Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Усі уроки української літератури 10 клас ІІ семестр - 2018

ОБРАЗИ Й СИМВОЛИ ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ. ОБРАЗИ ІВАНА ТА МАРІЧКИ ЯК ВТІЛЕННЯ РОМАНТИЧНОЇ ІДЕЇ НЕЗНИЩЕННОСТІ КОХАННЯ

Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: аналіз образів і символів твору, визначення головної думки про втілення романтичної ідеї незнищенності кохання; читацьку: уміння наводити приклади з тексту, які аргументують головну ідею; ключові: вміння розрізнити задум твору, усвідомлення взаємозв'язку людини і природи; комунікативну: вміння працювати в групі, брати на себе відповідальність у груповій роботі та виконувати доручену роль, відчуття себе членом спільноти; загальнокультурну: свідоме ставлення до моральності; естетичну: естетичний смак та зацікавленість читанням.

Обладнання: текст твору, ілюстрації, роздаткові матеріали.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Установити відповідність між героями та їх описом

1 Іван у дитинстві

2 Щезник

3 Іван-парубок

4 Палагна

5 Мольфар Юра

6 Чугайстир

7 Марічка

А Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник… У своїх дужих руках тримав сили небесні й земні

Б Він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі й добрі очі

В Туго росла дитина, а все ж підростала, і нестямилися навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна

Г Був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню

Д На камені, верхи, сидів той, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру

Е Була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю

Є Обзивалася на гру флояри, як самичка до дикого голуба, — співанками. Вона їх знала безліч

(1-В, 2-Д, 3-Г, 4-Е, 5-А, 6-Б, 7-Є)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Образи й символи повісті М. Коцюбинського глибоко передають романтичну ідею незнищенності кохання. Сьогодні на уроці для їх глибшого розкриття пропоную вам об’єднатися в групи та створити й захистити проекти, які допоможуть нам краще зрозуміти твір та авторський задум.

Коментар. Залежно від специфіки класу вчитель може використати інформацію для інших видів роботи: лекції, бесіди, дискусії.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота в групах над створенням колективних проектів

1-ша группа «Дослідники міфології»

Охарактеризувати образи міфічних персонажів, указати їхніх особливості та ставлення до людини.

Матеріал для вчителя

Поставивши за мету у своїй повісті показати психологію гуцулів, письменник відповідно до дійсності наділив їх фантастичним уявленням про оточуючий світ. І в пісні, і в праці, і в буденному житті — скрізь гуцули бачать містичні сили. Тому фантастичні образи і символи М. Коцюбинський використовує не стільки для того, щоб створити романтичну оповідь, скільки для того, щоб передати особливості духовного світу і характерів героїв.

Наші предки вірили, що весь світ, небо, повітря й уся земля населені богами та що вся природа жива, сповнена всякого дива. Уявлення про Бога й чорта є ключовими для християнської релігії і своєрідно відображають моральні норми: добро і зло.

Образи української демонології — це фантастичні істоти, наділені людськими властивостями, які можуть впливати на живу та неживу природу.

Щезник (Чорт, Лісовик) боїться людини. Він увесь порослий шерстю, на ногах має копита. У лісі пасе звірів, його отара — олені, зайці. Ведмеді, вовки і рисі — то їхні пси і коти. Вони пасуть і оберігають від зла свою отару. Іноді деякі мисливці укладають з лісовиками угоду, щоб насилали їм дичину, але то є гріх великий. Бо це нечисті духи. Інколи вони так водять людей, щоб ті не вибралися з лісу.

Чугайстир (лісовий чоловік) — дуже приязно ставиться до людей, розмовляє з ними, гріється біля вогнища, а по лісах знищує нявок. Він не носить ніякого одягу, а його шкіра покрита буйним волоссям. Людині не робить зла, а лише чемно запрошує до танцю, а відтанцювавши, відпускає. Деколи обороняє людей від шкоди.

