Усі уроки української літератури 11 клас І семестр - А. М. Гричина 2019
Урок № 5 - Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам'яті тридцяти»). Поезія «Одчиняйте двері»
Вступ. Українська література 1920-1930 рр. Поетичне самовираження
Всі публікації щодо:
Тичина Павло
Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: поглиблені знання про поезії П. Тичини на громадянську тематику, що висвітлюють трагічні наслідки революційних змагань 1917-1918 рр. в Україні, глибоке усвідомлення реальності й драматизму своєї доби автором; удосконалення вмінь і навичок ідейно-художнього аналізу ліричних творів; читацьку: удосконалення навичок виразного читання; ключові: загальнокультурну: розвиток творчого мислення, культури образного бачення; громадянську: виховання почуття поваги до своєї історії, здатності до самопожертви.
Обладнання: портрет П. Тичини, репродукція картини В. Павліщука «Розпач».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Вправа «Продовж речення»
✵ Учення про життєву силу, про якісні відмінності живої і неживої природи — це… (вітаїзм).
✵ Інтимна лірика з пейзажними картинами — це жанр вірша. («Ви знаєте, як липа шелестить»).
✵ Одним із перших оцінив і підтримав молодого Павла Тичину — класик. (М. Коцюбинський).
✵ Вірш-гімн весні, у якому П. Тичина славить прихід «квітами-перлами закосиченої» весни, — це. («Арфами, арфами…»).
✵ У поезії П. Тичини «Арфами, арфами» переважають образи. (зорові та слухові).
✵ Духовною основою світогляду П. Тичини стала філософія. (Г. Сковороди).
✵ «Драматизм долі Тичини полягав у тому, що його репресували визнанням. Покара славою — одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом». Ці слова сказав. (В. Стус).
✵ Інна з поезії «О панно Інно…» — це сестра… (Поліни — коханої Тичини).
✵ Творча манера письма Тичини отримала назву. (кларнетизм).
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Бій під Крутами — одна з тих сторінок історії, що привертають увагу суспільства.
Від трагічних подій, які відбулися наприкінці січня 1918 року, нас відділяє сотня років. Здавалося б, ціла ріка часу минула, Україна зазнала значних змін і багатьох потрясінь значно більших, аніж те протистояння юних патріотів України під Крутами. Цей бій за незалежність молодої Української Народної Республіки, яка наприкінці 1917 року проголосила свою автономію у складі Росії і взяла курс на будівництво демократичної держави, був лише однією невеличкою віхою в українській визвольній боротьбі, а став символом боротьби за соборність та незалежність, символом патріотизму та любові до своєї країни.
2. Історична довідка (розповідь учителя або повідомлення учнів)
У грудні 1917 року нова більшовицька влада розв'язує боротьбу проти УНР. Перед цим, демонструючи свою миролюбність, Центральна Рада наївно розпустила багатотисячне українське військо. Шлях на Київ було відкрито. І тоді кілька сотень юнаків, в основному київських студентів і гімназистів, вирушили назустріч ворогові, аби захистити столицю. 16 (28)-17 (29) січня 1918 року відбувся запеклий бій біля станції Крути (130 км від Києва, між Ніжином і Бахмачем). Близько 300 студентів і козаків стримували озброєну кількатисячну більшовицьку армію. Вони майже всі полягли на полі бою, проте втрати ворога становили майже дві тисячі убитих і поранених. Завдяки цьому бою вдалося на кілька днів зупинити наступ на Київ. Ще на початку бою 28 студентів потрапили в полон, після жахливих знущань їх стратили. У березні 1918 року, коли Україну звільнили від більшовиків, тіла юнаків перевезли до Києва й урочисто поховали на легендарній аскольдовій могилі над Дніпром.
3. Робота над віршем «Пам'яті тридцяти»
3.1. Виразне читання або прослуховування аудіозапису вірша
3.2. Слово вчителя
«Пам'яті тридцяти» — громадянська лірика. Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці почуття передаються й читачам. Авторська оцінка зображуваного в кожному слові, народженому спалахом болю. Автор пророкує:
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ!
Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога — приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору. Життя й смерть, щастя й горе, святість і гріховність, любов і ненависть — усе поряд. Філософські роздуми над поезію приведуть до думки про вічність людських діянь: ніщо не минає безслідно. І через роки розплата за злочин наздожене того, хто його скоїв. Час є найвищим суддею. «Боже, покарай.» — за християнською мораллю лише Бог має право карати. Тому ж насильно нав'язаний шлях і потерпів крах.
«Новий заповіт», «Слава святих», «Боже, покарай» — таке наближення до вічності ще більше підкреслює філософію буття, мораль, закони Всесвіту, його гармонію, ритм і єдність. Роздуми спонукають до висновку: жити слід за законами Вічності. Яке ж почуття домінує у вірші? Туга, печаль, жаль, страждання і — прохання в Бога помсти. Бо хіба така жорстокість може бути не покарана?
3.3. Аналіз поезії
Тема: зображення самопожертви заради Батьківщини.
Ідея: утвердження патріотизму і гуманізму, засудження жорстокості, терору, класової ненависті.
Жанр: громадянська лірика, вірш-реквієм.
Сюжетна основа твору — проста: поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа. А їх немає, не буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою Україну.
Ліричний герой — збірний образ. Це тридцять «мучнів» (мучени-ків-учнів). Це — український цвіт! Їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвіту загине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид. Така перспектива думки. Від 1918 року до кінця ХХ століття.
