Усі уроки української літератури 11 клас І семестр - А. М. Гричина 2019

Урок № 5 - Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам'яті тридцяти»). Поезія «Одчиняйте двері»
Вступ. Українська література 1920-1930 рр. Поетичне самовираження

Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: поглиблені знання про поезії П. Тичини на громадянську тематику, що висвітлюють трагічні наслідки революційних змагань 1917-1918 рр. в Україні, глибоке усвідомлення реальності й драматизму своєї доби автором; удосконалення вмінь і навичок ідейно-художнього аналізу ліричних творів; читацьку: удосконалення навичок виразного читання; ключові: загальнокультурну: розвиток творчого мислення, культури образного бачення; громадянську: виховання почуття поваги до своєї історії, здатності до самопожертви.

Обладнання: портрет П. Тичини, репродукція картини В. Павліщука «Розпач».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Вправа «Продовж речення»

Учення про життєву силу, про якісні відмінності живої і неживої природи — це… (вітаїзм).

Інтимна лірика з пейзажними картинами — це жанр вірша. («Ви знаєте, як липа шелестить»).

Одним із перших оцінив і підтримав молодого Павла Тичину — класик. (М. Коцюбинський).

Вірш-гімн весні, у якому П. Тичина славить прихід «квітами-перлами закосиченої» весни, — це. («Арфами, арфами…»).

У поезії П. Тичини «Арфами, арфами» переважають образи. (зорові та слухові).

Духовною основою світогляду П. Тичини стала філософія. (Г. Сковороди).

«Драматизм долі Тичини полягав у тому, що його репресували визнанням. Покара славою — одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом». Ці слова сказав. (В. Стус).

Інна з поезії «О панно Інно…» — це сестра… (Поліни — коханої Тичини).

Творча манера письма Тичини отримала назву. (кларнетизм).

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Бій під Крутами — одна з тих сторінок історії, що привертають увагу суспільства.

Від трагічних подій, які відбулися наприкінці січня 1918 року, нас відділяє сотня років. Здавалося б, ціла ріка часу минула, Україна зазнала значних змін і багатьох потрясінь значно більших, аніж те протистояння юних патріотів України під Крутами. Цей бій за незалежність молодої Української Народної Республіки, яка наприкінці 1917 року проголосила свою автономію у складі Росії і взяла курс на будівництво демократичної держави, був лише однією невеличкою віхою в українській визвольній боротьбі, а став символом боротьби за соборність та незалежність, символом патріотизму та любові до своєї країни.

2. Історична довідка (розповідь учителя або повідомлення учнів)

У грудні 1917 року нова більшовицька влада розв'язує боротьбу проти УНР. Перед цим, демонструючи свою миролюбність, Центральна Рада наївно розпустила багатотисячне українське військо. Шлях на Київ було відкрито. І тоді кілька сотень юнаків, в основному київських студентів і гімназистів, вирушили назустріч ворогові, аби захистити столицю. 16 (28)-17 (29) січня 1918 року відбувся запеклий бій біля станції Крути (130 км від Києва, між Ніжином і Бахмачем). Близько 300 студентів і козаків стримували озброєну кількатисячну більшовицьку армію. Вони майже всі полягли на полі бою, проте втрати ворога становили майже дві тисячі убитих і поранених. Завдяки цьому бою вдалося на кілька днів зупинити наступ на Київ. Ще на початку бою 28 студентів потрапили в полон, після жахливих знущань їх стратили. У березні 1918 року, коли Україну звільнили від більшовиків, тіла юнаків перевезли до Києва й урочисто поховали на легендарній аскольдовій могилі над Дніпром.

3. Робота над віршем «Пам'яті тридцяти»

3.1. Виразне читання або прослуховування аудіозапису вірша

3.2. Слово вчителя

«Пам'яті тридцяти» — громадянська лірика. Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці почуття передаються й читачам. Авторська оцінка зображуваного в кожному слові, народженому спалахом болю. Автор пророкує:

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ!

Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога — приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору. Життя й смерть, щастя й горе, святість і гріховність, любов і ненависть — усе поряд. Філософські роздуми над поезію приведуть до думки про вічність людських діянь: ніщо не минає безслідно. І через роки розплата за злочин наздожене того, хто його скоїв. Час є найвищим суддею. «Боже, покарай.» — за християнською мораллю лише Бог має право карати. Тому ж насильно нав'язаний шлях і потерпів крах.

«Новий заповіт», «Слава святих», «Боже, покарай» — таке наближення до вічності ще більше підкреслює філософію буття, мораль, закони Всесвіту, його гармонію, ритм і єдність. Роздуми спонукають до висновку: жити слід за законами Вічності. Яке ж почуття домінує у вірші? Туга, печаль, жаль, страждання і — прохання в Бога помсти. Бо хіба така жорстокість може бути не покарана?

3.3. Аналіз поезії

Тема: зображення самопожертви заради Батьківщини.

Ідея: утвердження патріотизму і гуманізму, засудження жорстокості, терору, класової ненависті.

Жанр: громадянська лірика, вірш-реквієм.

Сюжетна основа твору — проста: поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа. А їх немає, не буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою Україну.

Ліричний герой — збірний образ. Це тридцять «мучнів» (мучени-ків-учнів). Це — український цвіт! Їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвіту загине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид. Така перспектива думки. Від 1918 року до кінця ХХ століття.