Мавки (нявки) живуть у лісі та з’являються людям в образах молодих, вродливих дівчат. Як розтануть сніги, бігають горами і долинами і засаджують на них квіти. Відрізнити її від дівчини можна тим, що у неї ззаду видніються нутрощі. Там, де танцюють, трави не буде навік. Часом вони заманюють людей у безвість. Уберегтися від неї можна, лише скинувши сорочку і переодягнувши її навиворітю

2-га група «Дослідники символів твору»

Заповнити таблицю «Образи-символи твору», указавши їх особливості.

Образ-символ

Його значення

Ватра


Сонце


Вода


Гори


Матеріал для вчителя

Коцюбинського називають сонцепоклонником за його любов до цього світила. У повісті «Тіні забутих предків» також зображене сонце як символ нового, кращого життя.

Та найбільше в повісті згадується вода. Дослідники порахували, що автор зобразив воду 113 разів. Що ж символізує ця природна стихія? Це животворне начало, джерело життя. Згадайте, вода з’єднує цю пару, бо саме біля потоку зародилося кохання героїв. А згодом ріка забирає Марічку, отже, і роз’єднує закоханих.

Дуже цікавою є сцена першого відвідування Іванком полонини, де він опиняється серед вівчарів. Він застає їх, коли ті розпалюють багаття, причому роблять це стародавнім способом — за допомогою каменю і тріски. Та коли тільки-но маленький вогник вилетів із скалки і «ватаг побожно підняв вогонь і встромив у ватру», усі обернулися і відповіли на Іванкове привітання. І це дивацтво ватага ніяка не примха, а свідоме поклоніння людини вогню. Бо протягом усього сезону випасання овець тільки вогонь спроможний боронити вівчарів від будь-якого лихого маржинку. А коли Іванко знов повертається у село з полонини, то на рівнині залишаються люди, що «мусять чекати, аж згасне вогонь, той вогонь полонинський, що сам народився, неначе бог, сам має й згаснути».

Гори для людей завжди були чимось таємничим. Раніше люди вірили, що саме в горах живуть померлі душі, демонічні міфологічні істоти.

3-тя група «Практики»

Скласти інструкцію з правил поведінки, які могли б змінити долю героїв.

Орієнтовне виконання

1. Перебуваючи в горах, важливо пам’ятати про небезпеку від хижих тварин.

2. Людина повинна бути обережною, пересуваючись кам’янистим стежками.

3. Перебування біля гірських річок вимагає уваги та обачності, особливо під час танення снігу. Стрімкі потоки становлять загрозу життю людини.

4. Не можна ходити в горах незнайомими стежками без провідника.

5. Заборонено наближатися до стрімких урвищ.

4-та група «Прагматики»

Уявіть себе адвокатом. Поясність, чому Палагна ніколи не змогла б стати справжньої дружиною для Івана і рано чи пізно зрадила б йому якщо не з Юрою, то з кимось іншим.

Матеріал для вчителя

Іван не помер. Він продовжував жити і навіть одружився, та тільки то був зовсім інший рівень життя — цілком побутовий, позбавлений тієї краси і сенсу, які були поряд з Марічкою. Чоловік клопотався коло худоби, порався по господарству, навіть почував у цьому клопоті щось схоже на щастя, тільки це був уже не той Іван. Він ніколи не забував про Марічку і не любив Палагну, розуміючи, що вона зовсім не схожа на його кохану. Часом згадував голос Марічки, залишав усю роботу й зникав. Дружина гнівалася, бачила, що він сумує, і розуміла, що вона не потрібна своєму чоловікові: «Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло, щось старе, водянисте світилось в його стомлених очах. Помітно худ, ставав байдужим.» Лихим стало життя чоловіка без кохання, без коханої, тому й дружина не хотіла вже бути з ним, мріяла його позбутися.

5-та группа «Актори»

Розіграти в особах зустріч Івана з Нявкою.

— Вставай. Вставай і ходім.

