Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018

Патріотизм, національна ідея в циклі поезій Україна зі збірки З вершин і низин. Декадент - поетичне кредо І. Франка. Присвята В. Щурату. Вираження життєствердної позиції ліричного героя-митця - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА

Мета: познайомити учнів із загальною характеристикою збірки „Зів'яле листя”, дати школярам інформацію про цикл поезій „Україна”, проаналізувати вірш „Декадент” — поетичне кредо І. Франка; розвивати вміння аналізувати та коментувати прочитане, розвивати навички виразного читання віршів Франка, збагачувати словниковий запас учнів; сприяти вихованню естетичних смаків, утверджувати в юнацьких душах почуття патріотизму.

Теорія літератури: поглиблення поняття про цикл віршів, ліричного героя твору, декадентство.

Обладнання: тексти творів І. Франка „Моя любов”, „Не пора”, Ляхам”, „Розвивайся ти, високий дубе...”, „Декадент”. Примірники збірок „З вершин і низин”, „Мій Ізмарагд”.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Словниковий диктант „уникай повторів”

Тропи, засоби художньої виразності, художні засоби, риторичні фігури мови, засоби, що сприяють емоційному наснаженню твору, образні засоби.

2. Бесіда з учнями

Ø Що називається циклом віршів?

Ø Який цикл віршів буде визначатися як ліричний?

Ø Які цикли віршів вам уже відомі з уроків української та зарубіжної літератури?

Довідка. Ліричний цикл — низка літературних творів на спільну або близьку тематику, створений одним автором, який відтворює його особисті почуття або настрої.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя. Ми продовжуємо знайомство з творчістю великого титана праці І. Франка. Тільки про поетичну спадщину цього митця можна говорити весь навчальний рік. І все одно залишиться багато несказаного, адже його поезія настільки багатогранна, що й досі залишає дослідникам можливість відкриття, нового розуміння вічних рядків. У багатій творчій спадщині Івана Франка визначне місце посідає громадянська лірика.

Героєм громадянської лірики Івана Франка стає людина-борець, що піднялася на боротьбу із гнобительським ладом. це поезія, сповнена передчуттям соціальної бурі, полум'яною вірою у світле майбутнє рідного народу. З таких віршів склалася збірка „З вершин і низин”. Вона звучала як голос болю, гніву, правди, що йде з глибин народних низів, розкривала велику силу народу, його прагнення осягнути вершини соціальної справедливості, зійти на висоти, з яких видно світло вселюдських ідеалів. Внутрішньою силою, яка об'єднує всі цикли збірки в єдине ціле, є ідея революції.

Наше завдання: познайомитися з деякими ліричними циклами збірки, проаналізувати поезії і отримати від них естетичне задоволення.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення про збірку „з вершин і низин”

Збірка складається з семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — „De profundis”, „Профілі і маски” та „Сонети” — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — „Галицькі образки”, „Із жидівських мелодій”, „Панські жарти” та „Легенди” — твори епічні.

Прологом до збірки подано „Гімн” („Вічний революціонер”). Покладений на музику М. Лисенком 1905 р., цей вірш став справжнім гімном українського національного відродження).

Перший цикл збірки „З вершин і низин” — „Веснянки”, у яких ліричні описи природи, весняного пробудження землі чергуються зі сподіваннями на пробудження й визволення людського духу.

Уважному читачеві цикли „Осінні думи”, „Скорбні пісні”, „Нічні думи” дадуть багато інформації про духовне життя ліричного героя, який сумує, але це смуток дужої, незламної людини. У циклі „Профілі і маски” багато автобіографічних замальовок.

Два розділи збірки написано сонетами. У „Тюремних сонетах” перед читачем проходять образи великих мучеників, мужніх героїв, які віддали життя за ідеї: Бруно, Пестель, Каракозов, Перовська, Достоєвський і Тарас Шевченко.

