Розробки уроків - Навчання грамоти - Читання 1 клас - ІІ семестр - (за підручником М. С. Вашуленка)

БУКВА Єє, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ [йе]. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Єє ЗВУКА [е] ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ЗАГАДКА. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЗА В. СУХОМЛИНСЬКИМ „БАРВИСТЕ КОРОМИСЛО” - БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ)

Мета: навчити учнів виділяти на слух злиття звуків [йе], визначати їх місце в слові — на початку слова, складу, після голосного — та позначати злиття буквою Єє; на слух порівнювати тверду і м'яку вимову парних твердих і м'яких приголосних перед [е] та відповідно позначати на письмі м'якість приголосного буквою Єє; виховувати почуття прекрасного.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Мовленнєва розминка

1) Розучування скоромовки.

Юрко Юрасика зустрів.

Юрась карасика зловив.

— Юрасику, віддай карасика,—

Юрко Юрасика просив.

2) Робота над потішкою.

Юля, Юра і Юхим

Люблять танцювати.

І подобаються всім

Молодці-малята!

2. Робота над загадкою

• Буква ця усім відома:

Перед я вона стоїть.

В ній — дві палички і коло —

Здогадаєтесь умить.

Є ця буква в слові Юля,

І в словах сміюсь, стою.

Ой, яка ж вона красуня,

Ця чудова буква... (ю).

3. Що чим роблять?

Голкою — ... (шиють).

Лопатою — ... (копають).

Косою — ... (косять).

4. Слухання вірша

Люблю я свою лялю,

Зроблю я їй коралі

З горобини червоної,

Із травиці шовкової.

О. Катрич

— Виконайте звуковий аналіз слів Юрко, люблю.

5. Читання оповідання М. Коцюбинського „десять робітників” та вірша І. Січовика „Руки”

Фізкультхвилинка

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознайомлення з новою буквою Єє

Читання вірша

Євген тепер уже школярик,

Раненько в школу сам встає...

А ім’я це — в тім і загадка —

Розпочинає буква... (Є).

— Про кого розповідається у вірші? (У вірші йдеться про Євгена.)

— Які звуки ви чуєте на початку слова? (Звуки [й],[е]) Ці звуки позначаються однією буквою Єє. (Учитель показує букву.)

— Послухайте, повторіть назву цієї букви і ще раз скажіть, які звуки при цьому вимовляються (активно артикулюємо звуки [йе]).

Якщо учням складно визначити звукове значення букви Єє, учитель пропонує їм вимовити [йе] протяжно і прислухатися, який уже відомий голосний звук вони чують — [е]. Потім звертає увагу дітей на попереднє зімкнення спинки язика з твердим піднебінням — вимовляння звука [й] перед [є].

— Чи є ще слова в цьому вірші з є? (Слово „встає”.)

— Де заховалася літера є у словах (У середині та в кінці слів.)

— Доберіть інші слова, що закінчуються на є.

— Який звук позначає літера є у слові синє? (Звук [е])

2. „Друкування” великої і малої букв Єє в зошитах у клітинку

3. Робота за Букварем (с. 124-125)

1) Звуко-буквений аналіз слів за малюнками і схемами, поданими в підручнику.

2) Читання слів у стовпчиках.

а) Читання слів для зіставлення складів з буквами є — е.

— Порівняти слова блакитне, весняне і синє, літнє. Чому в словах синє, літнє треба в кінці поставити букву є, а не е? (Бо попередній приголосний м’який) А яку букву треба написати в кінці слів блакитне, весняне? (Букву е)

— Чому? (Бо попередній приголосний твердий.)

б) Звуковий аналіз слів синє, літнє — складання звукових моделей.

в) Викладання слів синє, літнє з розрізної азбуки.

Учитель звертає увагу дітей на те, що в усіх словах 2-5 стовпчиків буква є стоїть на початку складу або сама позначає склад.

г) Звуковий аналіз слова малює.

— Назвіть звуки в цьому слові. ([м], [а], [л’], [у], [й], [є])

3) Робота над загадкою.

— Які слова допомогли відгадати загадку?

4) Складання речень за малюнком.

5) Опрацювання оповідання за В. Сухомлинським „Барвисте коромисло”.

а) Словникова робота.

Коромисло — дерев’яна вигнута палиця із гачками на кінцях, якою носять відра.

Барвиста — різнокольорова.

Велетень — предмет або істота, що своїми розмірами значно переважає інші предмети.

Дужий — сильний, міцний.

Дивнеє — чудове, чарівне.

б) Читання оповідання вчителем.

— Про що це оповідання? (Про веселку)

в) Самостійне читання учнями.

— Скільки слів на букву є зустрілося в тексті?

г) Вибіркове читання.

— Що синіє над річкою? (Хмара)

— Що простяглося через усю хмару? (Веселка)

— Що робить веселка в небі? (Грає, виграє)

— Хто тримає дивне коромисло? (Грім-Буревій)

— Що робить Грім-Буревій? (Тримає дивне коромисло.)

— А що робить хмара? Для чого? (Хмара напуває все живе.)

— Чи добре робить хмара? Чому? (Добре, тому що вона любить природу і піклується про неї.)

6) Розглядання фотографії веселки.

— Прочитайте рядки оповідання, якими можна описати фотографію.

7) Читання алфавіту на потязі.

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

— З якою буквою ознайомилися на уроці?

— Які звуки вона може позначати?