ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас - Конспекти уроків - 2014 рік

Настрій твору

Матеріал до уроку. Микола Вінграновський „Приспало просо просеня...”.

Мета. Навчити відчувати темп, ритм, мелодику віршів. Розвивати виразність читання, монологічне та зв'язне мовлення під час роботи над віршем, розвивати уяву, мислення, увагу. Виховувати любов до поезії, до природи.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроку

I. Організація класу. Мовна розминка.

1. Вправа на розвиток фонетичного слуху.

Гра „Впіймай на гачок”.

Лети — лети — лети — мети — лети.

Жито — жито — жито — жити — жито.

Комашка — ромашка — ромашка — ромашка — ромашка.

— Які слова ви „впіймали на гачок”?

2. Гра „Чи є такий предмет?”.

Діти отримують картки з групами слів, читають їх на одному мовному видиху. Тоді учні визначають, чи існують ті предмети або явища, які позначають ці слова.

Зразок картки.

1. Куш, баж, мед, вім, лук, ніг, гач, сад.

2. Буря, нота, діту, птах, ірек, рюза.

3. Жито, пшениця, просо, муча, овес.

3. Читання скоромовки.

Пилип посіяв просо,

Просо поспіло.

Пташки прилетіли,

Просо поїли,

Пилип плаче.

— Прочитайте скоромовку повільно мовчки; хором повільно; весело на початку і сумно вкінці, як вимагає зміст скоромовки; в швидкому темпі; ніби ви біжите; виділіть голосом іменники.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Відшукайте закономірність і прочитайте запис.

— Сьогодні ми продовжимо знайомитися із творчістю Миколи Вінграновського і прочитаємо вірш „Приспало просо просеня . ”.

III. Опрацювання вірша М. Вінграновського „Приспало просо просеня...”.

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Які емоції пробуджує цей вірш?

2. Словникова робота.

1). Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

2). Вправа на розширення периферичного зору.

Читання слів, записаних пірамідкою, із зосередженням погляду на вертикальній лінії.

3. Тлумачення окремих слів.

Просо — злакова рослина.

Коник — комаха з довгими ногами, шо стрибає й крилами утворює сюркотливі звуки.

Снопик — зв'язаний оберемок зрізаних стебел хлібних злаків та інших культур.

Хáща — густий непрохідний ліс, чагарник, зарості, гущавина, ліс.

Пýстка — місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей: безлюддя, пустир.

4. Самостійне читання твору (мовчки).

— Хто веде розмову з зайченям?

— Що розповіло просо зайчикові?

5. Відтворення змісту за запитаннями. Вибіркове читання.

— Кого просо спонукало лягти спати?

— Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика. Що надає цьому опису зворушливого звучання?

— Чим укрився вовк, коли ліг спати?

— Що росло в солодкім сні біля води?

— Продовжіть вислів „Як будеш спать — будеш ... ”.

— Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно. Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?

— Знайдіть у вірші уособлення.

6. Вправи на розвиток техніки читання.

1) Гра „Дочитай до кінця”.

— Хтось із учнів читає початок речення, а інші знаходять його і дочитують.

2) Гра „Знайди рими”.

7. Робота над малюнком (с. 126).

— Розгляньте малюнок. Чи відповідає він змістові вірша?

— Що художник зобразив не так?

— А що ви домалювали б сюди?

8. Виразне читання вірша.

— Як треба читати вірш голосно чи тихо? Чому?

— Прочитайте його виразно.

9. Робота з зошитом (с. 38).

IV. Підсумок уроку.

— Вірш якого поста ми сьогодні читали?

— Знайдіть у вірші слово, утворене самим автором.