Революційне ідейне спрямування поезій збірки „З вершин і низин”, різноманітність тем, багатство жанрів і ритмічної будови визначили першорядне її значення в українській поезії другої половини XIX ст. Після Шевченкового „Кобзаря” це була найзначніша за змістом і формою поетична книга.

М. Коцюбинський охарактеризував збірку так: „Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв”.

2. Групова робота. Складання загальної характеристики циклу „Україна”

Завдання для 1-ї групи: проаналізувати вірш „Моя любов” і дати його стислу характеристику.

Завдання для 2-ї групи: проаналізувати вірш „Не пора” і дати його стислу характеристику.

Завдання для 3-ї групи: проаналізувати вірш „Ляхам” і дати його стислу характеристику.

МОЯ ЛЮБОВ

Вона так гарна, сяє так

Святою, чистою красою,

І на лиці яріє знак

Любові, щирості, спокою.

Вона так гарна, а проте

Так нещаслива, стільки лиха

Знесла, що квилить лихо те

В її кождіській пісні стиха.

Її пізнавши, чи ж я міг

Не полюбить її сердечно,

Не відректися власних втіх,

Щоб їй віддатись доконечно?

А полюбивши, чи ж би міг

Я божую її подобу

Згубити з серця, мимо всіх

Терпінь і горя аж до гробу?

І чи ж перечить ся любов

Тій другій а святій любові

До всіх, що ллють свій піт і кров,

До всіх, котрих гнетуть окови?

Ні, хто не любить всіх братів,

Як сонце боже, всіх зарівно,

Той щиро полюбить не вмів

Тебе, коханая Вкраїно!

27 іюня 1880

Вітчизна постає прекрасною, святою, сяючою, на її лиці яріє знак „Любові, щирості, спокою”. Їй зізнається поет у любові, порівнюючи свої почуття до України з любов'ю до Божої матері. Але Батьківщина нещаслива, багатостраждальна. І поет віддається служінню їй, відволікаючись від усього особистого.

Його бажання позбавити всіх, кого „гнітять окови”, які „ллють піт і кров” не обмежується лише пригнобленими його країни: він співчуває всім і боротиметься заради свободи і щастя всіх.

НЕ ПОРА

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить!

Довершилась України кривда стара,

Нам пора для України жить.

Не пора, не пора, не пора

За невігласів лить свою кров

І любити царя, що наш люд обдира,—

Для України наша любов.

Не пора, не пора, не пора

В рідну хату вносити роздор!

Хай пропаде незгоди проклята мара!

Під Украйни єднаймось прапор!

Бо пора ця великая єсть:

У завзятій, важкій боротьбі

Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,

Рідний краю, здобути тобі!

1880

Вірш закликає до боротьби за „волю, і щастя, і честь” рідного краю, який на даному етапі є колоніальною країною, тому що її сини змушені служити „москалеві й ляхові”. Поет звертається до нації: „Нам пора для України жить”, любити не царя, а Україну, єднатися заради неї під єдиним прапором заради великої цілі — волі, щастя і честі країни. Боротьба буде важкою, можливо, борці всі поляжуть, але здобути для рідного краю свободу — задача для того, хто любить Україну.

ЛЯХАМ

І ми браталися з ляхами.

Т. Шевченко

І що ж, що ми з вами братались?

Все-таки ми в дурнях остались.

Було колись волі доволі

Для нас і для вас на Вкраїні.

І хліба доволі на полі.

Лиш жити б та бути донині.

Та біс підкусив вас „брататись”,

Братерство ж навпак повернути:

Над братом панами остатись,

В ярмо його шию пригнути.

І що ти братерства ціною

Загарбав у нас те, що наше,—

Сусіди обох нас з тобою

І тиснуть, і друть, брате-ляше.

Та мало для тебе науки!

Як власті лиш крихту у руки

Дістав ти з німецької ласки,

Як крихта нам впалась свободи,—

Для нас тобі жаль тої частки,

Нас тиснеш і кличеш —до згоди!

