Всі публікації щодо:
Франко Іван

Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018

«Украдене щастя». - соціально-психологічна драма. Найвизначніший сценічний твір Франка. Сюжет драми, головні герої, конфлікт у творі, проблематика

Мета: ознайомити учнів зі змістом драми «Украдене щастя». її сценічною історією та фольклорною основою; навчати характеризувати образи; удосконалювати вміння роботи з текстом та навички усного зв'язного мовлення; формувати вміння дискутувати з приводу порушеної проблеми та аргументувати власну думку; виховувати почуття відповідальності за вчинки.

Теорія літератури: соціально-психологічна драма.

Обладнання: текст п'єси.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя. Через усе своє життя проніс І. Франко любов до драматургії. Він був переконаний, що театр — це школа життя, провідник думок, почуттів і мрій трудящих, тому боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Драматургія Франка — окраса української літератури і театрального репертуару. Письменник створив чотири великих і п’ять одноактних п’єс, найвідомішою з яких є соціально — психологічна драма «Украдене щастя». (1894 рік). В основу сюжету, в центрі якого — сповнений журби й туги за кращою долею образ Анни, — лягли численні пісні про долю жінки в тогочасному суспільстві, які Франко називав «жіночими невольничими псалмами». («Жіноча неволя в руських піснях народних».. Після прем’єри драми «Украдене щастя». одна з львівських газет писала: «П’єса Франка зробила могутнє враження… То не ідилія народу, витворена тільки розумом, не солоденька фантастична річ, то річ, створена на реальному тлі, і головна її користь для народу — правда, яку так рідко знайдете в так званих «народних п’єсах». Над змістом п’єси та характеристикою її образів ми і працюватимемо на уроці.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Тематичний словниковий диктант «Любов та її характерні прояви».

Гармонійні взаємовідносини, повага особистості; наявність спільних інтересів, прагнень; спільне виховання дітей, виконання домашньої роботи; захоплення розумом, характером один одного; відповідальність; турбота; моральна чистота; довіра вірність, відданість; взаємний інтерес одне до одного, тривога.

2. Згадайте вивчені нами твори, у яких хоча б один із героїв страждав через нерозділене почуття. (Ліричний герой «зів'ялого листя». І. Франка)

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Сценічна історія п'єси

Прем’єра п’єси І. Франка «Украдене щастя». відбулася 16 листопада 1893 року у львівському театрі «Руська бесіда». На виставі був присутній письменник. Незважаючи на те що драма йшла в зміненому, як говорив автор, скаліченому, варіанті, доктору Іванові Франкові було присвоєно почесний титул талановитого драматурга, справжнього майстра. Про те, що п’єса вдалася, свідчили бурхливі оплески глядачів та увінчання автора лавровим вінком. У пресі з’явилися схвальні відгуки про драму. «Кур’єр львовський». відзначав: «Ми сміливо можемо твердити, що в українській драматичній літературі вона («Украдене щастя». посяде визначне місце. Про це можна судити з того прийому, який вона мала серед громадськості…».

У Києві перша постановка відбулася 1904 р. Роль Миколи Задорожного грав І. Карпенко-Карий, шандаря — Микола Садовський, Анни — Л. Ліницька.

Драма виходить за рамки сільського побуту, побутовий конфлікт переростає в конфлікт соціальний, політичний. Тему «Украденого щастя». Франко запозичив з народної «Пісні про шандаря». а сюжет драми вибудував на матеріалі життя західноукраїнського селянства. У кого вкрадено щастя? Хто його вкрав? Письменник підводить своїх читачів і глядачів до думки, що зробив нещасними цих людей суспільний і політичний лад, винні у всьому суспільні порядки, за яких багатий давить бідного, сильний — слабкого, освічений — неписьменного.

2. Повідомлення учня на тему: «Історія написання та історична основа твору «Украдене щастя».

У 1891 році у Львові було оголошено конкурс на кращу п’єсу. На нього І. Я. Франко подав свій твір — п’єсу «Жандарм». О. Огоновського, який мав написати рецензію на драму, перелякала в ній «тенденція радикальна». (радикальний — той, який дотримується крайніх, рішучих поглядів). І конкурсна комісія вимагала усунути не тільки радикальну тенденцію, але й постать жандарма, якому «автор невластиво віддав роль чорного характеру». Члени журі категорично відхилили п’єсу як аморальну. Аморальність її вони вбачали у нібито приниженні автором цісарської поліції.

Через два роки Франко знову подає свою п’єсу на конкурс. Називається вона тепер «Украдене щастя». і в ній уже відсутні найгостріші сцени конфлікту працелюбного селянина з поліцаєм. Цього разу твір приймають до участі в конкурсі, щоправда, здобуває він тільки третю премію.

Яка ж історична основа твору? Ще під час відвідин Лолина Франко залучив свою кохану — Ольгу Рошкевич — до збирання фольклору. До свого одруження з Франком вона мріяла підготувати книжку з місцевими народними весільними піснями. Зацікавилася цією роботою і сестра Ольги — Михайлина Рошкевич. 1878 року від селянки Явдохи Чигур у селі Долина Стрийського повіту вона записала один із трьох варіантів «Пісні про шандаря». яка й лягла в основу драми «Украдене щастя». Ця співанка-хроніка, створена, можливо, за гарячими слідами сімейної трагедії. У ній звучить натяк на зраду чоловіка, але сцени вбивства шандаря з ревнощів немає.

ПРО ШАНДАРЯ

Ой пити би горілочку, ой пити би, пити;

Ой прийшлося шандареві з Делятина іти.

