Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018

Пролог до поеми - заповіт Франка українському народові. Елементи автобіографізму та авторефлексії у творі - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА

Мета: познайомити учнів зі змістом Прологу до поеми „Мойсей”, знайти у ньому елементи біографії митця, авторефлексії, виділити головну думку; розвивати навички аналізу поетичного тексту, розширювати словниковий запас учнів, розвивати усне мовлення; виховувати інтерес та шанобливе ставлення до особи письменника, розуміння його ролі у формуванні національної свідомості.

Теорія літератури: поглиблення поняття „образ-персонаж”, біблійні образи в літературі.

Обладнання: текст поеми.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Повсякчас будь-якому народу доводиться вирішував складні питання: як жити, яким шляхом йти до щастя, якому лідеру довірити долю держави, нації. ці питання час від часу поставали і перед українським народом. Замислитися над ним своєю творчістю змушували і духовні лідери нації — письменники — Т. Шевченко, І. Франко.

Сьогодні ми познайомимося з прологом І. Франка до поеми „Мойсей”, яку Олександр Білецький назвав заповітом українському народові з метою нагадати, що навіть із віковічного рабства завжди є вихід.

IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Повторення понять теорії літератури

Пролог — це вступна частина твору, яка передує основним подіям.

Терцина — строфа з трьох рядків п'ятистопового ямба, у якій середній рядок римується з крайніми (1-м і 3-м) рядками наступної строфи. Завершується ж твір, написаний терцинами, окремим рядком, що римується з другим рядком попередньої строфи. Терцини звучать урочисто, піднесено, патетично. Уперше використав терцин- ну строфіку Данте в „Божественній комедії”.

Словникова робота

Авторефлексія — це здатність людини подумки повертатися до здійсненних колись вчинків і переосмислювати, переоцінювати їх.

2. Бесіда з учнями

Ø Коли написана поема „Мойсей”? (У січні-липні 1905 р.)

Ø Які події відбувалися в Російській імперії, до складу якої входила Україна?

Ø Чого чекали від першої російської революції передові люди всього часу?

Ø Які проблеми стояли перед українцями? (Піднесення національної гідності, зростання свідомості, усвідомлення народом себе головною рушійною силою історії, взаємини вождя і народу, суспільна роль слова.)

3. Словниковий диктант „Віршові розміри та строфи поеми „Мойсей”

Тристопний анапест (основний текст), п'ятистопний ямб (пролог), терцина (пролог), катрен (сюжетна частина.)

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виступ учня з історією створення прологу до поеми І. Франка „Мойсей”

Пролог було написано пізніше за поему. Сучасник Франка Мочульський згадує: „Я був з поетом у друкарні саме тоді, коли кінчився друк „Мойсея”. Зажурений управитель друкарні Беднарський показав поетові, що на початку друкованої поеми лишається кілька незадрукованих сторінок, і радив написати вступне слово. Поет подивися на білі сторінки і сказав спокійно: „Добре, добре, я щось напишу і принесу”. І приніс на другий день відомий пролог. Створений він на замовлення за одну ніч. Уявіть, яким було здивування власника друкарні, який замість очікуваної прозової передмови побачив віршований пролог. Письменник приніс не передмову, а геніальний поетичний пролог, своєрідний ключ до розуміння ідейно-естетичної концепції твору, що втілює символічний, український вимір поеми, формулює задум твору, його ідею. У ньому І. Франко окреслив національно-духовний код народу в його історичному поступі. З перших строф прологу стає зрозумілим, кому Франко адресував свого „Мойсея” — народу України.

Пролог можна поділити на дві частини, співвідносні як теза й антитеза.

2. Виразне читання прологу підготовленим учнем

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізних

Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних

Записано в сусідів бути гноєм,

Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм

Укрита злість, облудлива покірність

Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?

Невже тобі лиш не судилось діло,

Що б виявило твоїх сил безмірність?

Невже задарма стільки серць горіло

До тебе найсвятішою любов'ю,

Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров'ю

Твоїх борців? Йому вже не пишаться

У красоті, свободі і здоров'ю?