„Братаймось!” — кричиш, і над нами

Знов панство нове закладаєш,

Немов під братерства словами

Братерського серця не маєш.

Братаймося, ляше, та щиро,

Громадою, ділом і миром,

Братаймось, як з рівними рівні,

А не як пани і піддані!

Користі хай в'яжуть нас спільні,

А не пересуди погані.

І кожний на свойому полі

Для себе і жиймо й працюймо

Для власного щастя і долі!

Рятуймось в біді, та тямуймо

Докладно слова ті хороші:

„Брат братом, а бриндзя за гроші”.

12 падолиста 1882

Поет стверджує, що у відносинах між польським та українським народом повинна панувати рівність і толерантність. Це єдина можлива основа для взаємин. Українці і поляки брататимуться „як з рівними рівні, А не як пани і піддані!”. Кожен народ буде жити на своїй землі, працювати на себе. І зв'язки між ними будуть лише їм на користь.

Бесіда з учнями

Ø Дайте характеристику образа ліричного героя віршів циклу. (Герой — палкий патріот, інтернаціоналіст. Той, хто не поважає інший народ, не може носити звання патріота.)

Ø До чого закликає ліричний герой віршів? (До боротьби за свободу, честь, щастя, волю свого народу.)

Ø Чи усвідомлює ліричний герой те, наскільки важка перед ним задача? (Так. Він розуміє, що потрібно боротися і з усталеним світоглядом, і внутрішнім роздором, і зовнішніми поневолювачами.)

Ø Які перспективи боротьби, на погляд ліричного героя? (Ліричний герой щиро вірить у результат завзятої, важкої боротьби — свобода і воля для українського народу, у те, що „розпадуться путі вікові, прокинуться люди”, український народ здобуде волю і національну рівноправність.)

3. Фронтальна робота: аналіз вірша „Розвивайся ти, високий дубе...”

Виразне читання вірша з циклу поезій „Україна” „Розвивайся ти, високий дубе...”

РОЗВИВАЙСЯ ТИ, ВИСОКИЙ ДУБЕ

Розвивайся ти, високий дубе,

Весна красна буде!

Розпадуться пута віковії,

Прокинуться люди.

Розпадуться пута віковії,

Тяжкії кайдани,

Непобіджена злими ворогами

Україна встане.

Встане славна мати Україна,

Щаслива і вільна,

Від Кубані аж до Сяну-річки

Одна, нероздільна.

Щезнуть межі, що помежували

Чужі між собою,

Згорне мати до себе всі діти

Теплою рукою.

„Діти ж мої, діти нещасливі,

Блудні сиротята,

Годі ж бо вам в сусід на услузі

Свій вік коротати!

Піднімайтесь на святеє діло,

На щирую дружбу,

Та щоби ви чесно послужили

Для матері службу.

чи ще ж то ви мало наслужились

Москві і ляхові?

чи ще ж то ви мало наточились

Братерської крові?

Пора, діти, добра поглядати

Для власної хати,

Щоб ґаздою, не слугою

Перед світом стати!”

Розвивайся ти, високий дубе,

Весна красна буде!

Гей, уставаймо, єднаймося,

Українські люди!

Єднаймося, братаймося

В товариство чесне,

Хай братерством, щирими трудами

Вкраїна воскресне!

17 березня 1883

4. Слово вчителя

„Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан”,— писав російський поет-громадянин М. О. Некрасов. Поетом-громадянином можемо без сумнівів назвати і І. Франка, який був твердо переконаний, що кожна людина мусить виконувати свій громадянський обов'язок. Його внеском у громадське життя країни стала його громадянська поезія — своєрідний звіт ліричного героя перед суспільством і власним сумлінням, в кожному вірші звучали заклики народу до боротьби за своє щастя й волю. Саме таким віршем-закликом є поезія „Розвивайся ти, високий дубе”.