Ой положу на віконце горіхову гранку;

Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку.

Ой піп іде до церковці та на хвалу Божу,

А шандар ся відзиває: — Та й я вам поможу!

Ой піп службу відправляє та людей жегнає,

А шандар си став на хори, апостол читає.

Ой люде ся проступили та стали у кутки,

А він любку за ручечку, повів через сутки:

— Ой ходімо, моя мила, та на торговицю

Та будемо попивати мед та й сливовицю.

Ой як прийшов Николайко до своєї хати:

Ані ключів, ані жінки нема коло хати.

А він пішов до сусіди, зачав ся питати:

— Да нема тут мої жінки, нема коло хати?

Вони його притримують:

— Просимо сідати!

Він зняв шапку, поклонився:

— Йду далі шукати.

— Ой іди ж ти, Николайку, та на торговицю,

Ой там жінка із шандарем п’є мед, сливовицю.

Ой пішов же Николайко попід голиночки

Лежить шандар до постелі голий, без сорочки.

Ой пішов же Николайко попід віконниці

Лежить жінка до постелі гола, без спідниці.

А він пішов до жидівки та й взяв їй казати:

— Дай, жидівко, сокирочки, двері відрубати.

Взяв сокиру у жидівки, розрубав верії…

Забрав річі шандарськії до фільватерії!

Ой зачали за Николов у погоню бічи:

Завернули Николайка: — Неси назад річі!

У покою піп Николу на смерть сповідає,

А у другім його жінка ручки си ломає.

— Любі мої єгомосцю, щось маю казати:

— Ти мож мене із шандарем разом поховати?

— Ой молода молодице, не мож то зробити.

V. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Міні-дискусія

✵ Що таке щастя?

✵ Чи можливе щастя без страждань?

✵ Як ви думаєте, чи багато у світі щасливих людей?

✵ Чи може людина стати творцем свого щастя?

2. Робота над змістом твору. проблемне запитання

Якою ви бачите Анну Задорожну?

✵ Легковажною, аморальною жінкою, яка зрадила чоловіка;

✵ безвольною істотою, яка, перебуваючи у полоні почуттів до Михайла, втрачає контроль над собою,

✵ жінкою, яку можна зрозуміти (враховуючи причини, які змусили її вийти заміж за Миколу), виправдати і яка заслуговує співчуття.

3. Дослідницька роботу над змістом твору

Дослідження змісту драми

✵ Чому Анна вийшла заміж за Миколу Задорожного? Що відбулося в житті Анни до її одруження із Задорожним? Як ви оцінюєте вчинок братів Анни?

✵ Сусідка Задорожних Настя вважає, що сім’я Анни і Миколи — найщасливіша в селі. Чи відповідає це дійсності?

✵ Які почуття і передчуття викликала в Анни зустріч з Михайлом?

✵ Чи була б Анна вірною і люблячою дружиною, якби вийшла заміж за Михайла? Чому ж вона відвернулася від свого чоловіка Миколи в найважчий для нього час, проявила жорстокість та егоїзм?

✵ Чи можна сказати, що Анна і Михайло в ситуації, яка склалася, поводяться зухвало й аморально?

✵ Чи заслуговує Микола Задорожний на таку зневагу?

✵ Чи заслуговує Михайло Гурман такої жертовної любові?

✵ Якщо Михайло дійсно кохає Анну, то чому допустив осуд дорогої йому людини односельцями?

✵ У яких епізодах драми герої проявляють благородство? У яких ідуть проти законів моралі?

✵ Настає момент, коли кожен з персонажів п’єси повинен зробити важливий життєвий вибір. Чи правильний вибір зробили герої п’єси? чим вони керувалися?

✵ Чи думав Микола убити Гурмана? Чому таке сталося?

✵ Наскільки винен сам Михайло у своїй смерті? Чому він видає вбивство за самогубство?

✵ Чи можна назвати Михайла благородною людиною?

✵ Чи правильними були шляхи відстоювання персонажами свого права бути щасливими?

✵ Хто винен у трагедії героїв п’єси? Хто вкрав їхнє щастя?

✵ Чи актуальна ця п’єса в наш час? Якщо актуальна, то чим?

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Які проблеми порушені у творі? (Сімейні, соціальні, зради, кохання, помсти, солдатчини, життєвого вибору, праці, моралі в тогочасному суспільстві, життя і смерті.)

2. Визначити тему твору. (Змалювання трагедії особистого життя трьох головних персонажів, у яких украдено щастя.)

3. Заглянь у творчу лабораторію митця. Що хотів сказати своєю п’єсою Франко? Відповідаючи, застосовуйте технологію ПРЕС:

✵ Я вважаю, що … (озвучення позиції);

✵ Оскільки … (обґрунтування позиції);

✵ Наприклад … (наведення прикладів);

✵ Таким чином … (підбиття підсумків).

4. Письмова умотивована відповідь на проблемне запитання.

VІI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

✵ Сьогоднішній урок примусив мене задуматися над …

✵ Мені здається, я зрозумів (зрозуміла), що …

✵ Сьогодні мені вдалося …

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал уроку, підготувати стислу характеристику героїв за планом:

1. Ім’я

2. Соціальний і сімейний стан.

3. Обставини, які, на ваш погляд, сформували характери героїв.

4. Риси характерів героїв.

5. Динаміка образу.

6. Роль у любовному трикутнику.

7. Причини трагічної долі.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення: «Гармонія внутрішня та міжособистісна»; «Патріархальна сім’я».