми твору Орієнтовні теми творів

1. „Кайдашеві звички“ в сучасному житті.

2. Мої роздуми над романом Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“.

3. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті „Кайдашева сім'я“ І. Нечуя-Левицького.

4. Трагізм образу Чіпки в романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“.

IV. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ НАД ТВОРОМ

Зразок твору з теми: „Трагізм образу Чіпки в романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“

Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то, напевне, не були б створені складні механізми, людина б не побувала в космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, чужу біду сприймають як свою. І саме людьми небайдужими, у яких болить серце через чуже лихо, яких хвилює доля рідної землі, яких обурює несправедливість, я захоплююсь. Таким мені видався спочатку і Чіпка, герой роману братів Рудченків „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“

Добрий, з чуйним серцем, широкою душею, палкою вдачею — ось таким він постає перед нами. З напруженням я стежу за розвитком подій. Тяжке голодне дитинство... Глузування однолітків, штурхання матері, наруга Бородая — такою була перша зустріч Чіпки з кривдою.

Юнацькі роки повні надій і сподівань. Та неправда підстерігає Чіпку: громада за хабаря відсудила його землю іншому. Пускається берега: п'є, ображає матір, промишляє злодійством зі своїми товаришами-розбійниками. Та знаходить юнак сили піднятися, кинути те нікчемне життя. Але несправедливість у земстві розворушила те зло, що причаїлося в серці хлопця. Знову грабіжництво, пияцтво, відчай.

Чіпка намагається виправдати свої вчинки: „Хіба ми ріжемо. Ми тільки рівняємо бідних з багатими“.

Спочатку я теж виправдовував Чіпку. Думав так: Чіпка — людина з сильним характером, в тих складних соціальних умовах знаходить сили і сміливість протестувати проти зла, не кориться, захищає інтереси селян, наставляє їх на правильний шлях. Його мужність, сила духу, безкорисливість приваблює мене. Та згодом, слідкуючи за вчинками Чіпки, я замислююсь і переді мною постають різні питання: „Хіба зло можна побороти злом? Чи можна жити спокійно, коли на твоїй совісті вбивство? А ненависть до всіх людей маємо право виправдати? Непошану до матері можна вибачити?“

Розмірковуючи, я дійшов висновку: зло — огидне, бридке, хто б його не вчинив. Які б мотиви не керували людиною, вона не має права позбавляти життя інших. Не можна ненавидіти всіх людей через те, що серед них живуть байдужі і злі, лицемірні і підлі, жорстокі і підступні. Грабунки, вбивства зводять нанівець протест Чіпки проти несправедливості. Найблагородніші пориви перекреслюються злочином. Згадую слова І. Я. Франка: Не може при добрі той жить, / Хто хоче злу й добру служить, / Бо, хтівши догодить обом, / Він швидко стане зла рабом. Ці слова Каменяра влучно характеризують життя головного героя роману. З правдошукача Чіпка стає кримінальним злочинцем.

Я співчуваю йому, розумію, що соціальні умови штовхнули його на криву стежку, перетворюють на „пропащу силу“, але виправдати його не можу, бо на ньому кров безвинних.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватись до контрольної роботи за творчістю І. Нечуя- Левицького та Панаса Мирного.