5. Бесіда з учнями

Ø Розкрийте зміст символу — „високий дуб”. (Дуб — символ, який використовувся з давніх-давен у фольклорі та інших видах мистецтва (вишивка, наприклад)). Дуб — святе дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя, незвичайної сили, яке займало велике місце в духовному житті та побуті українського народу. У вірші І. Франка дуб символізує український народ.

Ø Що ви можете сказати про український народ, користуючись текстом твору? „Діти нещасливі,/Блудні сиротята”, розвитку яких заважають „пута віковії, / Тяжкії кайдани”. Саме їх закликає поет служити матері-Україні).

Ø Дайте характеристику центрального образу поезії — України. (Україна сподівається на своїх дітей, просить їх постояти за її честь, у неї — щасливе майбутнє).

Ø Чому дослідники-літературознавці називають поезію „Розвивайся ти, високий дубе” віршем-закликом? (Вірш закликає об'єднатися, побрататися для служби матері-Україні.)

6. Виразне читання та аналіз поезії „Декадент” — поетичного кредо І. Франка

Словникова робота

Декадент — представник чи прихильник декадентства в літературі та мистецтві.

Декадентство — літературно-естетична течія, яка характеризується знеціненням загальнолюдських ідеалів, пасивним ставленням до суспільного життя, соціальним песимізмом.

Декадент” — вірш із циклу „Поклони” збірки „Мій Ізмарагд”. Він присвячений Василеві Щуратові і є поетичною відповіддю Франка на Щуратову статтю „Д-р Іван Франко”. У цій статті критик висловив власну думку щодо збірки І. Франка „Зів'яле листя”. Василь Щурат розглядав її як вияв декадансу в українській літературі.

Довідка

Термін „декаданс” трактується по-різному:

□ по-перше, як течію в модернізмі, для якої характерні мотиви песимізму, безнадії, приреченості (в перекладі з франц. decadence — „занепад”);

□ по-друге, як новітні пошуки в галузі форми.

Аналіз вірша

□ Яке трактування терміну найбільше підходить для характеристики збірки „Зів'яле листя” І. Франка?

□ Визначте ті емоції, які володіють поетом, коли він використовує слово „декадент” у тексті поезії.

□ Чи погоджується він зі своїм опонентом?

□ Поясніть позицію митця.

□ Який зміст автор вклав у слова „пролог”, „епілог”? („Я є мужик, пролог, не епілог”)

□ Доведіть, що суспільство, у якому живе митець, хворе. Поставте йому діагноз.

□ Доведіть, спираючись на знання біографії І. Франка, що в нього є підстави для обурення.

□ Що саме засуджує автор віршем „Декадент”? (У поезії „Декадент” він засуджує занепадницьку літературу, бо вона спрямована проти народу. Свою ж поезію Франко вважає народною.)

□ Які рядки з поезії підтверджують цю думку? (Який я декадент? Я син народу, / Що вгору йде, хоч був запертий в льох. / Мій поклик — праця, щастя і свобода, / Я є мужик, пролог, не епілог. Ліричний герой не капітулює перед супротивником — він упевнений у слушності своєї думки)

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Ø Визначити новаторство збірки. (Новий герой — борець за свободу; жанрова, тематична різноманітність, новизна ритмічної побудови.)

Ø Пояснити поняття „вершин” і „низин” у назві збірки. (Людське життя зі злетами та падіннями, різні періоди боротьби за людське щастя, протиставлення величі духу та пітьми, стан пригніченої людини і прагнення волі та людського поступу тощо.)

Ø Визначити пафос збірки. (Гуманістичний)

Ø Визначити значення збірки для розвитку української літератури. (Сторінка, яка починає новий (жанрово, тематично, за формою) післяшевченківський період у розвитку української літератури.)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

□ В аналізі ліричного твору для мене найскладніше...

□ Потребую додаткової інформації про...

□ Необхідна додаткова інформація про літературознавче поняття...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал уроку, прочитати поему „Мойсей”. Скласти топонімічний словниковий диктант на основі тексту поеми.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про біблійну основу поеми І. Франка „Мойсей”.