ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас - Конспекти уроків - 2014 рік

Слово не горобець, вилетить не впіймаєш

Матеріал до уроку. Захаріас Топеліус „Казка про старого гнома“.

Мета. Познайомити учнів з творчістю фінського письменника Захаріаса Топеліуса. Вчити стежити за логікою подій, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Розвивати вміння характеризувати головного героя, мовлення учнів, виразність читання. Виховувати почуття відповідальності, вміння дотримувати свого слова.

Обладнання. Портрет Захаріаса Топеліуса, картки з надрукованими уривками казки, записані на дошці завдання.

Хід уроку

І. Організація класу.

II. Мовно-логічні вправи.

Вправа 1. Прочитайте слова, подані аналітико-синтетичним способом.

Вправа 2. Продовжіть синонімічний ряд.

Знайомі, приятелі, ... , ... (товариші, друзі).

Вороги, окупанти, розбійники, ... , ... (злодії, лихі люди).

Вправа 3. Продовжіть речення.

Золото, срібло, самоцвіти, коштовності це ... (скарби).

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

— На попередньому уроці ми говорили про добрий народ — гномів, а сьогодні дізнаємося про справи старого гнома, який жив у великому замку. А казку про його пригоди написав фінський письменник Захаріас Топеліус.

IV. Опрацювання твору 3. Топеліуса „Казка про старого гнома“.

1. Ознайомлення із життям і творчістю Захаріаса Топеліуса.

Захаріас Топеліус — відомий фінський письменник. Він народився

14 січня 1818 р. у родині лікаря й відомого збирача народної поезії. У дитинстві проявив художні здібності: багату уяву, спостережливість. В 11 років був відправлений на навчання до школи в Улеаборзі. Закінчив Гельсінгфорський університет. У 1847 р. став доктором історичних наук, а через сім років професором. Шведською академією був нагороджений золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році. Літературна творчість Топеліуса різноманітна. Писав він і для дітей, зокрема казку „Подарунок Морського Царя“, збірку казок „Адальмінина перлина“.

2. Читання І частини „Казки про старого гнома“ вчителем.

3. Словникова робота.

1) Тлумачення слів.

Обперезáтися — обв'язатися чим-небудь ніби поясом.

Примха — забаганка, дивацтво.

Цебрó — велика дерев'яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.

Смушéвий — пошитий із хутра вівці або ягняти.

Химерний — який викликає подив, чудернацький.

2) Вправа на розширення кута зору.

4. Читання І частини каїки учнями мовчки.

5. Відтворення змісту каїки. Вибіркове читання.

— Де жив старий гном?

— Який у нього вигляд?

— Як гном влаштував своє житло?

— З ким приятелював гном?

— Чим займався Мате у замку?

— Про що розповів горбатий дідусь Матсові?

— Що гном запропонував Матсові? Чому?

— Що налякало Матса в підземеллі?

6. Читання діалогу Матса та гнома в особах.

— Знайдіть у тексті уривок, у якому розповідається, як гном повідав про свої скарби і відчинив двері. Прочитайте цей уривок до кінця І частини.

7. Продовження вивчення казки. Читання другої і третьої частин „Казки про старого гнома“ підготовленими учнями.

8. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Відшукайте і прочитайте уривок, у якому описується, які дива відбувалися в замку напередодні весілля.

— Прочитайте, яке найбільше диво сталося під час вінчання.

— Прочитайте слова гнома, які він промовив пошепки до Матса на весіллі.

— Яку домовленість порушив Мате?

— Відшукайте абзац, що починається словами: „Коли це раптом лампа погасла“. Прочитайте його до кінця.

— Як гном покарав сторожа?

9. Фізкультхвилинка.

10. Складання характеристики гнома.

Вчитель роздає окремим учням картки з уривками казки. Учні по черзі виходять, зачитують уривки, а інші учні — відповідають, про яку ознаку чи рису характеру це свідчить.

Картка 1

Він мав десь років із сімсот, і, певне, був найстаріший у тій місцевості. (Старий)

Картка 2

Той гном був добрий домовик, хоч і мав свої примхи. (Добрий, домовик, дивакуватий)

Картка 3

Пам'ятаєш, хто витяг тебе з підземелля в дитинстві? Хто гасив тобі свічку, як ти засинав над книжкою, і хто знайшов у воді твої черевики, як ти впав із човна? Хто, як ти спав, цілими ночами ходив по замку і заглядав, чи добре замкнені двері? (Надійний друг, розумний, відданий)

Картка 4

Усе це я чесно надбав. Щоразу, як у замку була пожежа або як його грабували вороги, я нишком ховав ці коштовності, бо вони б однаково згоріли чи дісталися розбійникам. (Чесний)

Картка 5

От лихі люди, які зазіхали на моє добро, — прохрипів гном. Усі вони стали вовками. (Справедливий)

Картка 6

1 диво дивне! За одну ніч у замку все було готове. Усі побиті вікна раптом стали засклені, усі поламані сходи налагоджені. Люди чудувалися, а старий Мате знав, хто доклав до того рук. (Чародій)

Картка 7

Але гном покарав і сторожа за його довгий язик. (Справедливий, дотримав слова)

11. Розвиток мовлення.

— Як гном довів свою відданість другові Матсу?

— Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.

— Чому гном покарав тітку молодого, її сина і сторожа?

— Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?

— Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями?

12. Робота з прислів'ями.

— Як ви розумієте значення вислову: „Тримати язик на припоні“?

— Чи можна вважати цей вислів головною думкою казки?

— Прочитайте прислів'я.

— Чи підходить tie українське прислів'я до „Казки про старого гнома“?

V. Закріплення вивченого.

1. Робота в парах.

— Прочитайте в особах розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою інтонації передайте почуття співрозмовників.

2. Робота з малюнками.

— Розгляньте малюнки до казки.

— Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 45?

— Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 47?

3. Творча робота.

— До поданих слів і словосполучень, які зустрічаються у тексті, доберіть антоніми з цієї ж казки.

Побиті вікна — ... (засклені)

поламані сходи — ... (полагоджені)

молодий — ... (старий)

друзі — ... (вороги)

скупа-скупуща — ... (добрий)

тримати язик на припоні — ... (розповідати)

4. Дослідження мови твору.

— Прочитайте слова автора після слів, які промовляє гном.

— Випишіть дієслова на дошці.

(Спитав, засміявся, прохрипів, розвеселився, сказав, відповів, пошепки озвався, глузливо мовив.)

— Що ви можете сказати про поведінку гнома?

VI. Підсумок уроку.

— Пригадайте казкових гномів з вірша Ірини Жиленко.

— Які риси характеру споріднюють героїв вірша та старого гнома з казки 3. Топеліуса?

Додатковий матеріал

Гноми — духи землі і гір. У міфології народів Європи — маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі.

Гноми зберігають свої скарби у надрах землі. Вони майстерні ремісники, можуть виготовляти чарівні перстні, зброю, посуд. Загалом — це добрий, працьовитий народ, який дуже сильно постраждав від людської пожадливості й пихи, тому людей гноми не люблять. Вони ховаються в гірських печерах, де будують підземні міста й палаци. Якщо зустрічають в горах людину — лякають її гучним криком.

Слово „гном“ походить від грецької „гносис“, що означає „знання“. Вважається, що гноми знають точне місцезнаходження прихованих у землі металів.