Задарма в слові твойому іскряться

І сила й м'якість, дотеп і потуга

І все, чим може вгору дух підняться?

Задарма в пісні твоїй ллється туга,

І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,

Надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання

Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання...

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,

І слово вдать, що в хвилю ту блаженну

Вздоровлює й огнем живущим буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,

Що міліони порива з собою,

Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,

Роздертим сумнівами, битим стидом,—

Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,

Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,

Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний

3. Аналіз прологу

Ø До кого звертається автор прологу? чому виникла необхідність у цьому зверненні для поета, для народу?

Ø З чим пов'язані сумніви ліричного героя? як вони передані?

Ø У пролозі використано багато риторичних питальних речень.

Ø Визначте ідею поеми, яка сформульована в пролозі. (Народ України має бути вільним і буде таким; віра у творчі сили народу, його спроможність змінити життя; утвердження думки, що справжнім вождем є той, хто виражає найзаповітніші ідеали народу, його мрії та сподівання.)

Ø Яку задачу ставить поет перед народом України?

Ø Видатний український літературознавець Ю. Шевельов зауважив, що поема „Мойсей” — це „другий „Заповіт” української літератури”. Який був першим? Що спільного в цих заповітах?

Ø Чому, на ваш погляд, поет обрав для втілення свого творчого задуму таку строфу, як терцина?

Ø Визначте рід літератури поеми. (Ліро-епос)

4. Визначення елементів автобіографізму та авторефлексії у творі. Бесіда з учнями

Повернемося до перших уроків, на яким ми знайомилися з особою письменника, фактами його біографії.

Ø Яка, на думку І. Франка, місія письменника? (Образ біблійного вождя ми можемо зіставити з образом самого автора, який, як і його герой Мойсей, розумів свою місію духовного провідника, тому і поклав собі на плечі весь тягар відповідальності за долю народу і віддав йому всю свою любов: Ти мій рід, ти дитина моя, / Ти вся честь моя й слава. / В тобі дух мій, будуще моє. / І краса, і держава. / В образі пророка простежується вдача самого автора у розумінні місії духовного вождя: / Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав / У незломнім завзяттю, — / Підеш ти у мандрівку століть / З мого духа печаттю.)

Ø Чому, на ваш погляд, центральний герой поеми виявився таким реалістичним? (Саме тому центральний образ поеми виявився таким реалістичним і живим, що своєю титанічною працею, любов'ю до народу, вірою в його щасливе майбутнє поет схожий на свого творця.)

Ø Що спільного в долі Мойсея і письменника І. Франка? (Доля пророка трагічна. Нас переконують у цьому життя як Мойсея, так і Франка. Народу не дотягнутися до нього, не зрозуміти. Тому й приречений він на осміяння, неприйняття, вигнання, на велику самотність.)

Ø Наведіть приклади авторефлексії у пролозі. (Письменник переоцінює свій народ, засмучений, розбитий у минулому. Поет бачить у ньому сили для відродження, здатність вибороти волю і стати хазяїном своєї землі.)

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Напишіть самодиктант „Філософські проблеми, які звучать у пролозі”

Орієнтовний зразок виконання роботи: буття особи і нації; вождь і народ; воля й рабство; історичний шлях нації; пробудження національної свідомості, віра тощо.

2. Проблемне питання

„Чому у пролозі відсутні біблійні образи?”

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

□ Я вважаю пролог до поеми „Мойсей” актуальним й досі, тому що...

□ Духовний лідер нації повинен бути таким. Як І. Франко тому...

□ Мені здається, що Франко звертався і до мене. Тому що...

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал уроку, познайомитися (оглядово) зі збіркою І. Франка „Зів'яле листя”. Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про історію створення збірки „Зів'яле листя”, її ідейно-художній зміст та структуру; підготувати виразне читання віршів „Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, „Чого являєшся мені...”.

Підготувати розповідь про Ольгу Рошкевич, Юзефу Дзвонковську, Целіну Журовську, Ольгу Хоружинську — дружину Івана Франка. Підготувати повісті Р. Горака „Тричі мені являлася любов”. (3 учні — 1 учень на кожну частину)