Всі публікації щодо:
Зарубіжна література
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас - Конспекти уроків - 2014 рік
Слово не горобець, вилетить не впіймаєш
Матеріал до уроку. Захаріас Топеліус «Казка про старого гнома».
Мета. Познайомити учнів з творчістю фінського письменника Захаріаса Топеліуса. Вчити стежити за логікою подій, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Розвивати вміння характеризувати головного героя, мовлення учнів, виразність читання. Виховувати почуття відповідальності, вміння дотримувати свого слова.
Обладнання. Портрет Захаріаса Топеліуса, картки з надрукованими уривками казки, записані на дошці завдання.
Хід уроку
І. Організація класу.
II. Мовно-логічні вправи.
Вправа 1. Прочитайте слова, подані аналітико-синтетичним способом.
Вправа 2. Продовжіть синонімічний ряд.
Знайомі, приятелі, …, … (товариші, друзі).
Вороги, окупанти, розбійники, …, … (злодії, лихі люди).
Вправа 3. Продовжіть речення.
Золото, срібло, самоцвіти, коштовності це … (скарби).
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
— На попередньому уроці ми говорили про добрий народ — гномів, а сьогодні дізнаємося про справи старого гнома, який жив у великому замку. А казку про його пригоди написав фінський письменник Захаріас Топеліус.
IV. Опрацювання твору 3. Топеліуса «Казка про старого гнома».
1. Ознайомлення із життям і творчістю Захаріаса Топеліуса.
Захаріас Топеліус — відомий фінський письменник. Він народився
14 січня 1818 р. у родині лікаря й відомого збирача народної поезії. У дитинстві проявив художні здібності: багату уяву, спостережливість. В 11 років був відправлений на навчання до школи в Улеаборзі. Закінчив Гельсінгфорський університет. У 1847 р. став доктором історичних наук, а через сім років професором. Шведською академією був нагороджений золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році. Літературна творчість Топеліуса різноманітна. Писав він і для дітей, зокрема казку «Подарунок Морського Царя», збірку казок «Адальмінина перлина».
2. Читання І частини «Казки про старого гнома» вчителем.
3. Словникова робота.
1) Тлумачення слів.
Обперезáтися — обв'язатися чим-небудь ніби поясом.
Примха — забаганка, дивацтво.
Цебрó — велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.
Смушéвий — пошитий із хутра вівці або ягняти.
Химерний — який викликає подив, чудернацький.
2) Вправа на розширення кута зору.
|
ДАХ |
ЧАС |
||
за |
мок |
доб |
рий |
па |
лац |
зруч |
ний |
баш |
това |
розкі |
шний |
буді |
вля |
старо |
давній |
підзе |
мелля |
найти |
бший |
4. Читання І частини каїки учнями мовчки.
5. Відтворення змісту каїки. Вибіркове читання.
— Де жив старий гном?
— Який у нього вигляд?
— Як гном влаштував своє житло?
— З ким приятелював гном?
— Чим займався Мате у замку?
— Про що розповів горбатий дідусь Матсові?
— Що гном запропонував Матсові? Чому?
— Що налякало Матса в підземеллі?
6. Читання діалогу Матса та гнома в особах.
— Знайдіть у тексті уривок, у якому розповідається, як гном повідав про свої скарби і відчинив двері. Прочитайте цей уривок до кінця І частини.
7. Продовження вивчення казки. Читання другої і третьої частин «Казки про старого гнома» підготовленими учнями.
8. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Відшукайте і прочитайте уривок, у якому описується, які дива відбувалися в замку напередодні весілля.
— Прочитайте, яке найбільше диво сталося під час вінчання.
— Прочитайте слова гнома, які він промовив пошепки до Матса на весіллі.
— Яку домовленість порушив Мате?
— Відшукайте абзац, що починається словами: «Коли це раптом лампа погасла». Прочитайте його до кінця.
— Як гном покарав сторожа?
9. Фізкультхвилинка.
10. Складання характеристики гнома.
Вчитель роздає окремим учням картки з уривками казки. Учні по черзі виходять, зачитують уривки, а інші учні — відповідають, про яку ознаку чи рису характеру це свідчить.
Картка 1
Він мав десь років із сімсот, і, певне, був найстаріший у тій місцевості. (Старий)
Картка 2
Той гном був добрий домовик, хоч і мав свої примхи. (Добрий, домовик, дивакуватий)
Картка 3
Пам’ятаєш, хто витяг тебе з підземелля в дитинстві? Хто гасив тобі свічку, як ти засинав над книжкою, і хто знайшов у воді твої черевики, як ти впав із човна? Хто, як ти спав, цілими ночами ходив по замку і заглядав, чи добре замкнені двері? (Надійний друг, розумний, відданий)
Картка 4
Усе це я чесно надбав. Щоразу, як у замку була пожежа або як його грабували вороги, я нишком ховав ці коштовності, бо вони б однаково згоріли чи дісталися розбійникам. (Чесний)
Картка 5
От лихі люди, які зазіхали на моє добро, — прохрипів гном. Усі вони стали вовками. (Справедливий)
Картка 6
1 диво дивне! За одну ніч у замку все було готове. Усі побиті вікна раптом стали засклені, усі поламані сходи налагоджені. Люди чудувалися, а старий Мате знав, хто доклав до того рук. (Чародій)
Картка 7
Але гном покарав і сторожа за його довгий язик. (Справедливий, дотримав слова)
11. Розвиток мовлення.
— Як гном довів свою відданість другові Матсу?
— Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.
— Чому гном покарав тітку молодого, її сина і сторожа?
— Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?
— Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями?
12. Робота з прислів'ями.
— Як ви розумієте значення вислову: «Тримати язик на припоні» ?
— Чи можна вважати цей вислів головною думкою казки?
— Прочитайте прислів’я.
— Чи підходить tie українське прислів’я до «Казки про старого гнома» ?
V. Закріплення вивченого.
1. Робота в парах.
— Прочитайте в особах розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою інтонації передайте почуття співрозмовників.
2. Робота з малюнками.
— Розгляньте малюнки до казки.
— Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 45?
— Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 47?
3. Творча робота.
— До поданих слів і словосполучень, які зустрічаються у тексті, доберіть антоніми з цієї ж казки.
Побиті вікна — … (засклені)
поламані сходи — … (полагоджені)
молодий — … (старий)
друзі — … (вороги)
скупа-скупуща — … (добрий)
тримати язик на припоні — … (розповідати)
4. Дослідження мови твору.
— Прочитайте слова автора після слів, які промовляє гном.
— Випишіть дієслова на дошці.
(Спитав, засміявся, прохрипів, розвеселився, сказав, відповів, пошепки озвався, глузливо мовив.)
— Що ви можете сказати про поведінку гнома?
VI. Підсумок уроку.
— Пригадайте казкових гномів з вірша Ірини Жиленко.
— Які риси характеру споріднюють героїв вірша та старого гнома з казки 3. Топеліуса?
Додатковий матеріал
Гноми — духи землі і гір. У міфології народів Європи — маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі.
Гноми зберігають свої скарби у надрах землі. Вони майстерні ремісники, можуть виготовляти чарівні перстні, зброю, посуд. Загалом — це добрий, працьовитий народ, який дуже сильно постраждав від людської пожадливості й пихи, тому людей гноми не люблять. Вони ховаються в гірських печерах, де будують підземні міста й палаци. Якщо зустрічають в горах людину — лякають її гучним криком.
Слово «гном» походить від грецької «гносис», що означає «знання». Вважається, що гноми знають точне місцезнаходження прихованих у землі металів.