У поезії «Пам'яті тридцяти» багато символів:
✵ сонце, вітер, Дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів;
✵ кривава Дорога — нещасливе майбутнє;
✵ Каїн — символ убивці, зрадника.
Художні засоби
Емоційному наснаженню твору сприяють стислі речення, точні вислови, закінченість думки у двох коротких рядках. Вірш короткий, як сплеск болісної розповіді. Розділові знаки: тире, двокрапка, багатокрапка, знак оклику й знак питання (у риторичному запитанні «На кого завзявся Каїн?»), однакове закінчення й початок твору — усе сприяє створенню відповідного настрою, наростанню емоцій. Влучні епітети (славних, молодих, коханий, кривавих) і метафори (сонце квітне, вітер грає, рука посміла знятись) художньо збагачують твір.
3.4. Робота за репродукцією картини В. Павліщука «Розпач»
✵ Яке враження справляє картина?
✵ Хто зображений на ній?
✵ Чому, на вашу думку, автор дав картині таку назву?
✵ Окресліть гаму кольорів. Як вона допомагає виразити ідею художнього полотна?
4. Виразне читання вірша «Одчиняйте двері.»
4.1. Бесіда з учнями
✵ Які картини поставали у вашій уяві під час читання вірша?
✵ Назвіть зорові образи твору, окресліть його кольорову гаму.
✵ Опишіть найяскравіший образ вашої уявної ілюстрації до цього вірша.
✵ Який музичний твір можна дібрати для мелодекламації поезії? Вибір аргументуйте.
4.2. Літературознавча студія
Один із перших рецензентів «Сонячних кларнетів» Андрій Ні-ковський так проінтерпретував «Одчинені двері»: «Цей вірш єдиний у всій нашій сучасній поезії дав нечувано різку й геніально пластичну картину нашої української революції. Ефект цього вірша заснований на церковній ремінісценції, на ефекті того моменту, коли наречена входить, люди обертаються до дверей. У церкві сутінки, тихо враз розчиняються двері, — хор тремтить… у церкву вливається світло, гомін, у квадраті дверей горить блакить неба, і в центрі уваги молода, ясна наречена, біла голубка.
Павло Тичина скористався тим глибоким ефектом, котрий походить від руйнації звичайної згадки: він на найвищому ступені ламає звичайну асоціацію замість ясного образу… дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі…
Найкращий вірш нашої поезії про українське відродження, про перші наші ясні сподівання й почуття національного щастя та дальні соціальні й політичні бурі, анархію, кров».
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
1. Виразне читання віршів про долю України
✵ Чи співзвучні ідеї віршованих творів П. Тичини, І. Гнатюка, М. Петренка з думами, настроями, які викликала у вас картина В. Павліщука?
Наболівся думами і словом,
Саднами душі і мозолів,
Як не бився з лихом стоголовим,
Але ще живу — не відболів.
Ще в чаду людського безголів'я
Хрипну з крику — ридма, як німий, —
Ні, душею ще не відболів я,
Не змирився з вироком «Амінь».
Ще не зрікся болю, хоч камінно
Щелепи знеболюють його, —
Ним же я вростаю в Україну
З кляпом в горлі стогону свого.
І, не ставши перекотиполем,
Перейшовши в землю чи в траву,
Оживу невибіленим болем,
У болючім слові оживу.
(І. Гнатюк)
«ЦИТЬТЕ, ВІТРИ! ЦИТЬТЕ, БУЙНІ!..»
Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!
В лузі не гудіте!
Моє горе лягло спати,
Так не побудіте.
Ох, заснуло воно в серці,
Як в норі гадюка;
Наче легше мені стало,
Наче менше мука.
Цитьте, вітри! Цитьте буйні!
Горя не будіте!
Дайте мені, молодому,
Хоч на час спочити!
Бо те горе нескінченне,
Боже, надоїло;
Чую, серденько від його
В крові закипіло.
Що ж те горе колихало,
Від чого заснуло?
Мабуть, мила чорнобрива
К серцю пригорнула?
Сеї ласки я не знаю,
В сьому не кохаюсь:
Коли тяжко мені стане,
К дубу пригортаюсь!
Моє горе, моє люте
Вздохи колихали;
Сльози, пісні жалісливі
Його присипляли.
Уморили моє горе
Не жарти дівочі:
Ох,
Вибили його з сили
Безсонії ночі.
Цитьте ж, вітри, не гудіте,
Нехай йому спиться!
Мука мені, як проснеться:
Душа розболиться!
Ой, загули буйні вітри,
Похилились лози:
Чую, де ж мої сльози?
(М. Петренко)
2. Заключне слово вчителя
Гіркота обману, образ розтерзаної України постає у творах П. Тичини 1918-1919 рр. Поет, як багато його сучасників, опинився на роздоріжжі. З одного боку, П. Тичина вірив, що революція принесе українцям соціальне, національне й духовне визволення:
Вставай, хто серцем кучерявий!
Нова республіко, гряди!
З іншого, поет усвідомлює:
Не будь ніколи раю
У цім криваві краю…
Загострене сприйняття навколишнього передчуття біди, пекучий біль за Україну народжують рядки:
Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?
Хто ж так люто кинув на поталу нас?
А трагедія в Україні тим часом розгоралася…
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти електронні презентації життєпису П. Тичини, його творів.