ДВОРЯНСТВО ЯК МІФ ПРО КРАЩЕ ЖИТТЯ. ПІДМІНА ОСОБИСТІСНИХ ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ СТАНОВОЮ ПРИНАЛЕЖНІСТЮ. ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ І. КАРПЕНКА-КАРОГО - ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО

Усі уроки української літератури 10 клас І семестр - 2018

ДВОРЯНСТВО ЯК МІФ ПРО КРАЩЕ ЖИТТЯ. ПІДМІНА ОСОБИСТІСНИХ ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ СТАНОВОЮ ПРИНАЛЕЖНІСТЮ. ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ І. КАРПЕНКА-КАРОГО - ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО

Мета (формувати компетентності): предметні: поглиблення знань про драматичні твори (на прикладі п'єси Івана Карпенка-Карого „Мартин Боруля“; навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв'язного усного мовлення; ключові: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; Інформаційну: навички роботи з книгою, уміння знаходити самостійно потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: естетичний смак та зацікавленість читанням; громадянську: виховання поваги до духовних цінностей українського народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, виставка творів І. Тобілевича.

Може, я і справді чудодій, може, мої мрії — суєта;

сцена ж — мій кумир, театр — священний храм для мене!

У театрі грати повинні тільки справжню літературну драму,

де страждання душі людської тривожать кам'яні серця

і, кору крижану байдужості на них розбивши,

приводить у душу слухача жадання правди,

жадання загального добра, а пролитими над чужим

горем сльозами вибілюють його душу!

Іван Карпенко-Карий

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Асоціативний диктант

Завдання учням: пригадати інформацію, пов'язану з поданими датами, іменами, назвами. Розкрити зміст кожного поняття, дат стосовно життя і творчості письменника, з якими вони пов'язані.

„Наталка Полтавка“ І. Котляревського, 27 жовтня 1882, Театр корифеїв, Карпенко-Карий, відновлення дворянства, 1886, комедія, „Міщанин-шляхтич, п'ять дій, дворянство як міф про краще життя, викриття, засудження.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

На прикладі образу Мартина Борулі Іван Тобілевич розкриває конфлікт здорової народної моралі з „манією“ дворянства, породжений відстоюванням ним своєї людської гідності. Простежимо, до чого може привести людину ігнорування здорової народної моралі.

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над текстом твору „Мартин Боруля“

1.1. Бесіда за змістом.

Що стало для Мартина Борулі поштовхом до офіційного відновлення втраченого предками дворянства?

1.2. „Коло ідей“.

Прочитавши подані висловлювання Борулі, поясніть, чи вважаєте ви вмотивованими на початку твору прагнення Мартина.

□ „Якби ви знали, як то хочеться бачить вас хорошими людьми, щоб ви не черствий хліб їли... Якби-то знали... тоді б ви зрозуміли, що батьки не вороги вам...“

□ „Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої онуки — дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля!“.

1.3. Вправа „Займи позицію“.

Ø Чи головний герой п'єси у своєму прагненні офіційно стати дворянином утрачає здоровий глузд?

1.4. Коментоване читання.

Підтвердженням чого є такі рядки.

□ „Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по-мужичи: мамо, тато. Он як Степан каже: папінька, мамінька...“

□ „Які ви товариші? Мало чого, що з одного села, що однолітки, та у кожного з вас інша дорога! Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими“.

□ „Треба тілько дворянські порядки позаводить...“

□ „Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися в неї. І розпитай гарненько, як роблять кофію і коли подають: чи до борщу, чи на ніч?“

□ „А важко і в дворянстві жить: розходу, розходу,— самим робить якось не приходиться...“

□ „Дочка моя дворянка, а твій син... ні дворянин, ні чиновник... так не приходиться дворянці йти за простого хлібороба...“

□ „Бог дасть, дочку пристрою, тоді заживу настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать“.

□ „Наглядай, щоб другі робили, а сама надінь мені зараз нове плаття, помий гарненько руки та й сиди, як понночці слід“.

□ „Що то за слово таке — „любить“? Видумка! Витребеньки! Баб'ячі химерики! Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!..“

□ „Здається, зовсім вибився на дворянську лінію, а не можу уранці довго спать — боки болять, а треба привчаться!“

□ „Погані наші діла, усе пішло шкереберть — і в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом — і куди примоститися, сам не знаю...“

□ „Здається мені, що ти з глузду з'їхав: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується...“

1.5. Установіть відповідність.

Дійова особа

Репліка

1 Марися

2 Палажка

3 Гервасій

4 Омелько

А Здоров'я бережи, шануйся, сину! Молися Богу по книжці

Б Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе за тим, щоб робить, і що тілько той має право їсти, хто їжу заробляє

В По батьківському молитвенику тепліш молиться

Г Удень наробишся, а ввечері, разом із соловейком, щебечемо по садках!

Д Поки був чоловіком — і не вередував, а паном зробили — чорт тепер на нього й потрапе

1.6. Слово вчителя.

Усі починання Борулі, спрямовані на досягнення примарного щастя, завершуються поразкою. Тому що для Мартина дворянство — це те, чим можна зовні прикрити своє мужицьке походження, йому не доступні поняття „духовність“, „освіченість“, „шляхетність“. Тому смішна та людина, яка соромиться бути собою, захоплюється фальшивими цінностями.

І все ж перед глядачем наприкінці твору розкриваються позитивні риси Мартина Борулі. Він нарешті починає природно поводитися, ніби заново народжується на світ: „Усе згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала...“

Одночасно Карпенко-Карий утверджує високі етичні норми образами людей, які не цураються землі, праці на ній, свого походження, національних звичаїв і традицій (Гервасій Гуляницький, його син Микола, Палажка, Марися), які випромінюють нехитру народну мудрість (Омелько).

2. Перегляд уривків із фільму-вистави Мартин Боруля

(https://www.youtube.com/watch?v=rdNxd48uXqU).

Розкажіть про свої враження від побаченого.

3. Завдання на вибір

Складіть асоціативне гроно до словосполучення значення творчості Івана Карпенка-Карого або складіть сенкан про драматурга.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Проблемне питання

Як ідеї, образи, настрої твору „Мартин Боруля“ перегукуються з нашою сучасністю?

2. Прийом „Символ“

Моє „Я“ після вивчення творчості І. Карпенка-Карого.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати оповідання Б. Грінченка „Каторжна“.

Дібрати матеріали з додаткових джерел по біографії Б. Грінченка, аналізу твору.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.