— Чогось так змарнів? Ци ти недужий?

— За тобов, душко Марічко… за тобов банував.

— Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему лісі: ти мені грав, а я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі?

— Ой пам’ятаю, Марічко, й повік не забуду…

— Давно я мала тебе спитати: за що ти вдарив мене в лице? Тоді, пам’ятаєш, як билась стариня наша, а я тремтіла під возом, бачачи кров.

— Ти побігла потому, я кинув твої уплітки в воду, а ти дала мені цукерок.

— Я тебе покохала одразу…

— Раз я хотіла тебе налякати й сховалась. Запорпалась в мох, зарилась у папороть і лежала тихенько. Ти кликав, шукав, мало не плакав. А я лежала й дусила у собі сміх. А коли врешті знайшов, шо ти зробив зо мною?..

— Ха-ха!

— Ігій!.. Безвстиднику єден…

— Ха-ха!

— Ха-ха! — сміялися обоє.

— Чому так довго не вертав з полонини, Іванку? Що там робивесь?

— А я тебе все виглядала та й все чекала, коли з полонини повернеш. Не їла, не спала, співанки розгубила, світ мні зів’яв… Поки ми ся та й любили, сухі дуби цвіли, а як ми ся розлучили, сиренькі пов’яли…

— Не кажи так, Марічко, не кажи, любко. Тепер ми вже разом та й довіку укупі будем…

— Довіку? Ха-ха…

— Смієшся, Марічко?

— Що ти, Іванку! Я не сміялась. То тобі вчулось. Ти вже пристав? Тобі трудно іти? Ходім ще трошки. Ходімо!..

6-та группа «Романтики»

Пояснити, чому кохання Марічки та Івана можна назвати незнищенним (домашнє завдання).

Матеріал для вчителя

Кохання Марічки і Івана було трагічним з самого початку, тому що воно було сильнішим і більшим за життя людини. Коли Марічка гине, Іван не може перенести цю втрату і тане на очах. Поклик мук кохання породжує в його душі фантастичні образи та ілюзії, а потім приводить до того, що Іван, як і його кохана Марічка, втрачає пильність і гине від жорстоких сил дикої гірської природи.

Змальовуючи у повісті непереможну силу кохання, письменник шукає джерела любові в таїнстві людської душі, таїнстві життя і природи, яка зберігає у своїх глибинах віковий досвід наших предків і веде до вірувань далеких наших пращурів. Основу повісті складає історія кохання Івана та Марічки, і, здавалось би, ця історія, на перший погляд, носить цілком пасторальний характер. Але поруч з героями живуть і змагаються між собою дві іпостасі символічного світу — Любов і Смерть. У творі зображене ідеальне кохання, яке, проходячи через життєві випробування, не втрачає своєї сили, не нищиться, не зникає, а, навпаки, загартовується, стає міцнішим, щоб поєднатися в смерті, у коханні поєднуються життя і смерть, реальність і міфічний світ.

7-ма группа «Митці»

Намалювати ілюстрацію до твору, скласти вірш про красу вічного кохання.

2. Захист проектів

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Слово вчителя

Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав: «Гуцульщині "Тінями забутих предків". Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник».

Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду.

✵ Як ви вважаєте, чи є у такій високій оцінці заслуга М. Коцюбинського?

✵ Чи можна сказати, що ця повість — поема про життя в усіх його вимірах? Обґрунтуйте.

✵ У чому для вас сенс життя і щастя?

«Хто щасливий?» — запитував М. Коцюбинський в одній зі своїх поезій у прозі «Пам’ять душі». І відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти». М. Коцюбинський, творчість якого ми вивчали, був саме такою людиною.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Самостійно (або за допомогою вчителя) розподілити ролі між учнями, які виступатимуть від імені героїв повісті, переказуючи текст. Вони мають досконало знати текст, зробити відповідні закладки, підібрати цитати.

Для інших: скласти запитання до героїв твору.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.