У поезії «Пам'яті тридцяти» багато символів:

сонце, вітер, Дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів;

кривава Дорога — нещасливе майбутнє;

Каїн — символ убивці, зрадника.

Художні засоби

Емоційному наснаженню твору сприяють стислі речення, точні вислови, закінченість думки у двох коротких рядках. Вірш короткий, як сплеск болісної розповіді. Розділові знаки: тире, двокрапка, багатокрапка, знак оклику й знак питання (у риторичному запитанні «На кого завзявся Каїн?»), однакове закінчення й початок твору — усе сприяє створенню відповідного настрою, наростанню емоцій. Влучні епітети (славних, молодих, коханий, кривавих) і метафори (сонце квітне, вітер грає, рука посміла знятись) художньо збагачують твір.

3.4. Робота за репродукцією картини В. Павліщука «Розпач»

✵ Яке враження справляє картина?

✵ Хто зображений на ній?

✵ Чому, на вашу думку, автор дав картині таку назву?

✵ Окресліть гаму кольорів. Як вона допомагає виразити ідею художнього полотна?

4. Виразне читання вірша «Одчиняйте двері.»

4.1. Бесіда з учнями

✵ Які картини поставали у вашій уяві під час читання вірша?

✵ Назвіть зорові образи твору, окресліть його кольорову гаму.

✵ Опишіть найяскравіший образ вашої уявної ілюстрації до цього вірша.

✵ Який музичний твір можна дібрати для мелодекламації поезії? Вибір аргументуйте.

4.2. Літературознавча студія

Один із перших рецензентів «Сонячних кларнетів» Андрій Ні-ковський так проінтерпретував «Одчинені двері»: «Цей вірш єдиний у всій нашій сучасній поезії дав нечувано різку й геніально пластичну картину нашої української революції. Ефект цього вірша заснований на церковній ремінісценції, на ефекті того моменту, коли наречена входить, люди обертаються до дверей. У церкві сутінки, тихо враз розчиняються двері, — хор тремтить… у церкву вливається світло, гомін, у квадраті дверей горить блакить неба, і в центрі уваги молода, ясна наречена, біла голубка.

Павло Тичина скористався тим глибоким ефектом, котрий походить від руйнації звичайної згадки: він на найвищому ступені ламає звичайну асоціацію замість ясного образу… дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі…

Найкращий вірш нашої поезії про українське відродження, про перші наші ясні сподівання й почуття національного щастя та дальні соціальні й політичні бурі, анархію, кров».

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

1. Виразне читання віршів про долю України

✵ Чи співзвучні ідеї віршованих творів П. Тичини, І. Гнатюка, М. Петренка з думами, настроями, які викликала у вас картина В. Павліщука?

Наболівся думами і словом,

Саднами душі і мозолів,

Як не бився з лихом стоголовим,

Але ще живу — не відболів.

Ще в чаду людського безголів'я

Хрипну з крику — ридма, як німий, —

Ні, душею ще не відболів я,

Не змирився з вироком «Амінь».

Ще не зрікся болю, хоч камінно

Щелепи знеболюють його, —

Ним же я вростаю в Україну

З кляпом в горлі стогону свого.

І, не ставши перекотиполем,

Перейшовши в землю чи в траву,

Оживу невибіленим болем,

У болючім слові оживу.

(І. Гнатюк)

«ЦИТЬТЕ, ВІТРИ! ЦИТЬТЕ, БУЙНІ!..»

Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!

В лузі не гудіте!

Моє горе лягло спати,

Так не побудіте.

Ох, заснуло воно в серці,

Як в норі гадюка;

Наче легше мені стало,

Наче менше мука.

Цитьте, вітри! Цитьте буйні!

Горя не будіте!

Дайте мені, молодому,

Хоч на час спочити!

Бо те горе нескінченне,

Боже, надоїло;

Чую, серденько від його

В крові закипіло.

Що ж те горе колихало,

Від чого заснуло?

Мабуть, мила чорнобрива

К серцю пригорнула?

Сеї ласки я не знаю,

В сьому не кохаюсь:

Коли тяжко мені стане,

К дубу пригортаюсь!

Моє горе, моє люте

Вздохи колихали;

Сльози, пісні жалісливі

Його присипляли.

Уморили моє горе

Не жарти дівочі:

Ох,

Вибили його з сили

Безсонії ночі.

Цитьте ж, вітри, не гудіте,

Нехай йому спиться!

Мука мені, як проснеться:

Душа розболиться!

Ой, загули буйні вітри,

Похилились лози:

Чую, де ж мої сльози?

(М. Петренко)

2. Заключне слово вчителя

Гіркота обману, образ розтерзаної України постає у творах П. Тичини 1918-1919 рр. Поет, як багато його сучасників, опинився на роздоріжжі. З одного боку, П. Тичина вірив, що революція принесе українцям соціальне, національне й духовне визволення:

Вставай, хто серцем кучерявий!

Нова республіко, гряди!

З іншого, поет усвідомлює:

Не будь ніколи раю

У цім криваві краю…

Загострене сприйняття навколишнього передчуття біди, пекучий біль за Україну народжують рядки:

Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

А трагедія в Україні тим часом розгоралася…

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти електронні презентації життєпису П. Тичини, його творів.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.